Рішення

від 07.08.2015 по справі 910/15561/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2015Справа №910/15561/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат» в особі Філії «Адел»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бретонь»

про стягнення 5 178,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бєлінська І.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат» в особі Філії «Адел» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бретонь» про стягнення з останнього 5 178,44 грн., з яких основний борг в сумі 3 011,05 грн., пеня в сумі 370,24 грн., інфляційних втрат в сумі 1 710,28 грн. та три відсотки річних в сумі 86,87 грн. відповідно до договору від 02.06.2014 №80.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2015 порушено провадження по справі №910/15561/15, розгляд справи призначено на 07.08.2015.

Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2015 надав пояснення по суті позовних вимог, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 07.08.2015 не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання буд повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. При цьому господарський суд виходить із наступного.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвала господарського суду від 19.06.2015 про порушення провадження по справі була надіслана за належною адресою відповідача, а саме зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.06.2014 між Філією «Адел» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат», далі Продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бретонь», далі Покупець, було укладено договір поставки №80, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Продавець передає, а Покупець приймає та оплачує на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, товар в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях та/або накладних на товар. Підписані сторонами специфікації та накладні є невід'ємною частиною цього Договору.

Прийняття Покупцем товару від Продавця за кількістю, асортиментом та якістю здійснюється повноважними представниками сторін, в місці отримання товару за супроводжувальними документами. Підпис Покупця, засвідчений печаткою на накладній, свідчить про отримання ним товару належної якості, асортименту та відповідної кількості. (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору ціна кожної партії товару вказується в підписаних сторонами специфікаціях та накладних. Сума Договору відповідає загальній сумі усіх накладних, на підставі яких Покупець отримав товар від Продавця за період дії Договору. (п.5.2 Договору).

Оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця коштів за кожну поставлену партію товару, протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати отримання товару. (п.5.3 Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами. (п. 8.1 Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, однак відповідачем не було в повному обсязі виконане зобов'язання по оплаті поставленого товару. Факт поставки товару на суму 3 011,05 грн. підтверджується видатковими накладними: від 04.06.2014№РН-0015826 на суму 2 501,70 грн., від 04.06.2014 №РН-0015830 на суму 276,16 грн., від 04.06.2014 №РН-0015831 на суму 231,19 грн. Факт отримання товару відповідачем не заперечується. Відповідач не розрахувався за поставлений товар, оскільки останній належним чином зобов'язання з повної оплати поставленого товару не виконано, тому за ним утворився борг у розмірі 3 011,05 грн., який позивач і намагається стягнути.

Згідно з п. 6.2 Договору у разі несвоєчасної оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу, та відшкодувати всі збитки в повному обсязі нанесенні Продавцю неналежним виконанням Покупцем умов даного Договору.

Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 370,24 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього інфляційні втрати в сумі 1 710,28 грн. та три проценти річних у сумі 86,87 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач вимоги ухвали суду від 19.06.2015 в частині здійснення звірки розрахунків з відповідачем не виконав. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними: від 04.06.2014 №РН-0015826 на суму 2 501,70 грн., від 04.06.2014 №РН-0015830 на суму 276,16 грн., від 04.06.2014 №РН-0015831 на суму 231,19 грн. Відповідач доказів повної оплати поставленого йому товару в строки передбачені п. 5.3 Договору суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 011,05 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені виходячи з наступного.

Неустойка у вигляді пені розрахована позивачем в розмірі 370,24 грн. за період 24.06.2014 по 23.12.2014 на суму заборгованості 3 011,05 грн.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені суд вважає його обґрунтованим, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданого розрахунку.

Оскільки мало місце прострочення несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 370,24 грн., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так як мало місце несвоєчасна оплата за Договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають задоволенню частково.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про прострочення грошового зобов'язання, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 710,28 грн. та трьох відсотків річних в сумі 86,87 грн., також підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.08.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 232, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 66, 67, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат» в особі Філії «Адел» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бретонь» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бретонь», 04123, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36, код ЄДРПОУ 38392250, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат» в особі Філії «Адел», 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, код ЄДРПОУ 36100206, основний борг у сумі 3 011,05 грн., пеню в сумі 370,24 грн., інфляційні в сумі 1 710,28 грн., три відсотки річних в сумі 86,87 грн. та судовий збір у розмірі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.08.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко