Рішення

від 02.07.2009 по справі 2030-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2030-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2009Справа №2-2/2030-2009

за позовом  Регіонального відділення фонду державного  майна України  в АР Крим та м. Севастополі (99008 м. Севастополь, вул. Повсталих, 6)

до - ТОВ "Виноградний" (97551,  с. Кольчугине,  Сімферопольський район,  вул. Промислова, 9)

про стягнення  683 345,10 грн.   

                                                         Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:  Яковенко –кер.фах, довір у справі.

Від відповідача:  не з'явився

     Суть спору:  

Позивач - Регіональне відділення фонду державного  майна України  в АР Крим та м. Севастополі звернулось   до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - ТОВ "Виноградний"  про стягнення  основного боргу  по орендній платі  станом  на 12.3.2009 р. у розмірі  652 083грн.66коп та  пені за період  з 14.09.2008 р. по 12.3.2009 р. за прострочення  платежу, нараховану за  порушення терміну  внесення орендної плати, у розмірі  31 261грн.44коп., всього -  683 345грн.10 коп.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір   оренди  від 28.12.2007 р. №644, відповідно до якого  відповідач прийняв  в термінове  платне користування  об'єкт оренди, розташований за адресою:  с. Кольчугине,  Сімферопольський район, вул. Чехова, 1. Відповідно до умов договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату  своєчасно та в повному обсязі, проте, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання,  що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

9 червня 2009 року до суду від позивача за №10-03-01654 від 09.5.2009р надійшов  докладний (арифметичний) розрахунок орендної плати по договору оренди №644 від 28.12.2007р.

У судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання №10-03-02436 від 02.7.2009р, відповідно до якого уточнює п.1 позовних вимог, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

За  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата  за  користування  майном  вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ст.18 Закону України "Про  оренду  державного  та  комунального  майна" орендар  зобов'язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Між Регіональним відділенням фонду державного  майна України  в АР Крим та м.Севастополі, як орендодавцем, та ТОВ "Виноградний", як орендарем, було укладено договір оренди №644 від 28.12.2007р об'єктів державної власності, відповідно до п.1.1. 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування групу інвентарних об'єктів державної власності, що знаходяться на балансі АПК «Виноградний» (балансоутримувач), розташовані за адресою: України, АР Крим, Сімферопольський район, с.Кольчугіно, вул.Чехова. 1, вказаних у додатку №1 до договору. Вартість орендованого майна встановлена відповідно до незалежної (експертної) оцінки станом на 30.6.2007р та складає 13 688 482,00грн. Майно передається в оренду для здійснення виробничої діяльності.

Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабміну України від 04.10.1995р №786 сі змінами та доповненнями, та складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку – листопад 2007 року 125 021грн46коп, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, встановленому діючим законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коректування орендної плати за базовий місяць на відповідні індекси інфляції. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Орендна плата перераховується орендарем щомісячно у державний бюджет України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітнім. При цьому платежі орендної плати розподіляються  наступним чином: - 70%  орендної плати у державний бюджет та 30% орендної плати на розрахунковий рахунок балансоутримовача. (п.3.1, 3.2, 3.3 договору).

Обов'язки, які передбачені договорами, позивач виконав у повному обсязі та за актом приймання – передачі від 28.12.2007р передав відповідачу в оренду обумовлене договором  оренди №644 від 28.12.2007р об'єктів державної власності майно.

Тоді як ТОВ "Виноградний" в порушення вимог діючого законодавства та укладеного між сторонами договору  оренди №644 від 28.12.2007р об'єктів державної власності належним чином починаючи з 13.9.2008р  та по 12.3.2009р не здійснювало плату за оренду майна, в результаті  чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 652 083грн.66коп., яка підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що на момент розгляду спору заборгованість у розмірі 652 083грн.66коп відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 652 083грн.66коп. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Отже позов, щодо стягнення з відповідача 652 083грн.66коп. заборгованості обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 31 261грн.44коп (за період  з 13.09.2008 р. по 12.3.2009 р.).

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Сторонами за договором у п.3.5 передбачено, що  орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному об'ємі, підлягає індексації та стягується у державний бюджет України та балансоутримувача у відношенні, передбаченому.3.3 договору, з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Отже, у частині стягнення  пені у сумі 31 261грн.44коп позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до умов договору оренди №644 від 28.12.2007р об'єктів державної власності, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та  витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на відповідача.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 07.7.2009р.

Керуючись ст. ст.49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти клопотання №10-03-02436 від 02.7.2009р.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути ТОВ "Виноградний" (97551,  с. Кольчугине,  Сімферопольський район,  вул. Промислова, 9, р/р 2600001017630 у ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 34744635) на користь Регіонального відділення фонду державного  майна України  в АР Крим та м. Севастополі (99008 м. Севастополь, вул. Повсталих, 6, ЄДРПОУ 20677058, р/р 31116094700002, ЗКПО 34740405, ГУ ДКУ у м.Сімферополі, код платежу 22080300) 652 083грн.66коп. заборгованості, 31 261грн.44коп  пені.

4.          Стягнути ТОВ "Виноградний" (97551,  с. Кольчугине,  Сімферопольський район,  вул. Промислова, 9, р/р 2600001017630 у ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 34744635) у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 6 833грн.45оп держмита.

5.          Стягнути ТОВ "Виноградний" (97551,  с. Кольчугине,  Сімферопольський район,  вул. Промислова, 9, р/р 2600001017630 у ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 34744635) у доход державного бюджету України (р/р31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)  312грн.50коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.