Рішення

від 08.07.2009 по справі 33/198-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/198-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.09р.

Справа № 33/198-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство  "Ліфтсервіс-Дніпро", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття", м. Дніпропетровськ  

про стягнення  1 875 грн. 63 коп.

                                                                                                                  Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Солодовник О.А., довіреність № 290 від 01.01.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство  "Ліфт сервіс-Дніпро" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття"  про стягнення 1 500 грн. 00 коп. - основного боргу по договору № 06.11.89 від 23.11.2006 року, 177 грн. 53 коп. –пені, 175 грн. 91 коп. –інфляційних втрат, 22 грн. 19 коп. –3% річні та витрати по справі.

Представником позивача  28.04.2009 р. подано до суду  заяву, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 177 грн. 53 коп. –пені, 175 грн. 91 коп. –інфляційних втрат, 22 грн. 19 коп. –3% річні та витрати по справі, оскільки суму основної заборгованості в розмірі 1 500,00 грн.  сплачено відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2009 року позовні вимоги підтримав  та просить задовольнити позов з урахуванням заяви від 28.04.2009 року в повному обсязі.

Відповідач свого представника у судові засідання  28.04.2009 р., 03.06.2009 р. та 24.06.2009 р. не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є  повідомлення про вручення поштового відправлення № 11117959 (а.с. 34).

          На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 24.06.2009 р.   за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

23.11.2006 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 06.11.89 на монтаж та налагодження двох пасажирських ліфтів (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору замовник поручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по монтажу та налагодженню двох пасажирських ліфтів.

Відповідно до пункту 1.3. Договору строки виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт визначаються узгодженим графіком робіт (додаток № 2), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 6 Додаткової угоди № 1 від 23.11.2006 року до Договору договірна ціна комплексу робіт складає 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 7 Додаткової угоди № 1 від 23.11.2006 року до Договору замовник на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання угоди проводить 70% передоплату вартості робіт в розмірі 3500,00 грн.

Згідно з пунктом 8 Додаткової угоди № 1 від 23.11.2006 року до Договору факт виконання підрядником робіт оформлюється актом приймання виконаних робіт.

Згідно з пунктом 9 Додаткової угоди № 1 від 23.11.2006 року до Договору остаточний розрахунок здійснюється замовником по факту отримання дозволу на експлуатацію ліфтів на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується актом № 06.11.89 здавання-приймання виконаних робіт від 30.09.2008 року, який знаходиться в матеріалах справи 9а.с. 28).

Відповідач за виконані позивачем роботи, розрахувався з останнім частково.

        Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

      Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

 Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

    Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

На момент розгляду справи  відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 1500,00 грн. , що підтверджується банківською випискою від 01.04.2009 року.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 1 500 грн. 00 коп.   суд вважає за необхідне  провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

        Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

        За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

         Пунктом 4.3. Договору сторони передбачили , що  за порушення строків остаточного розрахунку з підрядником, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, пеня  складає  - 177 грн. 53 коп.   і підлягає до  стягнення.

          Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом, 175 грн. 91 коп. –інфляційні втрати та 22 грн. 19 коп. –3% річні підлягають задоволенню.

          З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають   задоволенню у сумі – 177 грн. 53 коп. –пені, 175 грн. 91 коп. –інфляційних втрат, 22 грн. 19 коп. –3% річні.

         Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Припинити провадження в частині стягнення 1 500,00 грн.  відповідно до п. 1.-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 20, кв. 123, код ЄДРПОУ 33421758) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство  "Ліфтсервіс-Дніпро" (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Виборгська, 28-ж, код ЄДРПОУ 31874297) 177 (сто сімдесят сім) грн. 53 коп. –пені, 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 91 коп. –інфляційних втрат, 22 (двадцять дві) грн. 19 коп. –3% річні, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита ,  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 09.09.2009 року