Рішення

від 11.08.2015 по справі 916/2149/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2015 р.Справа № 916/2149/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства В«Енергопостачальна компанія В«ОдесаобленергоВ»

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю В«Курортне об'єднання В«Сонячний берегВ» ;

про стягнення 418 431,40 грн.

Суддя Щавинська Ю.М .

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 527 від 15.07.2015р.

від відповідача : ОСОБА_2 - довіреність від 11.08.2015р..

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Курортне об'єднання В«Сонячний берегВ» , в якій просить суд стягнути з останнього грошові кошти у сумі 418 431,40 грн . , з яких заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 262 772,28 грн., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 90 553,88 грн.; заборгованість за реактивну електроенергії в розмірі 7 194,51 грн., пеню у сумі 26 428,00 грн., 3 % річних у розмірі 1 322,9 грн., інфляційні втрати у сумі 30 159,83 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 368,63грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Курортне об'єднання В«Сонячний берегВ» договору про постачання електричної енергії №789 від 05.09.2011р.

Як зазначає позивач, він належним чином і в повному обсязі виконує свої договірні зобов'язання перед відповідачем, однак відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасної та повної оплати спожитої активної електричної енергії; за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії та перевищення договірних величин споживання електричної енергії не виконує належним чином, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірах, що заявлена до стягнення.

Враховуючи викладене, за прострочення виконання зобов'язань по оплаті за спожиту електричну енергію позивачем було нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Вищезазначене і призвело до звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2015р. було порушено провадження у справі №916/2149/15 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 08.07.2015р.

Ухвалою суду від 08.07.2015р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та, з огляду на нез'явлення у судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 10.08.2015р.

28.07.2015р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2015р. (а.с.83-84), згідно яких останній зазначає, що у розрахунковому періоді за лютий 2015р. Споживач звернувся до ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії в сторону збільшення.

Між тим, позивач зазначає, що станом на 01.02.2015р. у відповідача була наявна передплата за спожиту за попередні періоди електричну енергію у розмірі 47 874,52 грн., додаткових оплат на електричну енергію Споживачем здійснено не було.

Вказує на те, що з врахуванням того, що договірний обсяг споживання електричної енергії, попередньо погоджений сторонами на лютий 2015р., склав 30 000 кВт. год., Споживач мав здійснити авансовий платіж у розмірі 47 559,60 грн. (30 000*1,3211 грн. = 47 559,60грн., тобто з урахуванням вартості погодженої договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 47 559,60 грн. у споживача станом на момент звернення з заявою про коригування договірної величини на лютий 2015р. рахувалася передплата у розмірі 314,92 грн. (47 874,52 грн-47 559,60 грн.).

Позивач зазначає, що, враховуючи п.2,3 договору, коригування договірної величини споживання електричної енергії можливе лише за наявності передплати за заявлений ліміт споживання, тобто по відповідачу на суму 314,92 грн.: 314,92 грн.(сума переплати)/1,3211 грн. (тариф згідно постанови НКРЕП № 68 без ПДВ)/1,2 (ПДВ)=199 кВТ. год. (скоригований ліміт споживання).

З урахуванням зазначено, позивач вказує на те, що з огляду на відсутність оплати заявленого ліміту споживання, ним було здійснено коригування на наявну суму переплати (314,92 грн.), у зв'язку із чим розмір договірної величини споживання електричної енергії у лютому 2015р. склав 30199 кВТ. год.

Позивач у поданих поясненнях зазначає, що договірна величина споживання електричної енергії у лютому 2015р. складає 30 199 кВт.год., у той час як фактично було спожито 70 951 кВт.год., а відтак перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме: 70951 кВт.год. (факт)- 30 199 кВт.год.(погоджений обсяг) = 40 752 кВт.год. (перевищення)*1,3211 грн. (тариф) = 53 837,47 грн. Крім того, перевищення за березень склало 36716,41 грн.

У судовому засіданні 10.08.2015р., в якому були присутні представники обох сторін, було оголошено перерву до 11.08.2015р.

У засіданні суду 11.08.2015р. під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в свою чергу надав суду заяву про часткове визнання позову (а.с.97), згідно якої, у відповідності до ст. 78 ГПК України, частково визнав вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 262 772,28 грн. та заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 7 194,51 грн., в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити.

Зокрема, щодо вимоги про стягнення перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 90 553,88 грн., зазначив, що таке перевищення виникло у зв'язку із тим, що електроенергію було спожито у зв'язку з розміщенням вимушених переселенців, інвалідів різних категорій, разом із супроводжуючими їх особами та дітьми з Донецької та Луганської областей, про що надав відповідні довідки (а.с.95,96).

При цьому, заявив усне клопотання про надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення строком на 4 місяці, до кінця 2015р.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково . Визнання позову згідно до ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України викладається в адресованій суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до заяви від 11.08.2015р. (а.с.97) відповідач частково визнав позов, зокрема, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Курортне об'єднання В«Сонячний берегВ» заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 262 772,28 грн. та заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 7 194,51 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства В«Енергопостачальна компанія В«ОдесаобленергоВ» в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію у сумах, що були заявлені до стягнення.

Щодо вимог про стягнення з відповідача перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 90 553,88 грн. суд зазначає наступне .

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.3.2. Договору, споживач зобов'язаний дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки.

Згідно із п. 5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що узгоджені обсяги споживання електричної енергії, оформлені додатком до Договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», є договірними величинами споживання електричної енергії.

У Додатку № 1 до Договору сторони узгодили щомісячні обсяги споживання електричної енергії на 2015 рік, а саме: січень - 30 000 кВт.год.; лютий - 30 000 кВт.год. ; березень - 30 000 кВт.год. ; квітень - 20 000 кВт.год.; травень - 20 000 кВт.год.; червень - 150 000 кВт.год.; липень - 190 000 кВт.год.; серпень - 200 000 кВт.год.; вересень - 79 000 кВт.год.; жовтень - 30 000 кВт.год.; листопад - 30 000 кВт.год.; грудень - 30 000 кВт.год. (а.с.30).

Згідно із п. 5.5. Договору, споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку «Порядок розрахунків» до цього Договору, звернутись письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та граничної величини електричної потужності.

Відповідно до п.п.2, 3 Додатку № 1 до Договору, споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до зазначеного у додатку «Порядок розрахунків» до Договору розрахункового дня, звернутися до постачальника електричної енергії із заявою на коригування договірної величини споживання електричної енергії. Договірні величини споживання електричної енергії на кожен місяць, визначені цим додатком, можуть бути скориговані постачальником електричної енергії не вище максимально припустимого обсягу споживання електричної енергії (згідно з величиною дозволеної потужності та режимом роботи, зазначеним у додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору) при виконанні споживачем наступних умов: надання постачальнику письмового звернення; виконання оплати обсягу електричної енергії на розрахунковий період з урахуванням обсягу коригування, у відповідності до умов, визначених у додатку «Порядок розрахунків» до Договору до дати звернення .

Як вбачається з матеріалів справи, у розрахунковому періоді лютий 2015р. Споживач звернувся до ПАТ «Одесаобленерго» із листом щодо коригування розміру договірної величини споживання електричної енергії в сторону збільшення (а.с.62). Листом від 26.02.2015р. №02/765 позивач повідомив останнього про коригування договірної величини споживання. Розмір договірної величини споживання електричної енергії у лютому 2015р. було скориговано до рівня 30 199 кВт.год . (а.с.63)

Згідно із п. 4.2.2. Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Пунктом 4 Додатку № 1 до Договору передбачено, що у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії, споживач несе відповідальність згідно з частиною шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

Отже, договірна величина споживання електричної енергії у лютому 2015р. складає 30 199 кВт.год. , у той час як фактично було спожито 70 951 кВт.год. , тому перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 40 752 кВт.год. на суму 53 837,47 грн .

Повідомлення №02/812 від 02.03.2015р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2015р. було отримано представником відповідача поштою 19.03.2015р.,про що свідчить його підпис у поштовому повідомленні про вручення (а.с.63,64).

Крім того, як встановлено судом, 25.03.2015р. ТОВ «КО «Сонячний берег» звернулося до ПАТ «Одесаобленерго» щодо коригування ліміту споживання електроенергії в сторону збільшення до рівня 58000 кВт.год. (а.с.65). Однак, в зв'язку із відсутністю оплати заявленого ліміту споживання, листом №02/1050 від 27.03.2015р. споживача було повідомлено про відмову в коригуванні договірної величини споживання (а.с.66).

Отже, договірна величина споживання електричної енергії у березні 2015р . складає 30 000 кВт.год ., у той час як фактично було спожито 56 468 кВт.год. , тому перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 26 468 кВт.год. на суму 36 716,41 грн.

Повідомлення № 1126 від 02.04.2015р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за березень 2015р. було отримано представником відповідача 04.04.2015р., про що свідчить його підпис у поштовому повідомленні про вручення (а.с.68).

Зі змісту абз. 3 п. 2 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору вбачається, що остаточний розрахунок за перевищення договірних величин споживання електричної енергії здійснюється споживачем самостійно на протязі п'яти операційних днів з дня отримання рахунку.

Отже, неналежне виконання вказаних умов договору у частині обсягів споживання електричної енергії та проведення своєчасної оплати за договором про постачання електричної енергії призвело до виникнення у ТОВ «КО «Сонячний берег» заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2015, березні 2015р., квітні 2015р. у розмірі 90 553,88 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно із п. 1.1. Правил, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Пунктом 4.4. Правил передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 6.14. Правил, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно із п. 6.16. Правил, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Таким чином, суд, розглянувши вимоги про стягнення з відповідача перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі, що заявлений до стягнення, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

При цьому, посилання відповідача на те, що перевищення договірних величин було спричинено споживанням електроенергії у зв'язку з розміщенням вимушених переселенців, не приймається судом до уваги в якості підстави для звільнення від сплати суми перевищення договірних величин споживання електричної енергії, оскільки жодних дій, зокрема, щодо оскарження відмови у коригуванні, тощо, відповідачем здійснено не було.

Разом з тим, суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені у сумі 26 428,00 грн., зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 4.2 підпунктом 4.2.1. договору встановлена відповідальність споживача за порушення термінів внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, визначених додатком „Порядок розрахунківВ» , у вигляді сплати пені у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Суд, враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, вважає його вірним, а вимоги в частині її стягнення цілком обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини, які досліджувалися судом при з'ясуванні підстав порушення договору (не передбачуване споживання електроенергії у зв'язку з розміщенням вимушених переселенців, інвалідів різних категорій, разом із супроводжуючими їх особами та дітьми з Донецької та Луганської областей), а також з врахуванням того, що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нараховану позивачем пеню до 1 000 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 322,9 грн. та інфляційних втрат у сумі 30 159,83 грн., суд зазначає таке.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту п. 7 додатку № 5 до договору В«Порядок розрахунківВ» також вбачається, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних (а.с.18-19).

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунки пені, 3% річних (а.с.25) та інфляційних витрат, додані позивачем до позовної заяви (а.с.26), вважає їх вірними та вимоги в цій частині також такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, оскільки 3 % річних та інфляційні нарахування за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, то вони згідно вимог чинного законодавства, за будь-яких обставин, не підлягають зменшенню судом.

Приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а також з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, викладених у п. 4.3 Постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» від 21.02.2013 року № 7 (зі змінами та доповненнями), витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 368,63 грн. відповідно до вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з п. 7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання щодо надання відстрочки судом враховується, що, дійсно, понесені витрати на розміщення переселенців будуть відшкодовуватися відповідачу за рахунок бюджету, при цьому, таке відшкодування, зазвичай, здійснюється в кінці бюджетного року. Проте, приймаючи до уваги, що відповідачем зазначено занадто великий термін відстрочки, враховуючи збалансованість інтересів обох сторін, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявленого клопотання та доцільність надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення на 2 місяці з моменту закінчення 10-денного строку, встановленого ст. 85 ГПК України - до 25.10.2015р.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Курортне об'єднання В«Сонячний берегВ» (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Сергіївка, вул. Гагаріна, буд. 1, код ЄДРПОУ 31411444) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, код ЄДОРПУ 00131713) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 262 772 /двісті шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві/грн. 28 коп.; заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 7 194 /сім тисяч сто дев'яносто чотири/грн. 51 коп.; заборгованість з перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 90 553/дев'яносто тисяч п'ятсот п'ятдесят три/грн. 88 коп.; пеню у сумі 1 000 /одна тисяча/грн. 00 коп.; 3 % річних у сумі 1 322 /одна тисяча триста двадцять дві/грн. 90 коп.; інфляційні втрати у розмірі 30 159/тридцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять/грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 8 368 /вісім тисяч триста шістдесят вісім/ грн. 63 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2015 року по справі № 916/2149/15 до 25.10.2015р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 серпня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська