Рішення

від 01.06.2009 по справі 2227-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2227-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

01.06.2009Справа №2-22/2227-2009

За позовом – ЗАТ «Український мобільний зв'язок», м. Київ, вул. Лейпцігська, 15 в особі Кримського територіального управління ЗАТ «Український мобільний зв'язок»,                        м. Сімферополь, вул. Самокиша,  9/7

до відповідача – Футбольного клубу «Хімік», м. Красноперекопськ, вул. Захарова, 2

про стягнення 725,13 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –  Гаєвська Т.І., представник, дов від 29 грудня 2008 року

від відповідача –  не з'явився

Обставини справи:

Позивач –  ЗАТ «Український мобільний зв'язок» в особі Кримського територіального управління ЗАТ «Український мобільний зв'язок» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Футбольного клубу «Хімік», просить суд стягнути з відповідача 725,13 грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що  у порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг зв'язку, відповідачем не у повному обсязі здійснювалась оплата за споживані послуги зв'язку, що обумовило виникнення заборгованості та нарахування договірних санкцій.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надійшов лист, відповідно до якого  відповідач зазначив, що суму боргу визнає у повному обсязі, просить суд справу розглянути у відсутність відповідача.

Розгляд справи відкладався  в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд –

встановив:

07 листопада 2006 року між ЗАТ «Український мобільний зв'язок» та відповідачем  був укладений Договір про надання послуг мобільного зв'язку № 3119854.

Згідно п 1.1. договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку в межах України.

Згідно п. 2.4.2. договору, відповідач зобов'язався  своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку  оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку.  

Згідно п.3.1. та 3.2. оплата послуг мобільного зв'язку  повинна бути здійснена відповідачем у відповідності з тарифами позивача на підставі рахунку в строк до 15 числа місяця,  наступного за розрахунковим.

Однак, з 01 липня 2008 року відповідач систематично не здійснював оплату за споживані послуги.

Отже, станом на 01 серпня 2008 року за відповідачем склалась заборгованість в сумі 725,13 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 725,13 грн.    

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  03 червня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Футбольного клубу «Хімік» (м. Красноперекопськ, вул. Захарова, 2, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26538665) на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» в особі Кримського територіального управління ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (м. Сімферополь, вул. Самокиша,  9/7, рахунок № 26008526 АППБ «АВАЛЬ» м. Київ, МФО 300335, ЄДРПОУ 14333937)  заборгованості в сумі 725,13 грн.

3.          Стягнути з Футбольного клубу «Хімік» (м. Красноперекопськ, вул. Захарова, 2, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26538665) на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» в особі Кримського територіального управління ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (м. Сімферополь, вул. Самокиша,  9/7, рахунок № 26008526 АППБ «АВАЛЬ» м. Київ, МФО 300335, ЄДРПОУ 14333937) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Футбольного клубу «Хімік» (м. Красноперекопськ, вул. Захарова, 2, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26538665) на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» в особі Кримського територіального управління ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (м. Сімферополь, вул. Самокиша,  9/7, рахунок № 26008526 АППБ «АВАЛЬ» м. Київ, МФО 300335, ЄДРПОУ 14333937) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.