Рішення

від 07.08.2015 по справі 910/13606/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2015Справа №910/13606/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Адвертайзинг Груп»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОЛА»

про стягнення 154 759 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеленковський О.О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з метою з'ясування фактичних обставин справи, дослідження додаткових доказів, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Адвертайзинг Груп» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОЛА» про стягнення основного боргу в сумі 94 112,00 грн., інфляційних в сумі 47 825,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 11 649,26 грн., подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1 173,00 грн. відповідно до договору про надання рекламних послуг від 01.02.2011 №А-206.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2015 порушено провадження у справі №910/13606/15, розгляд справи призначено на 03.07.2015.

Представник позивача у судовому засіданні 03.07.2015 підтримав позовні вимоги. Безпосередньо в судовому засіданні було з'ясовано, що позивач не вірно визначив ціну позову, в зв'язку із чим звернувся із клопотанням про продовження строку розгляду справи додатково на 15 днів.

Представник відповідача у судове засідання 03.07.2015 не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2015 задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи додатково на 15 днів та відкладено розгляд справи на 07.08.2015.

17.07.2015 представником позивача через загальний відділ документообігу господарського суду міста Києва надано власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Також, 17.07.2015 представником позивача подано додаткові пояснення до позовних вимог на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 29.05.2015, за змістом яких визначає борг за надані рекламні послуги в сумі 94 112,00 грн., інфляційні в сумі 47 825,00 грн., три відсотки річних в сумі 11 649,26 грн. та пеню в розмірі 1 173,00 грн.

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Надані позивачем письмові пояснення по справі оцінено судом за їх фактичним змістом та з'ясовано, що позивачем не було збільшено або зменшено розмір позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2015 надав усні пояснення по суті позовних вимог, наполягав на задоволені позову.

Відповідач у судове засідання 07.08.2015 не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду міста Києва від 29.05.2015, від 03.07.2015 було надіслано за належною адресою відповідача, а саме зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 4-А, кв. 143. При цьому, 14.07.2015 на адресу господарського суду міста Києва підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Адвертайзинг Груп», далі Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОЛА», далі Замовник, було укладено договір про надання рекламних послуг №А-206, далі - Договір, відповідно до предмету якого (п. 2.1 Договору) Замовник доручає та оплачує, а Виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення наданої Замовником Реклами у Виданні у відповідності з умовами цього Договору та додатків до нього, що являються його невід'ємною частиною.

Під терміном «Видання» в рамках Договору розуміється друковані засоби масової інформації, що зареєстровані в порядку передбаченому законом, видаються та друкуються в Україні, назву яких Сторони зазначають у відповідних Додатках до цього Договору (п.1.1.1 Договору).

Під терміном «Реклама» в рамках цього Договору розуміється інформація про особу чи товар та/або послуги, що передається Замовником для подальшого розповсюдження Виконавцем у Виданні, і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару та/або послуг. (п.1.1.2 Договору).

Замовник оплачує послуги, які надаються Виконавцем, шляхом переказу на розрахунковий рахунок Виконавця передплати у розмірі 100 % від вартості цих послуг, визначеної відповідним Медіа-планом, на підставі рахунків-фактур, наданих Виконавцем. (п. 4.3 Договору).

На виконання умов Договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги, однак відповідачем не було виконано зобов'язання по оплаті наданих послуг. Факт надання та приймання послуг на суму 94 112,00 грн. підтверджується актами здачі-приймання послуг: від 10.06.2013 №ОУ-0000683 на суму 4 080,00 грн.; від 05.11.2012 №ОУ-0003491 на суму 1 000,00 грн., від 01.04.2013 №ОУ-0000341 на суму 8 816,00 грн., від 03.06.2013 №ОУ-0000661 на суму 3 673,33 грн., від 01.03.2013 №ОУ-0000184 на суму 8 816,00 грн., від 26.04.2013 №ОУ-0000506 на суму 4 408,00 грн., від 03.12.2012 №ОУ-0003569 на суму 10 800,00 грн., від 04.01.2013 №ОУ-0000014 на суму 10 800,00 грн., від 01.10.2012 №ОУ-0003238 на суму 10 800,00 грн., від 03.12.2012 №ОУ-0003589 на суму 10 800,00 грн., від 02.07.2012 №ОУ-0002936 на суму 11 896,00 грн., від 31.07.2012 №ОУ-0003056 на суму 7 488,00 грн. Вказані акти підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою його підприємства.

Відповідно до п. 6.3 Договору за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Тому позивач нарахував відповідачу неустойку у виді пені в розмірі 1 173,00 грн., яку також намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 47 825,00 грн. та три відсотки річних в сумі 11 649,26 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Доказами у справі підтверджено, що сторони досягли усіх суттєвих умов договору відносно його предмету, ціни та строку, а тому відповідно до вимог ст. ст. 1, 16 Закону, ст. ст. 629, 638 ЦК України, приписів ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, однак відповідачем не було виконано зобов'язання по оплаті наданих послуг. Факт надання та приймання послуг на суму 94 112,00 грн. підтверджується актами здачі-приймання послуг: від 10.06.2013 №ОУ-0000683 на суму 4 080,00 грн.; від 05.11.2012 №ОУ-0003491 на суму 1 000,00 грн., від 01.04.2013 №ОУ-0000341 на суму 8 816,00 грн., від 03.06.2013 №ОУ-0000661 на суму 3 673,33 грн., від 01.03.2013 №ОУ-0000184 на суму 8 816,00 грн., від 26.04.2013 №ОУ-0000506 на суму 4 408,00 грн., від 03.12.2012 №ОУ-0003569 на суму 10 800,00 грн., від 04.01.2013 №ОУ-0000014 на суму 10 800,00 грн., від 01.10.2012 №ОУ-0003238 на суму 10 800,00 грн., від 03.12.2012 №ОУ-0003589 на суму 10 800,00 грн., від 02.07.2012 №ОУ-0002936 на суму 11 896,00 грн., від 31.07.2012 №ОУ-0003056 на суму 7 488,00 грн. Вказані акти підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою його підприємства.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане на умовах передплати у розмірі 100 % від вартості цих послуг, визначеної відповідним Медіа-планом, на підставі рахунків-фактур, наданих Виконавцем.

Відтак, умовами Договору було передбачено зобов'язання відповідача оплачувати надані послуги на умовах передоплати.

В процесі розгляду справи позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 31.05.2015 становить 94 580,00 грн., акт відповідачем не підписаний. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором. Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 94 112,00 грн. та підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання послуг.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 94 112,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 47 825,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 11 649,26 грн., пені в сумі 1 173,00 грн. відповідно до договору про надання рекламних послуг від 01.02.2011 №А-206, позовні вимоги задоволенню не підлягають зважаючи на наступне:

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.3 Договору за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. На підставі вказаного позивач просить стягнути з відповідача пені в сумі 1 173,00 грн. Посилаючись на приписи ст.625 ЦК України позивачем було нараховане 3% річних в розмірі 11 649,26 грн. та інфляційні в розмірі 47 825,00 грн.

Згідно з приписами 232 ГК України пеня нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Втім, строк оплати сторонами не встановлений, а вимога в розумінні приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України з боку позивача на адресу відповідача не надсилалася. З урахуванням викладеного щодо стягнення пені в сумі 1 173,00 грн., слід відмовити.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

При цьому, умовами Договору сторонами погодили, що зобов'язання по оплаті послуг мало бути виконане на умовах передплати у розмірі 100 % від вартості цих послуг. Отже, хоча факт невиконання зобов'язання по оплаті фактично наданих послуг підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, втім позивачем не доведено саме прострочення зі сторони відповідача виконання грошового зобов'язання за заявлений період, оскільки іншого строку оплати окрім передоплати сторони договору не погоджували. Оскільки вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України матеріали не містять, то нарахування трьох відсотків річних та інфляційних також необґрунтовано.

Враховуючи викладене, у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 47 825,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 11 649,26 грн., пені в сумі 1 173,00 грн., є необґрунтованими, а тому у їх задоволені слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.08.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, ч. 2 ст. 625, 629, 638, 901, 903 ЦК України, ст. 180, 181, 193, 203, 232 ГК України, ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Адвертайзинг Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОЛА» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОЛА», 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 4А, кв. 143, код ЄДРПОУ 37244760, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Адвертайзинг Груп», 01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 29, код ЄДРПОУ 34494853, основну заборгованість в сумі 94 112,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1882,62 грн., видавши наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено: 12.08.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко