Рішення

від 13.08.2009 по справі 13/229д/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/229д/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.09                                                                                        Справа №  13/229д/09

Суддя   

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційного агентства “Сфера”, м. Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ

про  зміну договору фінансового лізингу №354 від 02.02.2007р.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ

до: Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційного агентства “Сфера”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та пені

Колегія суддів господарського суду Запорізької області:

головуючий суддя: Серкіз В.Г.,

судді: Ніколаєнко Р.А.,

Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача: Бяскова П.Г.довіреність №Б/нвід25.02.09

Від відповідача: Тромса Є.В.довіреність №1від08.01.09

Закрите акціонерне товариство «Транспортно-експедиційне агентство «СФЕРА», м.Запоріжжя  (ЗАТ «ТЕА «СФЕРА») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м.Київ (ТОВ «Євро Лізинг») про зміну договору фінансового лізингу від 02.02.07 № 354 шляхом виключення з нього пункт 5.8, а також останнього речення абзацу «умови оплати»планів лізингу № 354/002, 354/003 та 354/004 -  відповідно до проекту додаткової угоди (Додатку № 1 до позовної заяви).

Ухвалою суду 16.04.09 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 20.05.2009р.

16.04.09 судом без виклику сторін розглянуто заяву позивача за первісним позовом про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Ухвалою від 16.04.09 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

20.05.2009 відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до господарського суду Запорізької області письмове клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду м.Києва. Ухвалою від 20.05.08 у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи № 13/229д/09 за підсудністю до м.Києва відмовлено, а розгляд справи відкладено з призначенням судового засідання на 15.06.09.

12.06.09 від відповідача надійшла заява про відвід судді Серкіза В.Г. у справі з підстав відмовлення ним у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи № 13/229д/09 за підсудністю до господарського суду м.Києва. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 15.06.09 у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Серкіза в.Г. у справі відмовлено.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 15.06.09 продовжено строк розгляду спору по справі на один місяць.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 01.07.09.

Ухвалою від 01.07.09 у зв'язку із нез'явленням представника відповідача без поважних причин справу відкладено та судове засідання призначена на 09.07.09.

У зв'язку із специфікою та особливою складністю та заявою відповідача розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 4665 від 01.07.09 справу № 13/229д/09 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий Серкіз В.Г., судді Соловйов В.М., Юлдашев О.О.

Ухвалою від 06.07.09 справу прийнято до провадження колегією суддів, засідання у справі призначено на 30.07.09.

28.07.09 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява по справі 13/229д/09 про стягнення заборгованості. Ухвалою 29.07.09 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду із первісним. Судове засідання призначена на 30.07.09.

Відповідач у судове засідання 30.07.09 не з'явився, телеграмою на адресу суду просив провадження у справі відкласти. Ухвалою від 30.07.09 провадження у справі відкладено, засідання призначене на 13.08.09.

У зв'язку із відпусткою судді Соловйова В.М. розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 825 справу передано на розгляд колегії у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий –суддя Серкіз В.Г., судді Ніколаєнко Р.А,, Юлдашев О.О.

Ухвалою 03.08.09 справу прийнято до розгляду колегією суддів у новому складі. Засідання призначене на 13.08.09.

13.08.09 за згодою сторін оголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їхні права, передбачені законодавством.

Клопотань та заяв сторонами до початку розгляду справи по суті не подано.

Заслухано представника позивача за первісним позовом, яка підтримала позовні вимоги, викладені в позовній заяві,  в повному обсязі: просила  «Змінити договір фінансового лізингу від 02.02.07 № 354, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє речення абзацу «умови оплати» планів лізингу № 354/002, 354/003 та 354/004 -  відповідно до проекту додаткової угоди (Додатку № 1 до поданої позовної заяви). Зробила усні пояснення щодо позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом проти позову заперечила, письмовий відзив на позовну заяву міститься в матеріалах справи.

Заслухано представника позивача за зустрічним позовом, яка підтримала позовні вимоги, викладені в зустрічному позові,  в повному обсязі: просила стягнути з ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»на користь ТОВ «Євро Лізинг»борг в сумі 193519,80 грн., пеню в сумі 4040,75 грн., 3 % річних в сумі 529 грн., індекс інфляції в сумі 2128,72 грн., курсові збитки в сумі 7728,06 грн.   

Відповідач за зустрічним позовом висловив часткові заперечення проти позову, не погодившись із сумою нарахованої пені та не визнавши наявність курсових збитків.

Надано можливість поставити питання по суті позовних вимог,  навести доводи і міркування по суті обговорюваних питань.

Розглянувши матеріали справи за первісним та зустрічним позовами, суд    

В С Т А Н О В И В:

Між ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»та ТОВ «Євро Лізинг»укладено договір фінансового лізингу від 02.07.2007 (далі –«Договір»), згідно з розділом 2 якого Лізингодавець (ТОВ «Євро Лізинг») передає Лізингоодержувачу (ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ (Транспортні засоби) у відповідності з Замовленням на ТЗ. Додатками до Договору є плани лізингу, в яких вказано найменування транспортного засобу –предмету лізингу, тривалість лізингу, розмір та складові частини лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата надання, дата повернення, місце передачі, початкова вартість (без ПДВ 20 %), залишкова вартість (без ПДВ 20 %), умови оплати. Додатком № 3 до Договору є три чинні Плани лізингу:  № 354/002 в редакції змін  від 23.08.2007р. –щодо транспортного засобу Huindai 210, наданого в лізинг 23.08.07; № 354/003 в редакції змін від 24.03.2008 р. –щодо транспортного засобу MAN TGA 33/350, наданого в лізинг 22.05.08 та № 354/004. в редакції змін від 24.03.2008 р. –щодо транспортного засобу MAN TGA 33/350, наданого в лізинг 22.05.08. Додатками № 1 та № 2 до Договору відповідно є «Замовлення на ТЗ»та «Акт приймання-передачі ТЗ».

Щодо визначення розміру лізингового платежу в Договорі зазначено наступне.

Згідно з абз. п.5.1 Договору за переданий у лізинг ТЗ в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Згідно з пунктом 5.2 Договору лізингові платежів включають:

-          суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ;

-          комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ;

-          інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Пункт 5.8 Договору містить наступні умови:

«Оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку:

- сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі, зазначеній у Плані   лізингу;

- комісія Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ = КЛПЛ + (ЛППЛ*КоефКВ –ЛППЛ)

Де:

КЛПМ –комісія Лізингодавця за поточний місяць;

КЛПЛ –комісія Лізингодавця за відповідний місяць згідно Плану лізингу;

ЛППЛ –лізинговий платіж за відповідний місяць згідно Плану лізингу;

КоефКВ –коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у Плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку Лізингодавцем / курс валюти, зазначений у Плані лізингу».

В планах лізингу до Договору останнє речення абзацу «умови оплати»встановлює: «Кожний наступний Лізинговий платіж та інші платежі за цим Договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку Лізингодавцем».

В плані № 354/002 зазначається, що «розмір платежів укладено за курсом 1 Євро = 6,81397 грн.; розмір першої лізингової плати укладено за курсом 1 Євро = 6,78619 грн.». В планах № 354/003 та № 354/004 зазначається, що «розмір та періодичність платежів укладено за курсом/the exchange rate is  1 Долар США/USD = 5,05 грн/UAH; розмір першої лізингової плати укладено за курсом 1 Долар США = 5,05 грн».

За поясненням позивача за первісним позовом оплата ним проводиться, керуючись п.5.8 Договору.

Відповідно до планів лізингу до Договору загальна сума щомісячного лізингового платежу складається з комісії лізингодавця, амортизації (відшкодування вартості предмету лізингу) та ПДВ.

Позивач в первісній позовній заяві зазначив, що укладаючи Договір 02.07.2007 р., керувався, зокрема, наступними обставинами.

Різниця між мінімальним та максимальним значенням курсу долара США за останні 5 років до укладення Договору і фактичного передання предметів лізингу у користування не становила і 5 %, при цьому курс тримав стабільне значення практично 3 роки до укладення Договору і більше року після цього, а також в деякі періоди зменшувався.   Максимальна різниця між існуючими курсами Євро за останні 5 років до укладення Договору і фактичного передання предметів лізингу у користування склала 30%, при цьому останні 3 роки до укладення Договору курс хоча і мав тенденцію до повільного зростання –однак не більше ніж на 1-5 % за рік і також були наявні періоди зниження курсу.

Вищезазначеними економічними даними сторони керувались при укладенні договору фінансового лізингу від 02.07.07 та визначенні балансу економічних інтересів сторін Договору.

Відомості про значення офіційно встановлених курсів іноземних валют до української гривні в наведені періоди часу є загальновідомими і в їх достовірності кожна особа має змогу переконатися.

Однак починаючи з жовтня-листопада 2009 року настала суттєва зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, а саме: відбувся різкий стрибок курсу Євро - в період з листопада по грудень майже на 50 %, що підвищило комісію лізингодавця більш ніж  в два  рази, та стрибок курсу долара США за той же період більше ніж на 50 %, що спричинило підвищення комісії більш ніж у 2,5 рази. Після цього відбувалось його підвищення.

Офіційний курс НБУ на дату подання позову та порушення провадження у справі: 1 долар США = 7,70 грн.; 1 Євро = 10,14 грн. На дату оголошення рішення у справі: 1 долар США = 7,7394 грн.; 1 Євро = 10,96673 грн.

Сторони в момент укладення Договору, спираючись в тому числі на об'єктивні економічні показники за  минулі періоди, виходили з того, що така зміна обставин не настане. За твердженням позивача, викладеним у позові та додаткових поясненнях в справі, якби він в момент укладення Договору міг передбачити таку зміну обставин, він не уклав би Договір на тих умовах, які в ньому містяться. Зміна обставин зумовлена причинами, які він не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.

За переконанням позивача, виконання Договору на існуючих умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін. Так, при зміні курсу валюти на 40-53% (порівняно з курсом на день укладення Договору) розмір комісії відповідача за первісним позовом при перерахунку за п.5.8 Договору зріс на 120 –133%. При цьому наповнюваність послуг відповідача за Договором не змінилася. В той же час фінансове навантаження на позивача необґрунтовано та значно збільшилось. Такий стан позбавляє позивача того, на що він  розраховував при укладенні Договору.

Крім цього, із суті Договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин в даному випадку несе тільки позивач.

За таких обставин позивач звернувся до відповідача за первісним позовом із пропозицією про перехід на платежі без прив'язки до курсу іноземних валют (зокрема листами 12.01.09 № кф-1 та 05.02.09 № кф-21, копії яких містяться в матеріалах справи). Однак згоди щодо приведення Договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, сторони не досягли.  24.03.09 позивач за первісним позовом надіслав відповідачеві пропозицію внести зміни до  Договору, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє речення абзацу «умови оплати»планів лізингу № 354/002, 354/003 та 354/004 -  відповідно до надісланого проекту додаткової угоди. Відповіді на пропозицію не отримано.

Після цього позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить змінити договір фінансового лізингу від 02.02.07 № 354, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє речення абзацу «умови оплати»планів лізингу № 354/002, 354/003 та 354/004 -  відповідно до проекту додаткової угоди, який додано ним до поданої позовної заяви (додаток № 1).

Відповідач за первісним позовом надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що жодного порушення діючого законодавства щодо визначення ціни в Договорі не допущено.

При цьому послався на положення законодавства:

-          ч. 1 ст.806 ЦК України, в якій визначено предмет договору лізингу;

-          ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», за якою сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, та яка містить складові, з яких може складатися лізинговий платіж: а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

В усних поясненнях представник відповідача зазначила, що зросли витрати відповідача на погашення ним кредитів, взятих ним для купівлі транспортних засобів, які він згодом передав позивачеві за Договором фінансового лізингу. Крім цього, ТОВ «Євро Лізинг», як власник переданих у лізинг транспортних засобів, несе витрати по сплаті встановлених податків, пов'язаних із такою власністю.

Послався на ст. 524, 533 ЦК України, згідно з якими, відповідно, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Та якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Крім цього, на підставі положень статей 7, 179 ГК України, ст.1 ЦК України відповідач зазначив, що положення ЦКУ розповсюджують свою дію і на відносини, що виникли між суб'єктами господарювання-юридичними особами. А також зазначив, що відповідно до ст.629 ГК України договір є обов'язковим до виконання зобов'язань, і договір укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для  чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має бути обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Так, сторонами не було підписано змін до п.5.8 Договору, а судом не було визнано не чинним п.5.8 даного Договору.

У зустрічному позові відповідач (ТОВ «Євро Лізинг») вказав, що між ним та позивачем за первісним позовом виникли відносини на підставі договору фінансового лізингу  № 354 від 02.07.2007 р. (далі - Договір). Згідно з Договором ТОВ «Євро Лізинг»передав позивачеві за первісним позовом наступні транспортні засоби:

- Huindai 210, шасі № 60716524, реєстраційний № 12152 КС за актом приймання-передачі № 354/002 від 23 серпня 2007 р.;

- MAN TGA 33.350,  шасі  №WMAHW2ZZ58M505814,  реєстраційний №АА7467НС –за актом приймання-передачі №354/003 від 22 травня 2008 р.;

- MAN TGA 33.350,  шасі  №WMAHW2ZZ48M505786,  реєстраційний №АА7466НС –за актом   приймання-передачі №354/004 від 22 травня 2008 р..

Зазначив, що сторони визначили та підписали істотні умови Договору: тривалість лізингу, дату надання, повернення ТЗ, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, місце передачі та інші в планах лізингу (із змінами) № 354/002, № 354/003 та 354/004. Згідно з п.5.1 Договору за переданий у лізинг ТЗ в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Згідно з умовами Договору та на підставі п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Та, відповідно до ч.1 ст.16 Закону оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно з п.5.1 та планами лізингу до Договору визначено строк сплати лізингових платежів –авансом - до 20 числа місяця, що передує місяцю користування предметом лізингу.

Як зазначає Позивач за зустрічним позовом, ним на підставі рахунку-фактури виставлено на адресу ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»лізинговий платіж, яке не сплатило за ним в строк, визначений Договором та Планом лізингу, в результаті чого у нього виникла заборгованість станом на 21.07.09 всього: 193 519,80 грн., а саме: за період  з 01.06.09 по 21.07.09. Зазначив також, що на підставі п.7.16 Договору лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавця всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору. А відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом зазначає про виставлення для захисту своїх інтересів наступних штрафних санкцій.

- пеня –на підставі п.16.1 Договору за порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу та/або інших платежів, передбачених Договором, в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, що становить 4040,75 грн.;

- індекс інфляції на суму боргу в розмірі 2128,72 грн.- відповідно до ст.625 ЦК України;

- 3 % річних від простроченої суми в розмірі 529,00 грн. - відповідно до ст.625 ЦК України.

Позивачем в зустрічному позові заявляються до сплати «курсові збитки»в розмірі 7728,06 грн. На обґрунтування позовної вимоги вказано про повідомлення відповідача про наявність цих збитків листами від 11.02.09 № 5124, від 10.04.09 № 6692/8, оскільки згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»(і ст.623 ЦК України)  він має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.  

Враховуючи викладено, просить стягнути з ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»борг на загальну суму 207946,33 грн.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши учасників судового процесу та ознайомившись з їхніми письмовими поясненнями, суд вважає, що первісна позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.  

Нормативною підставою позовних вимог ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»у цій справі є встановлене законодавством (зокрема: статтею 652 ЦК України)  право позивача на внесення змін до договору за рішенням суду в разі суттєвої зміни обставин, якими сторони керувались при його укладенні, та коли розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ч.1 ст.652 зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Саме така характеристика обставин, що змінилися, доведена в позовній заяві.

Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Змістом позовних вимог є прохання про зміну договору фінансового лізингу від 02.02.07 № 354, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє речення абзацу «умови оплати» планів лізингу № 354/002, 354/003 та 354/004 -  відповідно до проекту додаткової угоди (Додатку № 1 до позовної заяви).

Зміст суттєвої зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору: відбувся різкий стрибок курсу Євро в період з листопада по грудень майже на 50 %, що підвищило комісію лізингодавця більш ніж  в два  рази, та стрибок курсу долара США за той же період більше ніж на 50 %, що спричинило підвищення розміру комісії лізингодавця більш ніж у 2,5 рази. Після цього відбувалось його постійне та стрімке підвищення.

В позові наводяться економічні дані, якими керувались сторони в момент укладення Договору. Ці дані (а саме: офіційно встановлені курси іноземних валют до української гривні в наведені періоди часу) є загальновідомими та даними із загальним доступом. Дані про курсові коливання, які позивач за первісним позовом  зазначив в якості обставин, з яких виходили сторони при укладенні Договору, відповідають фактичним показникам курсів, що діяли у наведений період часу.  Планування подальшого виконання такого роду договору, який укладений між позивачем та відповідачем, на підставі наведених економічних даних суд вважає цілком адекватним з боку позивача.

Зміна обставин зумовлена причинами, які знаходяться поза контролем позивача і які він не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.  Із суті Договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин в даному випадку несе позивач.

Суд приходить до висновку, що внаслідок суттєвої зміни обставин, які існували при укладенні Договору, відбулося  порушення співвідношення майнових інтересів сторін.

Як вбачається з планів лізингу до Договору, при набутті транспортних засобів в користування на умовах Договору позивач за первісним позовом 31.03.08 сплатив «перші лізингові платежі»в розмірі 206398,45 грн. за планом лізингу № 354/003 та 206398,45 грн. –за планом № 354/04, що склало 19,6 % від зазначеної в планах лізингу початкової вартості транспортних засобів з ПДВ. А також 09.07.07 сплатив перший лізинговий платіж в сумі 116040,02 грн. –за планом № 354/002, що склало 14,9 % від зазначеної в планах лізингу початкової вартості транспортних засобів з ПДВ. Після цього, згідно з планами лізингу, позивач сплачував щомісячні лізингові платежі за Договором.

При укладенні Договору за планом лізингу № 354/002 розмір комісії в складі лізингового платежу за користування предметом лізингу в період з 01.07.09 по 21.07.09 зазначений у розмірі 7384,02 грн. А згідно з рахунком № С-00028578 від 01.06.09, виставленим  відповідачем на оплату комісії за період з 01.07.09 по 31.07.09 (та доданим до зустрічного позову у справі), її розмір з урахуванням перерахунку за п.5.8 Договору становить 20399,95 грн., тобто в 2,76 рази (тобто на 176 %) більше, ніж це передбачалося при укладенні Договору.  При тому, що на 01.06.09 (день виставлення рахунку) офіційний курс Євро становив 10,7405 грн. (тобто лише на 57,6 % більше за курс на дату передання транспортного засобу у лізинг, коли він становив 6,8139 грн. за 1 Євро).

При цьому комісія є винагородою лізингодавця за переданий у лізинг ТЗ.

Пунктом 5.8. Договору визначено, що за Договором здійснюється «оплата вартості послуг лізингодавця». Основні обов'язки лізингодавця (відповідача) обумовлені у розділі 9 Договору. З їх змісту не слідує, що за час дії Договору зростає фактична наповнюваність змісту послуг лізингодавця або відбувається зростання його витрат, які він несе для безпосереднього виконання своїх обов'язків за Договором. Протилежне не доведено і відповідачем. За таких умов зростання розміру винагороди відповідача за змінених обставин в два-три рази (тобто суттєвим чином) порівняно з сумою, встановленою при укладенні Договору, не вбачається економічно обґрунтованим та вказує порушення балансу інтересів сторін. В той час як позивач (лізингоотримувач), використовуючи предмети лізингу в господарській діяльності, несе фактичні витрати по їх технічному обслуговуванню (як слідує з розділу 10 Договору), а також витрати по відшкодуванню вартості предмета лізингу і сплаті комісії лізингодавця, розмір якої суттєво збільшився порівняно з розміром, встановленим на час укладення Договору. Відповідним чином зросло фактичне фінансове навантаження на позивача, який зобов'язаний сплачувати за послуги лізингодавця. Ці обставини свідчать  про те, що при виконанні Договору на існуючих умовах в даний час суттєво порушене  співвідношення  майнових інтересів сторін на користь однієї зі сторін.      

В усних поясненнях відповідач за первісним позовом зауважував про існування в нього поточних витрат, пов'язаних з існуванням між ним та комерційними банками відносин  банківського кредиту, в які він вступав для набуття можливості придбавати транспортні засоби для ведення своєї господарської діяльності з надання основних засобів в лізинг суб'єктам підприємницької діяльності. А також про те, що несе витрати по сплаті податків як власник транспортних засобів, переданих в лізинг за Договором. Ці зауваження не беруться до уваги з наступних підстав. Згідно з ч.2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингові платежі можуть включати: а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

В Договорі та додатках до нього сторони визначили складові лізингового платежу у відносинах між ними. Зокрема, як видно з планів лізингу до Договору, лізинговий платіж складається з комісії (платежу як винагороду лізингодавця за отримане у лізинг майно), амортизації (суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу) та ПДВ (податку на додану вартість). Посилання на витрати лізингодавця, не пов'язані безпосередньо з виконанням укладеного Договору і не передбачені ним, є безпідставними.  Зміни до Договору, щодо внесення яких позивач звернувся з позовом до суду, стосуються положень Договору, що регулюють розмір комісії лізингодавця, тобто конкретної складової частини лізингового платежу –винагороди за послуги лізингодавця.

Крім того, позивачем за первісним позовом надано аргументи на користь позовної вимоги про внесення змін до Договору.  

Так, як безпосередньо видно з Планів лізингу до Договору, при прийнятті позивачем предметів лізингу у користування ним сплачено єдиноразові початкові лізингові платежі у розмірі  14,9 % (згідно зі змінами до плану лізингу № 354/002) та 19,6 % (згідно зі змінами до плану № 354/003 та № 354/004) від початкової вартості предметів лізингу. Згідно з довідкою, наданою позивачем, станом на 30.06.2009 за Договором ним сплачено 58,11 % від загальної початкової вартості трьох предметів лізингу, вказаною у Планах лізингу до Договору.  

Пунктом 6.6. Договору передбачається право лізингоотримувача на викуп предметів лізингу до закінчення встановленого строку користування ними. При цьому сплачені на виконання договору лізингові платежі, згідно з наведеною в п.6.6 формулою, зменшують ціну викупу предмету лізингу.  Оскільки розірвання Договору позбавило б позивача права  на набуття предметів лізингу в майбутньому у власність з урахуванням сплачених платежів, цей аргумент повинен бути прийнятий на користь обґрунтованості його прохання про внесення змін до Договору.   

Крім цього, за поясненнями позивача (не спростованими відповідачем), предмети лізингу, передані позивачеві за Договором, є основними засобами виробництва на підприємстві позивача. І за таких обставин розірвання договору потягне припинення господарської діяльності позивача та пов'язані з цим інші негативні наслідки (скорочення штату працівників тощо).

Згідно з ч. 2 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг»істотними умовами договору лізингу є:

-          предмет лізингу;

-          строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

-          розмір лізингових платежів;

-          інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В Договорі не встановлений як такий еквівалент кожного платежу в іноземній валюті в розумінні ст.524 ЦК України. Еквівалентом є визначена кількість одиниць іноземної валюти, що дорівнює встановленому розміру платежу в гривні.

При цьому відповідно до п.5.1 Договору «За переданий у лізинг ТЗ в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем  лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках».

Згідно з п.5.2 Договору «Лізингові платежі включають:

-          суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ;

-          комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ;

-          інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору».

Згідно з п.5.3 Договору «У термін, встановлений в Плані лізингу, Лізингоодержувач здійснює оплату першого лізингового платежу».

Плани лізингу до Договору містять таблицю, в якій однозначно встановлюються: дата платежу, період лізингу, розмір комісії, амортизація, розмір ПДВ та загальний розмір лізингового платежу.

Враховуючи викладене, при зміні договору фінансового лізингу № 354 від 02.02.07 на запропонованих позивачем умовах, а саме: шляхом виключення з тексту договору п.5.8 та останнього речення абзацу «умови оплати»планів лізингу № 354/002, 354/003 та 354/004 -  відповідно до проекту додаткової угоди (Додатку № 1 до позовної заяви), - Договір міститиме всі істотні умови господарського договору фінансового лізингу. Зокрема, розміри лізингових платежів залишаться врегульованими пунктом 5.1 та визначеними в Планах лізингу.

До подання позовної заяви, 24.03.09, позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до  Договору, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє речення абзацу «умови оплати»планів лізингу № 354/002, 354/003 та 354/004 -  відповідно до надісланого проекту додаткової угоди. Відповіді не отримано. Згоди сторонами не досягнуто.

Відповідач не надав суду своїх пропозицій щодо зміни договору фінансового лізингу.

Враховуючи викладене, зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору фінансового лізингу від 02.02.07, дійсно є суттєвою та дає підстави позивачеві, керуючись ст.652 Цивільного кодексу України, звернутися до суду з позовом про його зміну.

Зі змісту норми ст.652 ЦК України вбачається, що вона спрямована на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. Так, зміст прав і обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору доцільно змінити з метою збереження того балансу інтересів, який сторонами було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним через істотну зміну обставин.

Позивачем доведено, що обставини, якими він керувався при укладенні Договору, змінились суттєвим чином, тобто змінилися настільки, що, якби він міг це передбачити, то не уклав би договір або уклав би його на інших умовах.

Інші вищевикладені обставини справи відповідають умовам для застосування ст.652 ЦК України та задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали, оцінивши надані докази за зустрічним позовом, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог за цим позовом, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом  виникли відносини на підставі договору фінансового лізингу  № 354 від 02.07.2007 р. (далі - Договір). Згідно з Договором ТОВ «Євро Лізинг»передав позивачеві за первісним позовом наступні транспортні засоби:

- Huindai 210, шасі № 60716524, реєстраційний № 12152 КС за актом приймання-передачі № 354/002 від 23 серпня 2007 р.;

- MAN TGA 33.350,  шасі  №WMAHW2ZZ58M505814,  реєстраційний №АА7467НС –за актом приймання-передачі №354/003 від 22 травня 2008 р.;

- MAN TGA 33.350,  шасі  №WMAHW2ZZ48M505786,  реєстраційний №АА7466НС –за актом   приймання-передачі №354/004 від 22 травня 2008 р..

Сторони визначили та підписали істотні умови Договору: тривалість лізингу, дату надання, повернення ТЗ, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, місце передачі та інші в планах лізингу (із змінами) № 354/002, № 354/003 та 354/004. Згідно з п.5.1 Договору за переданий у лізинг ТЗ в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Згідно з умовами Договору та на підставі п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Та, відповідно до ч.1 ст.16 Закону оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно з п.5.1 та планами лізингу до Договору визначено строк сплати лізингових платежів –авансом - до 20 числа місяця, що передує місяцю користування предметом лізингу.

Внаслідок несплати та невчасної сплати відповідачем за зустрічним позовом лізингових платежів станом на 21.07.09 утворилась заборгованість перед позивачем -  всього: 193 519,80грн., а саме: за період  з 01.06.09 по 21.07.09. На підставі п.7.16 Договору лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавця всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічну норму містить ст.526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач за зустрічним позовом взяті на себе договірні зобов'язання  належним чином не виконав. Доказів здійснення лізингових платежів в повному обсязі відповідач суду не надав.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом зазначає про виставлення для захисту своїх інтересів наступних штрафних санкцій:

- пеня –на підставі п.16.1 Договору за порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу та/або інших платежів, передбачених Договором, в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, що становить 4040,75 грн.;

- індекс інфляції на суму боргу в розмірі 2128,72 грн.- відповідно до ст.625 ЦК України;

- 3 % річних від простроченої суми в розмірі 529,00 грн. - відповідно до ст.625 ЦК України.

А також курсових збитків в сумі 7728,06 грн.

Відповідачем за зустрічним позовом суду надано письмові заперечення до зустрічного позову, які були уточнені представником відповідача. За змістом заперечень, відповідач за зустрічним позовом не згодний з нарахованим розміром пені, який здійснено на підставі п.16.1 Договору, виходячи з розрахунку 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Натомість зазначає, що сторони є суб'єктами господарювання, а відповідно до ч.2 ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України.

Так, частина 2 ст.343 ГК України саме і встановлює особливості сплати пені за прострочення грошових зобов'язань. Згідно з цим положенням статті «платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня». При цьому це законодавче положення не встановлює розміру пені для суб'єктів господарювання, а лише обмежує максимальний розмір пені, встановленої договором.  

Отже, розмір пені, встановленої Договором, на думку відповідача, повинен обмежуватися 24 % річних від простроченої суми (оскільки облікова ставка НБУ з 30.04.2008  по 14.06.09 становила  12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008). Тоді для розрахунку пені за один день прострочення слід застосовувати 0,07 % від простроченої суми. І з 15.06.09 повинен обмежуватися 22 % річних (оскільки з 15.06.09 облікова ставка НБУ становить 11% (Постанова НБУ  N 343 від 12.06.2009). Тоді для розрахунку пені за один день прострочення слід застосовувати 0,06 % від простроченої суми.

Сума пені при такому перерахунку складає – 2828,53 грн. замість заявлених 4040,75 грн.

Вищевикладені заперечення щодо обрахунку пені беруться судом до уваги як такі, що відповідають законодавству. Отже задоволенню підлягає пеня в сумі 2828,53 грн.

В складі зустрічного позову заявлено вимогу про відшкодування курсових збитків - суми збитків в результаті зміни обмінного курсу. В обґрунтування заявленої вимоги позивач за зустрічним позовом посилається на зроблені ним повідомлення про наявність «курсових збитків», надіслані відповідачеві листами від 11.02.09 № 5124, від 10.04.09 № 6692/8.

У формулі визначення розміру комісії лізингодавця, наведеній у п.5.8 Договору, задіяний коефіцієнт зміну курсу валюти, який визначається на момент виставлення рахунку Лізингодавцем. Строк сплати визначений в Планах лізингу до Договору.

При цьому позивач і відповідач є резидентами України. «Іноземна складова»у відносинах сторін відсутня. Оплата за договором, як цього вимагає чинне законодавство, проводиться в національній валюті.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивачем не надано доказів на користь заподіяння йому курсових збитків  внаслідок невиконання позивачем свого зобов'язання. Відповідачем не зазначено, яким чином зміни курсу валют завдають йому збитків, враховуючи, що він є резидентом України. Не наведено розрахунку заявленої в позові суми збитків.  

Договором не передбачено відшкодування таких збитків, як курсові збитки.

З цих підстав вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача курсових збитків в сумі 7728,06 грн. задоволенню не підлягає.

Вимоги зустрічного позову про стягнення 3 % річних та інфляційних донарахувань на прострочені суми, застосування яких є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання згідно зі ст.625 ЦК України, визнаються такими, що підлягають задоволенню в заявлених розмірах.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 22,49, 60, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційного агентства “Сфера” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” про зміну договору фінансового лізингу №354 від 02.02.2007р. задовольнити.

Змінити договір фінансового лізингу від 02.02.2007р. №354, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє речення абзацу “умови оплати” планів лізингу №354/002, 354/003 та 354/004 –відповідно до проекту додаткової угоди.

Судові витрати за позовом Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційного агентства “Сфера” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” про  зміну договору фінансового лізингу №354 від 02.02.2007р. покласти на відповідача

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” (03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32963529) на користь Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційного агентства “Сфера” (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, к.507, код ЄДРПОУ 32963529) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” до Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційного агентства “Сфера” про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційного агентства “Сфера” (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, к.507, код ЄДРПОУ 32963529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32963529) основний борг у розмірі 193 519,80 грн., пеню у розмірі 2 828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 53 коп., три проценти річних у розмірі 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 72 коп., 1 990 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто) грн. 06 коп. державного мита та 105 (сто п'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині вимог зустрічного позову у задоволенні відмовити.

Рішення підготовлено у повному обсязі і підписано 18.08.2009р.

Головуючий суддя                                          В.Г. Серкіз

          Суддя                                                             Р.А. Ніколаєнко

          Суддя                                                             О.О.Юлдашев