Постанова

від 16.07.2015 по справі 1570/6029/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2015 р. м. Київ К/800/30657/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013

у справі № 1570/6029/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Антей трейдінг"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

Державної податкової служби

про визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Антей трейдінг" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби про визнання протиправними дій по встановленню в акті перевірки № 5731/22-5/3307296 від 27.09.2012 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ „АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ" по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523, 58 грн. ст. 185, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523, 58 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії по встановленню в акті перевірки від 27.09.2012 року №5731/22-5/3307296 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ „Антей трейдінг" по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523, 58 грн. ст.185, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523, 58 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 1870 від 05.09.2012 "Про проведення виїзної документальної перевірки TOB „Антей трейдінг", відповідно до п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, посадовим особам відповідача було наказано провести виїзну документальну перевірку позивача за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 та складено акт №5731/22-5/33072796 від 27.09.2012.

Перевіркою встановлено, що у TOB „Антей трейдінг" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди купівлі-продажу, здійснення послуг та виконання робіт позивача з контрагентами за перевірний період мають ознаки нікчемності, не спричиняють реального настання правових наслідків та в результаті неможливість підтвердження реальності угод ТОВ „Антей трейдінг" по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523, 58 грн. ст. 185, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523, 58 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС по встановленню в акті перевірки №5731/22-5/3307296 від 27.09.2012 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ „Антей трейдінг" по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523, 58 грн. ст. 185, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523, 58 грн. не відповідають фактичним обставинам.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до пункту 3 оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 34/18772 від 12.01.2011, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу четвертого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої заперечення до відповідного акту, що можуть бути в подальшому враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. Питання щодо визначення грошового зобов'язання платників податків за результатами перевірок, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 у справі № 1570/6029/12 задовольнити, судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 у справі № 1570/6029/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Антей трейдінг" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по встановленню в акті перевірки № 5731/22-5/3307296 від 27.09.2012 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ „Антей трейдінг" (код ЄДРПОУ 33072796) по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523, 58 грн. ст. 185, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523, 58 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді О.І. Степашко Т.М. Шипуліна