Рішення

від 29.07.2009 по справі 50/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/337

29.07.09

За позовом     акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація”

в особі             автосервісної філії „Зіп-АВТО”

до                     товариства з обмеженою відповідальністю „О'КЕЙ Україна”

про                  стягнення 207 408,29 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача            Бугайцов Є.В. (дов. від 12.01.2009)                                                                                              

від відповідача        не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки № 387/10/07-Т від 02.10.2007 у розмірі 207 408,29 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.04.2009 порушено провадження у справі №50/337 та призначено до розгляду на 22.05.2009.

Представник відповідача в судове засідання 22.05.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав та через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи був відкладений на 22.06.2009.

22.06.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення по справі та подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про витребування у позивача додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи був відкладений на 08.07.2009.

24.06.2009 позивач через канцелярію суду подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “О'КЕЙ Україна” на свою користь заборгованість за поставлений товар у сумі 344 645,39 грн.  та нараховані штрафні санкції:

- 3% річних від простроченої суми –4 200,54 грн.;

- встановлену за законом пеню (облікова ставка НБУ) –16 802,13 грн.;

- індекс інфляції –12 047,10 грн.,

Всього: 377 695,16 грн.

08.07.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача та дали додаткові пояснення по справі. Представник позивача наполягав на задоволенні заяви про збільшення та уточнення розміру позовних вимог. Суд прийняв до уваги дану заяву. Судом встановлено, що сторони по справі не виконали вимог попередніх ухвал суду, зокрема сторонами не було проведено звірки взаєморозрахунків. Розгляд справи був відкладений на 29.07.2009.

15.07.2009 через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідної до якої, просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “О'КЕЙ Україна” на свою користь основну заборгованість в сумі 344 645,39 грн., 3% річних в сумі 4 633,07 грн., пеню в розмірі 18 872,51 грн., індекс інфляції в сумі 17 243,21 грн., Всього 385 394,18 грн.

В судове засідання 29.07.2009 прибув представник позивача та дав пояснення по справі, підтримав в повному обсязі уточнені позовні вимоги.

Через канцелярію суду, позивач подав заяву про забезпечення позову, яку підтримав в судовому засіданні. Суд відмовив позивачу в забезпеченні позову, оскільки представник позивача не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник відповідача в судове засідання 29.07.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Відповідач письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           02.10.2007 між автосервісною філією „Зіп-АВТО” акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація” (далі –позивач, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю „О'КЕЙ Україна” (далі –відповідач, покупець за договором) було укладено договір поставки № 387/10/07-Т (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній специфікації. Сторони погоджують асортимент та термін поставки в замовленнях покупця.

Згідно п.2.8. обсяги і асортимент поставки можуть змінюватися шляхом внесення змін чи доповнень до замовлення.

Відповідно до умов п.3.1. постачальник зобов'язаний поставити товар на умовах DDP рампа магазину „О'КЕЙ”, згідно Інкотермс-2000 за адресами вказаними в замовленні. Поставка товару до місця поставки здійснюється транспортом постачальника (п.3.2.). Витрати з транспортування товару до місця поставки несе постачальник (п.3.3.).

Якість товару, що поставляється за договором, має відповідати вимогам діючих державних стандартів, технічним умовам, а також санітарним, ветеринарним, гігієнічним та іншим нормам, встановленим чинними нормативно-правовими актами України для такого виду товару, та підтверджуватись відповідними посвідченнями, сертифікатами відповідності (визнання) та іншими документами, виданими компетентними органами та/чи виробниками товару (п.5.1.1.).

Згідно п.4.1. постачальник зобов'язаний постачати товар, за цінами погодженими сторонами в специфікації з врахуванням знижок до умов договору. Ціни на товар в специфікації повинні бути узгодженими сторонами не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати початку поставки відповідного товару (п.4.2.). Ціна Договору –вартість всього товару поставленого по цьому договору (п.4.5.).

Умовами розділу 8 передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товару протягом 45 (сорока п'яти) днів з моменту поставки товару (п.8.2.). Сторони щомісячно, протягом 5 (п‘яти) днів з моменту закінчення звітного місяця, проводять звірку розрахунків між сторонами, про що підписують відповідний акт звірки (п.8.6.).

Як встановлено судом, відповідно до уточнених та збільшених позовних вимог, наданих позивачем, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 344 645,39 грн. відповідно до товарних накладних:

-          № 176-95009 від 27.08.2008 на суму 17 182,68 грн.,

-          № 176-94354 від 30.08.2008 на суму 4 985,22 грн.,  

-          № 176-95863 від 30.08.2008 на суму 18 581,84 грн.,  

-          № Н34_00005128 від 16.09.2008 на суму 12 954,46 грн.,  

-          № Н34_00005130 від 16.09.2008 на суму 14 800,03 грн.,  

-          № Н34_00006596 від 23.09.2008 на суму 19 798,27 грн.,  

-          № Н34_00006600 від 23.09.2008 на суму 12 279,62 грн.,  

-          № Н34_00006606 від 23.09.2008 на суму 8 179,75 грн.,

-          № Н34_00007537 від 26.09.2008 на суму 7 570,80 грн.,

-          № Н34_00007545 від 26.09.2008 на суму 5 979,12 грн.,  

-          № Н34_00009207 від 06.10.2008 на суму 15 286,32 грн.,  

-          № Н34_00009082 від 06.10.2008 на суму 12 712,32 грн.,  

-          № Н34_00009789 від 08.10.2008 на суму 11 346,48 грн.,  

-          № Н34_00010117 від 09.10.2008 на суму 23 444,82 грн.,  

-          № Н34_00009947 від 09.10.2008 на суму 7 512,00 грн.,  

-          № Н34_00011141 від 15.10.2008 на суму 29 116,80 грн.,  

-          № Н34_00011159 від 15.10.2008 на суму 15 748,32 грн.,  

-          № Н34_00012123 від 20.10.2008 на суму 16 521,00 грн.,  

-          № Н34_00012510 від 22.10.2008 на суму 67 147,44 грн.,  

-          № Н34_00015094 від 06.11.2008 на суму 20 606,58 грн.,  

-          № Н34_00015233 від 07.11.2008 на суму 2 891,52 грн.

Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу  та прийняття його останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідач своєчасно не оплатив поставлені позивачем товари.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 350 та № 385 від 06.04.2009 та від 14.04.2009 відповідно, в якій вимагав негайного виконання зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар. Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 344 645,39 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи положення договору поставки № 387/10/07-Т від 02.10.2007, норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем  зобов'язань, що виникли за договором поставки та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Таким чином факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 344 645,39 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за відповідним договором поставки № 387/10/07-Т від 02.10.2007 в сумі 344 645,39 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в розмірі 18 872,51 грн. за період  прострочення, вказаний в уточненому розрахунку.

Відповідно до п. 1.1. додатку №1 до договору, при порушенні терміну оплати поставленого товару, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п. 1.1 додатку № 1 до договору) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно уточненого розрахунку позивача в сумі 18 872,51 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 17 243,21 грн. та 3 % річних в розмірі 4 633,07 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових  зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних є законними та обґрунтованими, у зв'язку з тим, що має місце прострочення виконання грошового зобов'язання та підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „О'КЕЙ Україна” (01032, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, буд.33, поверх 13; поштова адреса 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10; код ЄДРПОУ 34356884) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь автосервісної філії „ЗІП-Авто” акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація” (03045, м. Київ, Печерський район, вул. Новопирогівська, буд. 58, код ЄДРПОУ25662015) основний борг в розмірі 344 645 (триста сорок чотири тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 39 коп., пеню в сумі 18 872 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 51 коп.; витрати у зв'язку з інфляційними процесами в сумі 17 243 (сімнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 21 коп.; 3 % річних в сумі 4 633 (чотири тисячі шістсот тридцять три) грн. 07 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 3 282 (три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „О'КЕЙ Україна” (01032, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, буд.33, поверх 13; поштова адреса 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10; код ЄДРПОУ 34356884) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення до Державного бюджету України державного мита в сумі 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 49 коп.

     4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 04.08.2009