Рішення

від 17.07.2009 по справі 2187-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2187-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2009Справа №2-31/2187-2009

за позовом – Відкритого акціонерного товариства „Кримгаз” (95001, м.Сімферополь, вул.Училищна, 42а)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» (97400, м. Євпаторія, вул.Московська, 9а)

про зобов'язання укласти додаткову угоду до  договору

Суддя А.В. Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Пашкан О.О., дов. у справі

Від відповідача – Перекопний  О.Є., дов. у справі

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Кримгаз» звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача ТОВ «Мрія» з позовними вимогами про зміну умов укладеного договору на постачання природного газу №136 від 25.12.2008р., а саме п.6.2 розділу 6 «Ціна та порядок розрахунків» даного договору викласти у наступній редакції: «з 01 січня 2009 року, ціна 1 тис.м.3 газу, що постачається з урахуванням тарифів на транспортування газу розподільчими газопроводами ВАТ «Кримгаз», тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами ГВТ «Чорноморнафтогаз» і ДК «Укртрансгаз», складає 2174,25грн., крім того ПДВ 20% - 434,85грн., всього – 2609,10грн. У випадку заміщення газу  по Західному регіону ціна 1000,0 м.куб. постачаємого газу складає 2164,55грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири грн. 55коп.), крім того ПДВ 20% -  432,91грн., всього – 2597,46грн. (дві тисячі п'ятсот  дев'яносто сім грн.. 46 коп.). Інші умови договору залишаються незмінними та обов'язковими для виконання сторонами. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору №136 від 25.12.2008р. і вступає в силу  з 01.01.2009р.».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано ухиляється від укладення додаткової угоди до договору №136 від 25.12.2008р. у редакції позивача щодо внесення змін у пункт 6.2 договору стосовно ціни постачаємого природного  газу, що є суперечним вимогам Постанов НКРЕ України від 29.01.2009р. №57  і від 19.02.2009р. №195 «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік», а також, на думку позивача, суперечить наказу НАК «Нафтогаз України» від 29.01.2009р. №43 «Про затвердження прейскуранта на природний газ», яким дію цін регламентовано з 01.01.2009 року. В правове обґрунтування підстав позову позивач посилається на положення ст.ст.181, 187, 188 ГК України, ст.ст.651, 652, 646, 649 ЦК України.

У судовому засіданні позивач надав суду заяву про зміну предмету позову і просить зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору про постачання газу на запропонованих ним умовах у зв'язку з відповідністю цих умов додаткової угоди вимогам закону. Заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов. Вказує, що товариство не згодне укладати додаткову угоду  у редакції позивача з огляду на невідповідність її закону, у зв'язку  з чим відповідачем були надіслані позивачу протоколи розбіжностей до додаткової угоди щодо своєї редакції цього пункту договору, які не були підписані позивачем. Вказує також, що ТОВ «Мрія» згодне змінити умови укладеного договору поставки природного газу щодо ціни за постачаємий  природний газ, але не з 01.01.2009р. як наполягає позивач, а з дати  винесення постанови №57 НКРЕ   України  «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік» - тобто з  29.01.2009р., оскільки у цієї постанові  відсутнє вказання на введення тарифу на природний газ з дати 01.01.2009р. та на зворотну силу його дії у часі. Вважає, що посилання позивача на наказ НАК «Нафтогаз України» №43 від 29.01.2009 р., яким регламентовано введення в дію нових тарифів з 01 січня 2009 р. є неправомірним, оскільки  даний наказ не є нормативно-правовим актом і обов'язковим для виконання  відповідачем, а є внутрішнім документом акціонерної компанії, якої не надано повноважень щодо самостійного внесення змін  у правові акти.  

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи продовжувався за згодою сторін в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши надані сторонами  докази, суд

                         ВСТАНОВИВ:

25.12.2008р. між ВАТ «Кримгаз» (Постачальник) та ТОВ «Мрія» (Споживач) укладений договір №136 на постачання природного газу, за яким Постачальник зобов'язується у 2009 році поставити, а Споживач зобов'язується прийняти і оплатити у строки та в порядку, встановленому дійсним договором, природний газ в обсязі  21,3тис.м3  на об'єкти газопостачання  зазначені у договорі, що належать Споживачу.

Строк дії договору встановлений п.11.1 договору, відповідно до якого договір діє в частині поставки газу з 01.01.09р. по 31.12.2009р., а в частині розрахунків за поставку газу  до повного їх здійснення.

Пунктом 6.1 договору  сторонами визначено, що ціни (тарифи) на газ, що постачається за цим договором, послуги по його постачанню, форми та порядок  розрахунків  встановлюються  та змінюються  наділеними відповідними повноваженнями організаціями та відомствами України – НКРЕ, Міністерством палива та енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6.2 договору ціна 1000,0м.куб. газу, що постачається  за договором, з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України», цільової надбавки у розмірі 12% тарифів на постачання і транспортування розподільчими газопроводами ВАТ «Кримгаз», тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами ДАТ «Чорноморнафтогаз» і ДК «Укртрансгаз», складає 1579,76грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 76 коп.), крім того, ПДВ 20% - 315,95грн., всього – 1895,71грн.   У випадку заміщення обсягів імпортного газу, що постачається споживачам Західного регіону АР Крим, обсягами  газу власного видобутку ДАТ «Чорноморнафтогаз», ціна газу без врахування тарифу на транспортування магістральними газопроводами ДК «Укртрансгаз» складає  1570,06грн., крім того ПДВ 20% - 314,01%, всього – 1884,07грн.

Пунктом 6.4. договору сторони домовилися про те, що у випадку зміни цін (тарифів) на газ, порядку або форм розрахунків, нові ціни (тарифи), порядок та форми розрахунків є обов'язковими для сторін  з дати, вказаній у відповідних актах, з наступним оформленням  сторонами додаткових  угод до договору.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ) від 29.01.2009р. №57  «Про затвердження   граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік»  були змінені ціни на природний газ, зокрема визначено граничний рівень цін  для  промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік без урахування  податку на додану вартість, збору  до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на рівні  2020,25грн. за 1000 м3.  

Відповідно до цієї постанови НАК «Нафтогаз України»  видав наказ  №43 від  29.01.2009р., яким  затверджено прейскурант на природний газ ресурсів НАК «Нафтогаз України» (викладений у додатку до наказу) для застосування дочірніми компаніями (підприємствами) НАК «Нафтогаз України» та іншими підприємствами, у статутному фонді яких  Компанії належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами (компаніями) і  введено його в дію з 1 січня  2009р.

У зв'язку зі зміною цін на газ, позивач 13.02.2009р. звернувся до відповідача, відповідно до п.6.4 договору, з пропозицією укласти додаткову угоду №2П, якою внести зміни у п.6.2 договору №136 від 25.12.2008р. відносно ціни за природний газ, що постачається за цим договором, і запропонував відповідачу ввести в дію розрахунки за газ за новою ціною з 01.01.2009р.(а.с.11).

Відповідач не погодився на укладення вказаної додаткової угоди у редакції позивача, надіслав протокол узгодження  розбіжностей, в якому запропонував свою редакцію спірного пункту договору, мотивуючі тим, що розрахунки за новими цінами на газ повинні застосовуватись з дати надіслання позивачем проекту додаткової угоди – з 13.02.2009р.(а.с.12,13).

Позивач, розглянувши пропозицію відповідача, надіслав на його адресу протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди №2П від 13.02.2009р., в якому наполягав   на застосуванні у розрахунках нової  ціни саме з 01.01.2009р., обґрунтовуючи цю дату введення нових цін наказом НАК «Нафтогаз України» №43 від 29.01.2009р. (а.с.14,15).

У відповідь на протокол узгодження розбіжностей відповідач запропонував нову редакцію спірного пункту договору, виклавши її у протоколі узгодження розбіжностей до додаткової угоди, надісланого позивачу 10.03.2009р., якою передбачає застосування нової ціни на газ з 29.01.2009р. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що НКРЕ у постанові №57 від 29.01.2009р. не визначив дату введення нових цін, а  ВАТ «Кримгаз» та НАК «Нафтогаз України» не наділені правом самостійного трактування змісту постанови, тому, з огляду на те, що постанова НКРЕ не має зворотної дії у часі,  нові ціни є обов'язковими з дати видання цієї постанови - з 29.01.2009р.

Недосягнення згоди між сторонами за договором щодо укладення додаткової угоди до нього стала підставою для звернення позивача до  господарського суду з даним позовом.

Право на звернення до суду  за вирішенням переддоговірного спору позивач обґрунтовує нормами статей 181, 187, 188 Господарського кодексу України, статей 651, 646, 649 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання  пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 6.4 договору №136 від 25.12.2008р. сторони домовилися про те, що зміни до договору щодо ціни газу  вносяться шляхом укладання  додаткової угоди.

Загальний порядок укладення господарських договорів регламентований у ст.181 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або  договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не досягнуто згоди при укладанні додаткової угоди №2П від 13.02.2009р. до договору на постачання газу.

Отже предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду №2П, якою внести зміни до п.6.2 договору №136 від 25.12.2008р. про постачання газу щодо нової ціни газу, на  умовах постачальника.

Розглянувши редакцію додаткової угоди №2П до договору №136 від 25.12.2008р. на поставку газу, дослідивши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з Указом Президента України від  14.03.95р. №213 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України», постановою  Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів) (із змінами), Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) є незалежним позавідомчим постійно діючим державним органом, якому надано повноваження  встановлювати граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Постановою НКРЕ  від 29.01.2009р. №57 «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік», відповідно до наданих повноважень,  були затверджені граничні рівні цін на природний газ.

Постановою НКРЕ від 19.02.2009р. №195 «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік», затверджені граничні ціни на природний газ, які для промислових споживачів залишені на тому ж рівні, а змінений граничний рівень цін на природний газ для підприємств гірничо-металургійного та хімічного  комплексу, у зв'язку з чим постанова НКРЕ  від 29.01.2009р. №57 визнана такою, що втратила чинність.

Отже, з 29.01.2009р. затверджені нові ціни на природний газ, у зв'язку з чим сторони за договором про постачання газу відповідно до п.6.4 договору повинні внести зміни у договір щодо ціни газу шляхом укладення додаткової угоди, з чим сторони згодні.

Але позивач вважає, що нові ціни повинні бути застосовані при розрахунках за договором з відповідачем з 01.01.2009р., посилаючись на наказ НАК «Нафтогаз України» від 29.01.2009р. №43, яким затверджено прейскурант цін на газ і запроваджено його введення саме з цієї дати.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що умови додаткової угоди мають застосовуватись з 01.01.2009р., адже вказаний наказ НАК «Нафтогаз України» від 29.01.2009 р. №43 не є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання, а є внутрішнім документом компанії з визначенням сфери його дії - для застосування у своєї діяльності дочірніми підприємствами НАК «Нафтогаз України» та іншими підприємствами, у статутному фонді яких Компанії належать частки.

Відповідач не належить до зазначених підприємств, що входять у НАК «Нафтогаз України»,  а відтак цей наказ не  поширює свою дію і не є обов'язковим для нього, тому зобов'язувати відповідача укласти додаткову угоду саме на таких умовах датою, яка не передбачена нормативно-правовими актами, у  позивача немає підстав.

Крім того, слід зазначити, що НАК «Нафтогаз України» не наділений державою повноваженнями щодо встановлення рівня цін та порядку  розрахунків на газ. Отже, здійснивши своїм наказом в інший, ніж передбачено постановою НКРЕ від 29.01.2009р. №57, спосіб регулювання зазначеного питання, НАК «Нафтогаз України» перебрав на себе повноваження Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), яка будучи органом, уповноваженим   встановлювати  граничні рівні цін, не визначила дати введення в дію нових цін на газ. Тобто НАК «Нафтогаз України» своїм наказом фактично придав зворотну дію постанові НКРЕ від 29.01.2009р. №57.

Таким чином, оскільки постанова НКРЕ від 29.01.2009р. №57 не має зворотної дії у часі і не містить припису що додати введення в дію нових цін на газ, то її положення є обов'язковими з дати  прийняття цієї постанови і до прийняття нової постанови НКРЕ  №195 від 19.02.2009р.

Суд не погоджується з доводом позивача, що наказ НАК «Нафтогаз України» є обов'язковим для відповідача через п.6.1, п.6.4 договору №136 від 25.12.2008р., в яких відповідач погодився на застосування актів НАК «Нафтогаз України».Таке твердження позивача  є помилковим і не відповідає вказаним пунктам договору.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що ціни на газ, що постачається за договором, форми і порядок розрахунків встановлюються і змінюються організаціями і відомствами України, яки наділені відповідними повноваженнями, але, як вже зазначалось вище, НАК «Нафтогаз України» такими повноваженнями не наділений, а пункт 6.4 договору, яким сторони передбачили обов'язкове  застосування нових цін  з дати, зазначеної  у відповідних актах,  не пов'язує  цей обов'язок сторін з актами, які винесені у виконання нормативних актів щодо регулювання цін, винесених компетентними органами.

Таким чином, суд вважає, що запропонована позивачем редакція додаткової угоди відповідає закону щодо встановлення граничного рівня цін, але не відповідає щодо дати введення у дію нових цін за газ, що постачається за договором. Відтак, додаткова угода має бути укладена на запропонованих позивачем умовах з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей відповідача щодо дати введення в дію нових цін за договором постачання газу (а.с.16). Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у порядку ст.49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 17.07.2009р. Повний текст рішення підписано 22.07.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,43,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                          ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати ТОВ «Мрія» (97400, м.Євпаторія, вул.Московська, 9а, ОКПО 31010417) укласти з ВАТ «Кримгаз» (95001, м.Сімферополь, вул.Училищна, 42а; ОКПО 03348117)  додаткову угоду №2-П  до договору №136 від 28.12.2009р. на постачання природного газу у наступній редакції:

Додаткова угода №2-П

до договору постачання природного газу

           № 136 від 25.12.2008 р.

  м.Євпаторія                                                                                              «____»

Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз», іменоване надалі «Постачальник», в особі начальника Євпаторійського управління з експлуатації газового господарства «Кримгаз» Назарова Бориса Костянтиновича, який діє на підставі довіреності №4591 від 15.12.2008р., з однієї сторони, і ТОВ «Мрія», іменоване надалі «Споживач», в особі директора Хасанова А.Д., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони,  на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005р. №422 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р. №1161 «Про внесення змін  у пункт 1 Порядку внесення в спеціальний фонд державного бюджету збору у вигляді  цільової надбавки до тарифу на природний газ», Постанови НКРЕ України від 29.01.2009р. №57 «Про затвердження граничного рівня цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік» і наказу НАК «Нафтогаз України» від 29.01.2009р. №43 «Про затвердження прейскуранта на природний газ» уклали дану додаткову угоду про нижченаведене:

1. Змінити п.6.2 договору і замінити його абзацом наступного змісту: «З 29.01.2009р., ціна 1 тис.м.3 газа, що постачається, з урахуванням тарифів на постачання та транспортування розподільчими газопроводами ВАТ «Кримгаз», тарифів на транспортування газу  магістральними газопроводами ДАТ «Чорноморнафтогаз» і ДК «Укртрансгаз», складає 2174,25грн., крім того ПДВ 20% - 434,85грн., всього – 2609,10грн.

У випадку заміщення газу по Західному регіону АР Крим, ціна 1000,0 м.куб., ціна газу, що постачається складає 2164,55грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири грн. 55 коп.), крім того ПДВ 20% - 432,91грн., всього -  2597,46грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім грн. 46 коп.).

Інші умови договору залишається незмінними і обов'язковими для виконання сторонами. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору  №136 від 25.12.2008р. і набирає силу з 29.01.2009р.».

Постачальник                                                                          Споживач

підпис                                                                                       підпис

У випадку ухилення ТОВ «Мрія» (97400, м.Євпаторія, вул.Московська, 9а, ОКПО 31010417) від укладання додаткової угоди №2-П до договору на постачання газу №136 від 25.12.2008р., вважати додаткову угоду №2-П укладеною у вищенаведеній редакції з дня набрання рішенням суду у справі №2-31/2187-2009  законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ТОВ «Мрія» (97400, м.Євпаторія, вул.Московська, 9а; р/р 26004022702001 в АКБ «Імексбанк» МФО 308304, ОКПО 31010417) на користь ВАТ „Кримгаз» (95001, м.Сімферополь, вул.Училищна, 42а; р/р 26007054900922 в КРУ Приватбанк м.Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 03348117) 42,50грн. державного мита та 59,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.