Рішення

від 28.07.2009 по справі 10/32-644

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/32-644

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2009 р.Справа № 10/32-644

Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні  справу

За позовом: Сергієнко Валентина Юрійовича, жителя м. Дубно, вул. Шекспіра, 7 Рівненської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль Екопак“, м. Тернопіль, вул. Достоєвського, 11

         За участю представників:

Позивача: не прибув;

Відповідача: Степанюка О.І. –представника, довіреність № 18/04 від 23.04.2009 року.

          В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені  статями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

          За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

          Суть справи:

               Сергієнко В.Ю., житель м. Дубно Рівненської області звернувся до господарського суду з позовною вимогою про визначення та стягнення вартості частки учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль Екопак“, м. Тернопіль, яка пропорційна частці позивача у статутному  фонді.

             Позивач вказує, що Сергієнко В.Ю. був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль Екопак“ м. Тернопіль і його частка становить 33 % статутного фонду Товариства; посилається на статтю 54 Закону України “Про господарські товариства“ і якою передбачено, що у випадку виходу учасника з товариства  йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.

              У відзиві на позов ( вх. № 14340(н) від 28.04.2009 року відповідач заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Вказує, що позивач жодного разу не звертався до Товариства із вимогою про виплату йому будь-яких сум, пов'язаних з його виходом зі складу учасників. У поданій ТзОВ заяві від 27.02.2008 року Сергієнко В.Ю. вказав, що немає жодних правових, фінансових та майнових претензій до товариства, оскільки з ним розрахунки проведено в порядку, передбаченому чинним законодавством.

                  Також вказує, що не відповідає вимогам статуту твердження позивача, що його частка у статутному фонді становить 33%. Просить в позові відмовити.

                  Ухвалою суду  від 14 квітня 2009 року розгляд справи було призначено о 17 годині 28 квітня 2009 року та витребувано від Товариства бухгалтерські відомості вартості майнових активів ( основних засобів ) станом на березень 2008 року.

                  По клопотанню представників сторін розгляд справи відкладався до в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

                 11 червня 2009 року Сергієнко Валентин Юрійович  подав до суду заяву про зміну позовних вимог ( вх.. № 15578(н) від 12.06.2009 року ) і просить встановити вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" пропорційну частці Сергієнка Валентина Юрійовича у статутному ( складеному ) капіталі Товариства на момент виходу; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак", місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Достоєвського, 11 вартість частини майна товариства , пропорційна частці  у статутному ( складеному ) капіталі Товариства учасника Сергієнка Валентина Юрійовича на момент виходу; встановити належну частку прибутку, одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" у 2007-2008 році до моменту виходу Сергієнка Валентина Юрійовича, що вийшов з Товариства; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак", м. Тернопіль, вул. Достоєвського, 11 належну частку прибутку, одержану товариством в 2007-2008 році, яку необхідно виплатити учаснику Сергієнку Валентину Юрійовичу, що вийшов з Товариства; відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача у справі.

                 Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає право позивачу до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

                 Господарським судом прийнято до розгляду зміну позовних вимог Сергієнка Валентина Юрійовича.

                24.06.2009 року Товариство надало суду додаткові заперечення щодо заявлених вимог Сергієнка В.Ю. і вказує, що у березні-квітні 2008 року , за взаємною згодою усіх учасників Товариства, Сергієнку В.Ю. було передано в якості розрахунків  у зв'язку з виходом з Товариства два автомобілі "Мазда" та вантажівка марки ЗІЛ 130. Однак, документально вказана операція Товариством не була оформлена. Окрім того зазначає, що змістом поданої до Товариства сам Сергієнко В.Ю. підтверджував про факт проведення з ним розрахунків. Оскільки, Товариство не оформило документально  факт проведення з Сергієнко В.Ю. розрахунків та з метою не обтяження судовою тяганиною Товариство взяло на себе зобов'язання повторно провести розрахунки з позивачем, виходячи із вартості активів товариства, які відображені в рядку 380 Балансу ( форма № 1-м ), складеного за встановленою Положенням ( стандартом ) 25, затвердженого наказом Мінфіну № 39 від 25.02.2000 року  формою, станом на 04 березня 2008 року.

                14.07.2009 року до господарського суду поступило клопотання від представника позивача Суббот В.М. ( вх. № 16492(н) про перенесення розгляду справи, оскільки представник позивача Давидюк А.М. перебуває у відпустці з 10.07.2009 року по 09.08.2009 року.

               В порядку статті 77 ГПК України суд відклав розгляд справи до 16 год. 45 хв. 28 липня 2009 року .

                В судове засідання 28.07.2009 року позивач та його представники не прибули, хоча про слухання справи були повідомлені в порядку, визначеному статтею 64 ГПК України.

                В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

                Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепон для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції ( п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

                В матеріалах справи знаходиться Довіреність  видана Сергієнком Валентином Юрійовичем, якою він уповноважує Суббот Валерія Миколайовича та ( або ) Давидюка Андрія Миколайовича представляти його інтереси в суді.

                Отже, вказаною Довіреністю позивач у справі уповноважував двох громадян, а саме Суббот В.М. та Давидюка А.М. представляти його інтереси в суді.

                По клопотанню представників сторін суд неодноразово відкладав розгляд даного спору.

                Враховуючи зазначене суд прийшов до висновку, що представники позивача недобросовісно створюють  перепони для руху справи, затягують її розгляд, а тому  суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності у судовому засіданні представника позивача по наявних документах.

          Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив наступне:  

Згідно статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому  числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з  встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом  інтересів, а також для  вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами  України, до господарського  суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами  підприємницької діяльності.

Пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що  господарським судам підвідомчі справи,  що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

          Відповідач по справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “Тернопіль Екопак“, місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Достоєвського, 11 є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 33992807, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики  в Тернопільській області.

          Відповідно до частини  першої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон), ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

          Частиною другою статті 4 Закону України " Про господарські товариства" передбачено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

          Відповідно до статті 51 Закону установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених вище, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

             У судовому засіданні встановлено, що 19 грудня 2005 року загальні збори учасників ( протокол № 1 ) затвердили Статут товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль Екопак“, місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Достоєвського, 11. Державну реєстрацію юридичної особи проведено 21.12.2005 року, про що свідчить відмітка Державного реєстратора ( копія Статуту знаходиться в матеріалах справи ).

             Пунктом 1.3. Статуту визначено, що Засновниками ( учасниками ) Товариства є фізичні особи:

- Протасевич Михайло Петрович, паспорт серії МС № 883882, виданий 25.06.2002 року Тернопільським МВ УМВСУ в Тернопільській області; проживає м. Тернопіль, вул. Достоєвського,11;

- Михайлович Андрій Іванович, паспорт серії МС № 997085, виданий 18.02.2004 року Тернопільським МВ УМВСУ в Тернопільській області; проживає: м. Тернопіль вул. Шептицького, 9 кв. 1;

- Сергієнко Валентин Юрійович, паспорт серії СР № 125642, виданий 16.08.1996 року Дубенським МВ УМВСУ в Рівненській області; проживає: м. Дубно Рівненської області вул. Шекспіра, 7.

               Пунктом 6.1. Статуту встановлено, що для забезпечення господарської та фінансової діяльності Товариства за рахунок внесків учасників  формується Статутний капітал у розмірі 100 000 ( сто тисяч) гривень, які розподіляються між учасниками наступним чином:

- Протасевич Михайло Петрович -  майновий та грошовий внесок у розмірі 67 000,00 ( шістдесят сім тисяч ) гривень, що становить 67% Статутного капіталу;

- Михайлович Андрій Іванович - майновий та грошовий внесок у розмірі 17 000,00 ( сімнадцять тисяч ) гривень, що становить 17% Статутного капіталу;

- Сергієнко Валентин Юрійович –майновий та грошовий внесок у розмірі 16 000,00 ( шістнадцять тисяч ) гривень, що становить 16% Статутного капітал.

              Згідно п. 6.5. Статуту до моменту реєстрації Товариства кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 50% вказаного в установчих документах вкладу.

              Учасник ( засновник ) зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року з моменту державної реєстрації Товариства. У випадку невиконання цього зобов'язання у визначений строк, учасник сплачує за час прострочення штраф у розмірі 10% річних від недонесеної суми. Учаснику Товариства, який вніс свій вклад, може видаватися свідоцтво Товариства про внесення вкладу, яке не є цінним папером ( пункт 6.6. Статуту ).

               Отже, позивач у справі Сергієнко Валентин Юрійович виступив засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак", його майновий внесок у статутному капіталі становить 16 000,00 ( шістнадцять тисяч ) грн., що становить 16% статутного капіталу Товариства і іншого судом не встановлено.

            Відповідно до статті 54 Закону України “Про господарські товариства“ при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

              Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

               Така ж норма закріплена у п. 9.7. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак": при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі . Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою Товариства вклад може повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

          Матеріалами справи підтверджується, що 27 лютого 2008 року Сергієнко Валентин Юрійович написав загальним зборам учасників ТзОВ “Тернопіль ЕКОПАК“ заяву ( посвідчена приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Фенюк В.П. 04.03.2008 року ) про виведення його зі складу учасників Товариства “Тернопіль ЕКОПАК“ за власним бажанням ( копія заяви знаходиться в матеріалах справи ).

          У поданій заяві Сергієнко В.Ю. вказує, що розрахунки з ним проведено в порядку, передбаченому чинним законодавством України; правових, фінансових та майнових претензій до ТОВ “Тернопіль ЕКОПАК“ у нього немає.

          Заява Сергієнко В.Ю. про вихід зі складу учасників отримана Товариством та зареєстрована 04.03.2008 року, про що свідчить відмітка на заяві.

          05 березня 2008 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль Екопак“, оформлені протоколом № 1 від 05.03.2008 року в порядок денний яких  під номером “2“ було включено питання “Про розгляд заяви Сергієнко В.Ю. про вихід зі складу учасників товариства“.

          По результатах розгляду другого питання загальні збори учасників ТзОВ “Тернопіль ЕКОПАК“  винесли рішення: “Задовольнити заяву Сергієнко Валентина Юрійовича та вивести його зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль ЕКОПАК“.

          Пунктом  2 ст. 148 ЦК України встановлено , що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

          Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом ( п. 3 статті 148 ЦК України ).

          Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" ( чинного на момент виходу позивача із учасників Товариства ) не було визначено  порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати.

          Відповідно до статті 66 Господарського кодексу України під майном підприємства розуміється виробничі  та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

          Згідно  статті 190 ГК України під майном розуміється окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

          З огляду на зазначене загальна вартість майна визначається на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань, тобто відповідає поняттю власного капіталу ( чистих активів підприємства ).

          Такий же підхід закріплений у 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", листі Міністерства фінансів України від 16.06.2007 року № 31-34000-10-16/12455.

          Так, пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що  у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" виконало вимоги ухвали суду та надало ксерокопії фінансових звітів за 2007,2008 роки ( фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (Додаток до Положення ( стандарту ) бухгалтерського обліку 25 станом на 01 січня 2008 року та 01 січня 2009 року, які були подані ним до Головного управління статистики у Тернопільській області ( лист Головного управління статистики № 06-05/116 від 18.06.2009 року знаходиться в матеріалах справи ).

          У наданому відповідачем Балансі станом на 01.01.2008 року вартість чистих активів товариства відображена в рядку 380 Балансу ( форма № 1-м ) , складеного за встановленою Положенням (стандартом) 25, затвердженого наказом Мінфіну № 39 від 25.02.2000 року формою; станом на 4 березня 2008 року ( дату отримання Товариством заяви від Сергієнко В.Ю. ) вартість майна згідно такого Балансу становить 84,4 тис. грн. ( вісімдесят чотири тисячі гривень ).

          Отже, матеріалами справи підтверджується, що частка Сергієнко Валентина Юрійовича у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю становить 16% і сума виплат позивачу складає 13504 грн. ( 84,4 тис. грн. х 16% ).

                  У судовому засіданні ТзОВ "Тернопіль Екопак" надало суду Квитанцію № 6347 ( знаходиться в матеріалах справи ), з якої вбачається , що 25 червня Товариство через Протасевича М.П. перерахувало Сергієнку В.М. в якості сплати вартості частини майна ТзОВ "Тернопіль Екопак" 13 504 грн. згідно статті 54 Закону України "Про господарські товариства".

                 Таким чином, відповідач у справі виконав свої зобов'язання перед Сергієнком В.Ю. та сплатив йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі, а тому суд припиняє провадження у справі в цій частині в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки між сторонами відсутній предмет спору.

          З наданих відповідачем фінансових документів ТзОВ "Тернопіль Екопак" вбачається, що у 2008 році Товариство не отримувало прибуток .Зазначене підтверджується Балансом Товариства станом на 04.03.2008 року; інформаційною довідкою головного бухгалтера Товариства загальним зборам учасників про результати господарської діяльності за 2008 рік; розрахунком сплати єдиного податку за перший квартал 2008 року, поданого Тернопільській ОДПІ; податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2008 року.

          З огляду на наведене, позов не підлягає до задоволення, оскільки є безпідставний.

          Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на позивача.

          Враховуючи наведене, керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16,148 Цивільного кодексу України, ст. 20,66,190 Господарського кодексу України; ст.ст. 4,51,54 Закону України "Про господарські товариства"; ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,82,84,85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.В частині стягнення вартості частини майна в сумі 13 504,00 грн. –провадження припинити.

2.В решті позову відмовити.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

     Сторони вправі подати апеляційну скаргу , а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

4.Повний текст рішення складена підписано 03 серпня 2009 року.

                          Суддя