Рішення

від 10.07.2009 по справі 33/222-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/222-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.09р.

Справа № 33/222-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона - ДП", м. Кривий Ріг 

до  Дочірнього підприємства "Торговий центр "Злагода", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 1 700 грн. 54 коп.

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: Камишна О.М., довіреність б/н від 28.01.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

      Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона - ДП" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Торговий центр "Злагода" про стягнення 1 393 грн. 86 коп. - основного боргу за договором поставки № 1/3а/17 від 01.01.2007 року, 164 грн. 97 коп. - пені, 19 грн. 35 коп. - 3% річних, 122 грн. 36 коп. - інфляційних та витрат по справі. Крім того, позивач просить суд забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту в межах суми основного боргу в розмірі 1 393 грн. 86 коп. на поточні рахунки ДП ТЦ "Злагода" та на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності.

        Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 18.05.2009 року.

        Ухвалою господарського суду від 18.05.2009 року розгляд справи відкладено на 10.06.2009 року.

        В судове засідання 10.06.2009 року з'явилися представники сторін.

        Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

        Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов від 10.06.2009 року позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі 663 грн. 59 коп. –основного боргу за договором поставки № 1/3а/17 від 01.01.2007 року та просив суд зобов'язати позивача зробити перерахунок штрафних санкцій відповідно до вказаної суми основного боргу.

        По справі двічі оголошувалась перерва з 10.06.2009 року до 17.06.2009 р. та з 17.06.2009 р. до 22.06.2009 р.

        18.06.2009 року представник відповідача надав доповнення до відзиву, в якому визнає суму основного боргу - 663 грн. 59 коп., суму пені -  76 грн. 80 коп.,  3% річних - 15 грн. 58 коп., інфляційні втрати  -  74 грн. 32 коп.

        В судовому засіданні 22.06.2009 року за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

                                                                     ВСТАНОВИВ:

        01.01.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1/3а/17 (далі –Договір).

        Відповідно до умов Договору постачальник (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу) товар в кількості, асортименті та по цінам згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору (п.1.1. Договору).

        Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна на товари, що поставляються по Договору, є договірною. Ціна на товари по кожній партії  узгоджується між представниками постачальника та покупця та визначається накладною на відвантаження товару.

        Відповідно до пункту 2.3. Договору покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника загальну вартість поставленої йому партії товару на протязі 21 календарного дня з моменту поставки даної партії товару.

        Відповідно до пункту 3.2. Договору факт поставки партії товару оформлюється накладною, що є безспірною підставою для проведення взаємних розрахунків. Датою поставки вважається дата, вказана в накладній. Претензії по кількості товару приймаються постачальником в момент передачі товару.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 1 393 грн. 86 коп., що підтверджується видатковими накладними № Дкос _0002689 від 07.07.2008 року, № Дкос_0002754 від 14.07.2008 року, № Дкос_0002757 від 14.07.2008 року, № FDP –17754 від 04.08.2008 року, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 9-11).

          Відповідач, свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар, не виконав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до  законодавства.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

          Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

           Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

           Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

           Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.          

           На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 1 393 грн. 86 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача у доповненні до відзиву на часткову оплату суми заборгованості в розмірі 694 грн. 52 коп., суд не може прийняти в якості доказів, оскільки вказана сума згідно платіжного доручення № 27541 була перерахована позивачу 21.04.2008 року, тоді як заборгованість відповідача перед позивачем склалась по видатковим накладним, перша з яких  датована 07.07.2008 року (а.с. 9-11).  

          Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

         Пунктом 4.2. Договору сторони передбачили,  що за порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення, пеня складає 164 грн. 97 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

         Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь  час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 122 грн. 36 коп.  та 3% річні –19 грн. 35 коп. підлягають задоволенню.

        Позивач просить суд забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту в межах суми основного боргу в розмірі 1 393 грн. 86 коп. на поточні рахунки ДП ТЦ "Злагода" та на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

        Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії  провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

        Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.        

         Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 1 393 грн. 86 коп. - основного боргу за договором поставки № 1/3а/17 від 01.01.2007 року, 164 грн. 97 коп. - пені, 19 грн. 35 коп. - 3% річних, 122 грн. 36 коп. - інфляційних.

         Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

          Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

          Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити.

           Стягнути з Дочірнього підприємства "Торговий центр "Злагода" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 15,  код ЄДРПОУ 23935227, МФО 305299, р/р 26004050600512 в КБ „Приватбанк”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона - ДП" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 5д, код ЄДРПОУ 32417599, МФО 300346, р/р 26005102010001 в ВАТ „Альфа Банк”, м. Київ) 1 393 (одна тисяча триста дев'яносто три) грн. 86 коп. - основного боргу, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 97 коп. - пені, 19 (дев'ятнадцять) грн. 35 коп. - 3% річних, 122 (сто двадцять дві) грн. 36 коп. –інфляційних,  102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України -28.08.09 р.