Рішення

від 10.08.2015 по справі 916/2401/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2015 р.Справа № 916/2401/15

За позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародної компанії „Антал-ІндустріяВ»

про стягнення 136000 грн.

Суддя Щавинська Ю.М .

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 08-13/1866 від 25.06.2015р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародної компанії „Антал-ІндустріяВ» , в якій просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 68 000 грн. та пеню у розмірі 68 000 грн. - всього 136 000 грн., поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №118-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 21.10.2014р. № 218-р/к, яким визнала, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародною компанією „Антал-ІндустріяВ» вчинено порушення, передбачене п. 1 ст.50, яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст.6 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „вироби керамічні вогнетривкіВ» , що проводилися КП „Теплопостачання міста ОдесиВ» у 2011 році.

Як зазначає позивач, за вищезазначене порушення на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародну компанію „Антал-ІндустріяВ» було накладено штраф у розмірі 68 000 грн., якій останній, відповідно до ст. 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , повинен був сплатити у двомісячний строк з дня отримання рішення.

Копія рішення була надіслана на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародної компанії „Антал-ІндустріяВ» та отримана останнім 30.10.2014р., про що свідчить повідомлення про вручення кореспонденції.

Отже, як зазначає позивач, строк сплати штрафу закінчився 31.12.2014р.

В термін до 31.12.2014р. штраф у добровільному порядку не сплачений. Відповідач до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення від 21.10.2014р. № 218-р/к Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМКУ не звертався.

Однак, станом на день подачі позову, відповідач не сплатив штраф, накладений рішенням, у зв'язку із чим відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» позивачем було нараховано пеню у розмірі 68000 грн.

Все вищевикладене і призвело до звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 15.06.2015р. було порушено провадження у справі №916/2401/15 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 6.07.2015р.

Ухвалою суду від 6.07.2015р., приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 10.08.2015р.

У судовому засіданні 10.08.2015р. представник позивача на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародна компанія „Антал-ІндустріяВ» про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, яка не змінювалася, про що свідчить Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.21-22), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що судові ухвали були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи "підприємство відсутнє" (а.с.18-20, 28-30), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається із матеріалів справи, Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №118-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оригінал якої було оглянуто у судовому засіданні 6.07.2015р., прийняла рішення від 21.10.2014р. № 218-р/к (а.с.8-13), яким визнала, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародною компанією „Антал-ІндустріяВ» вчинено порушення, передбачене п. 1 ст.50, яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст.6 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „вироби керамічні вогнетривкіВ» , що проводилися КП „Теплопостачання міста ОдесиВ» у 2011 році.

З наданих позивачем документів вбачається, що вказане рішення разом із супровідним листом „Про направлення рішенняВ» від 22.10.2014р. №02-03/4318 (а.с.14) було надіслано на юридичну адресу відповідача та отримано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародною компанією „Антал-ІндустріяВ» 30.10.2014р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с.15).

Таким чином, з урахуванням положень ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", штраф повинен був бути сплачений відповідачем у строк до 31.12.2014р. Однак, у вказаний період відповідач штраф не сплатив.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Разом з тим, як вбачається з пояснень позивача та не спростовано відповідачем, рішення від 21.10.2014р. № 218-р/к Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, прийняте по справі №118-02/2014, у встановлений двомісячний строк ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародною компанією „Антал-ІндустріяВ» не оскаржено.

Таким чином, як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору, рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.10.2014р. № 218-р/к, прийняте по справі №118-02/2014, є чинним.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості зі сплати штрафу у розмірі 68 000 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, в зв'язку з несплатою відповідачем штрафу, позивачем нарахована пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу за кожний день прострочення в розмірі 68000 грн. Розглянувши зазначену вимогу позивача, суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» , яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.4), суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збірВ» Антимонопольний комітет та його територіальні відділення звільняються від сплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, згідно положень Закону України В«Про судовий збірВ» , ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1827 грн. за розгляд даної справи стягується до Державного бюджету з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародної компанії „Антал-ІндустріяВ» .

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародної компанії „Антал-ІндустріяВ» , (65028, м. Одеса, Малиновський район, вул. Мечнікова, буд. 132; код ЄДРПОУ 32894969) на користь Державного бюджету на рахунок УК у м.Одесі Малиновського району, код ЄДРПОУ 38016923, МФО828011, р/р 31112106700007) код за бюджетним класифікатором 21081100 „Адміністративні штрафи та інші санкціїВ» , символ банку 106 Державний бюджет) штраф у сумі 68 000 /шістдесят вісім тисяч/ грн., пеню у сумі 68 000 /шістдесят вісім тисяч/ грн.

Стягувачем за наказом є Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код 20992104).

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Міжнародної компанії „Антал-ІндустріяВ» , (65028, м. Одеса, Малиновський район, вул. Мечнікова, буд. 132; код ЄДРПОУ 32894969) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район; код отримувача ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО: 828011; код класифікації: 22030001; Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім / грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 серпня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська