Рішення

від 11.06.2009 по справі 1994-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1994-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2009Справа №2-19/1994-2009

За позовом – Прокурора Бахчисарайського району, м.Бахчисарай в інтересах держави в особі

За позовом – Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим, м.Сімферополь АР Крим

До відповідача 1 – Тіністівської сільської ради, с.Тіністе Бахчисарайського району АР Крим

До відповідача 2 – ТОВ «Таврида-Агро», с.Тіністе Бахчисарайського району АР Крим

Про визнання недійсним правочину

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Бекірова Д.І., головний спеціаліст, довіреність б/н віл 08.01.2009 р.     

Від відповідача  1 –  Латишев В.С., представник, довіреність б/н від 01.06.2008 р.;

Від відповідача  2 –  Курбацький В.І., представник, довіреність № 308 від 08.05.2009 р.

Прокурор – Кулібаба С.Е., посвідчення № 07121.

Суть спору:  

Прокурор звернувся до господарського суду АР Крим із позовом в інтересах Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим до відповідача про визнання недійсним правочину. Позовні вимоги мотивовані тим, що угода «Про внесення плати за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів» прийнята з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідач 1 відзив на позов не надав.  

Відповідач 2 ТОВ «Таврида-Агро» надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить повернути з державного бюджету 8794,00 грн., сплачених ним за угодою.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представників сторін вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами у порядку ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) представниками сторін не заявлялося.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основним завданням державного контролю  за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, а також запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо згідно їх усунення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Згідно з п.п.1, 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням  і охороною земель в АР Крим Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим підпорядкується Державній інспекції з контролю за використанням  і охороною земель України, яка діє у складі Державного комітету України по земельних ресурсах. До повноважень  Держінспекції в АР Крим належить: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття та реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викуп) земельних ділянок.

Відповідно до ст.3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним кодексом, а також прийнятими відповідно з ними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних рад у сфері земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням земель комунальної власності, обмеження використання земель громадянами та юридичними особами у випадках порушення вимог земельного законодавства.

Згідно до ст.125, 126 Земельного Кодексу України право власності та право користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником  чи користувачем документа, що підтверджує право власності чи право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки  виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до отримання документа, що підтверджує право власності на нього та державної реєстрації, забороняється.

Крім того, згідно із ст.2, 5 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку  або орендної плати. При цьому об'єктом плати за землю  є земельна ділянка, а також земельна частка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Однак, в порушення вищевказаних вимог Земельного кодексу, вимог Закону України «Про плату за землю», а також вимог ст.6, 13-21 Закону України «Про оренду землі», які визначають правові основи оренди землі в Україні, порядок придбання земельної ділянки за договором оренди, визначають суттєві умови договору оренди, де між невідґємних умов договору передбачається наявність проекту відводу земельно ділянки.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Так, 01.01.2009 р. між Тінистовькою сільською радою з одного боку та ТОВ «Таврида-Агро» з іншого боку укладено угоду «Про внесення плати за  використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів», згідно до якої ТОВ «Таврида-Агро» використовує земельні ділянки загальною площею 13,1 га без правовстановлюючих документів та вносить плату за використання земельними ділянками без правовстановлюючих документів у розмірі 22872,00 грн. на рік.

Таким чином правочин між Тінистовською сільською радою та ТОВ «Таврида-Агро» укладено з порушенням вимог чинного земельного законодавства, у тому числі щодо підстав виникнення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. ст.203, 215 ЦК України правочин вважається недійсним якщо зміст правичину суперечить Цивільному Кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, у тому числі земельного.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного Кодексу України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину, а в  разі  неможливості  такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки, на виконання умов угоди ТОВ «Таврида-Агро» було сплачено 8794,00 грн. орендної плати за користування земельною ділянкою, що підтверджують платіжні доручення № 59 від 12.02.2009 р. на суму 2198,50 грн.; № 104 від 26.02.2009 р. на суму 2198,50 грн.; № 156 від 27.03.2009 р. на суму 2198,50 грн.; № 266 від 28.05.2009 р. на суму 2198.50 грн., сума орендної плати підлягає поверненню з державного бюджету у повному обсязі.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд, -

В И Р І Ш И В :

·          Визнати недійною угоду «Про внесення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів» від 01.01.2009 р., укладену між Тінистівською сільською радою та ТОВ «Таврида-Агро».

·          Повернути з державного бюджету (рахунок  33214812700065 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: місцевий бюджет Тінистівської сільської ради, ідентифікаційний код ЄДРПО України  24039455) ТОВ «Таврида-Агро» (АР Крим, Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Леніна, 1, р/р 26002310000401 в  філії АБ «Південний» в м.Севастополі, МФО 384919, ЄДРПОУ 32989285) 8794,00 грн.

·          Видати наказ.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

15.06.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.