Рішення

від 05.08.2009 по справі 28/72-09-1582

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/72-09-1582

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2009 р.Справа  № 28/72-09-1582

За позовом   Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій"  

про стягнення 47612,6грн.

Суддя  

Представники:

Від позивача: Савченко В.А. - за дорученням;  

Від відповідача: Вергелес Ю.О. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Відкрите акціонерне товариство «Симферопольське автотранспортне підприємство 314329»звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій»заборгованості в сумі 47612,60 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2009 року  порушено провадження у справі №28/72-09-1582 та призначено до розгляду.

Строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін до  6 серпня 2009 року, ухвалою суду від  03.06.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позовну заяву надав в якому вимоги позивача не визнає  та просить суд у задоволеня позову відмовити повністю.

Представник позивача позов підтримує та просить стягнути заборгованість у повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

24 січня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Симферопольське АТП 14329» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій»(відповідач) був укладений договір «Про організацію перевезення пасажирів та багажу на автостанціях та автовокзалах», за умовами якого позивач здійснює перевезення пасажирів та багажу між рейсовими автобусами за маршрутами «Севастополь-Одеса»р 379/380 (паритет), «Одеса-Ялта»р 743/744 (паритет), «Сімферополь-Одеса»р 95/96.

Згідно пп..7.1. п.7 договору, строк дії договору з 24.12.2004 по 23.12.2005рр. у відповідності до цього згідно з пп..7.3 п.7 договору, у випадку, якщо жодна сторона не заявляє бажання припинити договірні відносини, або переглянути окремі положення договору, він вважається пролонгованим на наступний рік.

Згідно пп..4.1. п.4 договору про порядок взаєморозрахунків, за реалізацію квитків позивач віддає відповідачу в якості винагороди 10% від вартості продажу квитків з урахуванням страхових платежів.

У відповідності до п.п.4.4 Договору відповідач здійснює оплату не пізніше 10-го числа місяця.

Відповідач свої забов'язання за укладеним договором виконував не належним чином,  оскільки станом на 15 серпня 2007 року виникла заборговавність в сумі  47612,60 гривень.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 09.02.2009 року, в якому позивач просив погасити заборгованість, однак вимоги позивача відповідачем були залишені без задоволення.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договору зобов'язань, ВАТ «Симферопольське АТП 14329»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій»заборгованості в сумі 47612,60 гривень.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до п.п.4.4  п.4 договору відповідач зобов'язаний оплатити рахунок за послуги не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, але відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання не виконав, та припинив здійснювати оплату у червні місяці 2007 року, в результаті чого за останнім утворилися заборгованість у розмірі 47612,60 гривень.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що вказує стаття 629 ЦК України..

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання –це вид цивільних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.162 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином та згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень,  чого в даному випадку зроблено зі сторони відповідачем не було.

А згідно до ст..34 ГПК України, господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п.7 пп..7.3 договору у разі якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання припинити договірні відносини, або переглянути окремі положення договору, то він вважається пролонгованим на наступний рік.

В матеріалах справи відсутні докази щодо припинення чи розірвання договору,  за таких обставин суд вважає, що на момент припинення оплати послуг договор був діючий.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення    судового   процесу  покладаються  на відповідача відповідно  до статей 44, 49 Господарського процесуального  кодексу   України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВ «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій»/65039 м. Одеса, вул.Транспортна,5, код 32067472, р/р26005311161001 в АБ «Південний»м. Одеси, МФО 328209/ на користь Відкритого акціонерного товариства «Симферопольське АТП 14329»/ 95022, м. Сімферополь, вул.Глінкі,61-А, код 05465790, р/р 26005301320767 в КЦВ Промінвестбанк м. Сімферополь, МФО 324460/ заборгованість в сумі 47612 /сорок сім тисяч шістьсот дванадцять/ гривень 60 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 476 /чотириста сімдесят шість/ гривень 13 копійок ти витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя