Постанова

від 17.04.2012 по справі 4/145-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 4/145-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

Шипка В.В.

при секретарі

судового засідання: Загрунній Л.І.

за участі представників

сторін:

позивача: Коверга П.П. - дов. б/н від 01.03.2012 р.;

відповідача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю „Тат-агро"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2011 р.

у справі № 4/145-11 (суддя Щоткіна О.В.)

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Тат-агро"

відповідача: Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції

про: стягнення збитків у розмірі 16 501,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ „Тат-агро" звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення збитків у розмірі 16 501,71грн..

Позовні вимоги мотивовані на тому, що ТОВ "Тат-агро" через неправомірні дії (бездіяльність) ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ у Київської області зазнало збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 16 501,71 грн..

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2011 р. № 4/145-11 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, ТОВ "Тат-агро" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2011 р. № 4/145-11 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм як матеріального так і процесуального права.

Ухвалами КАГС від 29.12.2011 р. № 4/145-11 у складі колегії: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді Верховець А.А., Пантелієнко В.О. відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ „Тат-агро" на Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2011 р. № 4/145-11, розгляд справи призначено на 21.02.2012 р..

У зв'язку із зайнятістю суддів Верховця А.А. та Пантелієнка В.О. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової колегії КАГС від 21.02.2012р. № 01-22/3/10 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

Ухвалою КАГС від 21.02.2012 р. № 4/145-11 розгляд справи було відкладено на 06.03.2012 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

У зв'язку з виробничою необхідністю, а саме перебуванням суддів Борисенко І.В. та Шипко В.В. у відпустці, Розпорядженням в. о. Голови КАГС від 06.03.2012 р. № 01-22/3 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Остапенко О.М., Корсакова Г.В.

Ухвалою КАГС від 06.03.2012 р. № 4/145-11 розгляд справи було відкладено на 22.03.2012 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та ненадходженням до суду зворотніх поштових повідомлень про їх виклик до призначеного судового засідання.

Судове засідання з розгляду даної справи призначене на 22.03.2012 р. не відбулося, у зв'язку з находженням головуючого судді Ільєнок Т.В. (доповідач у справі) на лікарняному. Наступне судове засідання з розгляду даної справи було перенесено на 17.04.2012 р..

У зв'язку із зайнятістю суддів Остапенка О.М. та Корсакової Г.В. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової колегії КАГС від 21.02.2012р. № 01-22/3/10 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

Представник скаржника (позивач) в судовому засіданні від 17.04.2012 р. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представником позивача у своїх усних поясненнях не було наведено будь-яких інших підстав для скасування оскаржуваного Рішення, ніж ті, що викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання від 17.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить долучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення про вручення йому судової повістки про виклик у дане судове засідання (арк. с. 90)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість продовжити розгляд даної справи у судовому засіданні від 17.04.2012 р. за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ „Тат-агро", Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2011 р. № 4/145-11 залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за Постановою ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області від 02.11.2010 р. (арк. с. 31) відкрито виконавче провадження (ВП №22239795) щодо примусового виконання Наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. по справі № 21/217-10 щодо стягнення з ТОВ "Євроагромаркет" на користь ТОВ "Тат-Агро" суми боргу в загальному розмірі 375 784,07 грн..

В травні 2011 р. TOB "ТАТ-АГРО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області, та на підставі чого Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області № 21/217-10 від 07.07.2011 р. скаргу TOB "ТАТ-АГРО" задоволено частково та визнано бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області щодо виконання Наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2011 р. по справі № 21/217-10 за період з 02.11.2010 р. по 02.05.2011 р. протиправною та незаконною.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що TOB „ТАТ-АГРО" були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди в розумінні ст. 22 ЦК України та 224 ГК України, оскільки TOB "ТАТ-АГРО" в результаті несвоєчасних, неналежних та неправомірних дій зі сторони ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області під час виконання Наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. по справі № 21/217-10, отримало б грошові кошти у сумі 375 784,07 грн. у строки, визначені законодавством та вказані кошти можна було б покласти на депозит "Класичний", уклавши договір на шість місяців з відсотковою ставкою 12%, та отримати 16 501,71 грн., що і становить суму збитків, яку просить стягнути позивач.

Відповідач у Відзиві на позов та письмових поясненнях зазначив, що позивач звертаючись з даним позовом реально не оцінив ситуацію, яка мала місце при здійсненні виконавчого провадження (наявність майна, грошових коштів у боржника), у зв'язку з чим не встановив безпосереднього причинного зв'язку, як однієї із складових збитків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд правомірно зауважив про таке.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічний припис міститься у ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

В частині 2 ст. 224 ГК України визначаються види збитків або види витрат, які здійснила управнена сторона та які підлягають стягненню з особи, протиправними діями якої вони були спричинені. Відповідно, збитки можна поділити на два основних види: реальні збитки, тобто фактично понесені витрати (або реальна, позитивна шкода), до яких відносяться витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна та неодержаний доход (втрачена вигода або упущена вигода).

Так, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що уклавши договір з Теремківським відділенням ПАТ "Укрсоцбанк" на шість місяців з відсотковою ставкою 12%, позивач міг би отримати прибуток (дохід) в розмірі 16 501,71 грн., що і становить суму збитків (втраченої вигоди), яку просить стягнути позивач.

Зважаючи на вищенаведене обгрунтування ТОВ „Тат-агро" своїх позовних вимог, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд цілком правомірно зробив посилання на приписи статті 142 ГК України.

За змістом вищеназваної статті Господарського кодексу України передбачено, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання зазначається як показник фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єктів господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань, склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством.

Відповідно до положень статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тобто господарським законодавством чітко закріплений принцип отримання підприємством прибутку, що пов'язано безпосередньо з його господарською діяльністю.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України Серії АА № 377313 (арк. с. 11), а також Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с. 54), у графі: "види діяльності" значиться: "Інші види оптової торгівлі, оптова торгівля хімічними продуктами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, виробництво агрохімічної продукції, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту".

А тому, колегія суддів вважає цілком обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про непов'язаність заявлених позивачем до стягнення 16 501,71 грн. втраченої вигоди (неодержаного доходу) із жодним видом господарської діяльності підприємства, як прямого і безпосереднього права отримання прибутку.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, згідно якої для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Отже, предметом доказування згаданої позовної вимоги є факти неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяння ним шкоди.

З огляду на зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної умови для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки позивачем не доведено, що розмір збитків, заявлений позивачем в сумі 16 501,71 грн. є неодержаним доходом, який пов'язаний з видом господарської діяльності підприємства, в зв'язку з чим правомірно відмовив у їх задоволенні.

Твердження скаржника - ТОВ „Тат-агро" про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного Рішення не знайшли свого підтвердження та жодним чином не спростовують встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини у даній справі.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Позивач доказів на підтвердження своїх аргументів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2011 р. № 4/145-11 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „Тат-агро" без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2011 р. № 4/145-11 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р.

№ 4/145-11 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р.

№ 4/145-11 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 4/145-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

Шипко В.В.