Рішення

від 11.06.2009 по справі 2172-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2172-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2009Справа №2-19/2172-2009

За позовом – ТОВ «Агро-Овен», с.Оленівка, Дніпропетровська область

До відповідача – ТОВ «Крим-Дар», м.Сімферополь АР Крим

Про стягнення 89413,43 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з'явився     

Від відповідача  –  не з'явився

Суть спору:  

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ «Крим-Дар» 70418,70 грн. заборгованості; індексу інфляції у розмірі 9045,45 грн.; 3% річних у розмірі 1105,47 грн.; пені у розмірі 8843,81 грн., а також державного мита у розмірі 894,14 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не розрахувався за поставлений товар за договором № 39 від 08.08.2008 р.

Відповідач відзив на позов не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористувався, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином: замовленою кореспонденцією на юридичну адресу.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Справа розглядалась відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) за наявними матеріалами.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

08.08.2008 р. між ТОВ «Агро-Овен» та ТОВ «Крим-Дар» був укладений договір № 39 (а.с.4-5).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору позивач зобов'язується передавати у власність відповідача  картоплю, а відповідач зобов'язується оплачувати та приймати його на підставі цього договору.

Моментом переходу права власності на товар є момент підписання сторонами видаткової накладної по кожній окремій партії товару (п.3.2 вказаного догвору).

Відповідно до п.4.1, 4.2 вказаного договору ціна одиниці товару, як правило, визначається на кожну поставку окремо в заявках чи специфікаціях та відображається в накладних. Покупець оплачує постачальнику вартість кожної партії товару протягом 14 днів з моменту її поставки шляхом безготівкового або готівкового розрахунку.

Відповідно до п.7.8 вказаний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2008 р.

Відповідно до видаткових накладних № 58 від 06.09.2008 року та № 59 від 07.09.2008 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 70417,70 грн. (а.с.6-7).

Отримання відповідачем поставленого  товару підтверджується печаткою відповідача на накладних.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником  або  виконання  приймається  належним кредитором чи уповноваженою на це особою,  і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.173 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) господарським  визнається зобов'язання, що виникає  між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно,  сплатити  гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавстом.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідач ненадав доказів виконання прийнятих на себе зобовґязань у звґязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 9045,45 грн. та 3% річних у розмірі 1105,47 грн.

Відповідно до п.6.4 договору сторони передбачили у випадку прострочення оплати товару сплату неустойки у розмірі 100 грн. за кожен день прострочення.

Проте пеня відповідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязень» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами та доповненнями) не може перевищувати подвійної ставки НБУ.

Сума пені розрахована позивачем відповідно до положень ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязень» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами та доповненнями) та підлягає стягненню у повному обсязі у розмірі 8843,81 грн.

Судові витрати господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В:

·          Позов задовольнити.

·          Стягнути з ТОВ «Крим-Дар» (95493, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Внешня, 2, ЄДРПОУ 35515706, відомості про р/р не має) на користь ТОВ «Агро-Овен» (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Оленівка, р/р 26009300003302 в Дніпропетровська філія АКБ «Форум», МФО 306878) 70418,70  грн. заборгованості;  індекс інфляції у розмірі 9045,45 грн.; 3% річних у розмірі 1105,47 грн.; пеню у розмірі 8843,81 грн., 894,14 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

·          Видати накази після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

17.06.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.