Рішення

від 06.07.2009 по справі 2240-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2240-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

06.07.2009Справа №2-18/2240-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна», м. Київ (вул. Глінки, 1, к. 14, м. Київ, 03151)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика», м. Сімферополь (вул. Руська, 161, м. Сімферополь, 95011).

Про стягнення 105 614,83 грн.

                                                                                                Суддя І.К. Осоченко

                                                  ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Мехдієв Д.Д. – представник, довіреність від 15.06.2009р.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна», м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика», м. Сімферополь (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 105614,83 грн., з яких 89993,96 грн. – сума основного боргу, 7906,42 грн. – сума пені, 6824,41 грн. – сума інфляційних збитків, 890,04 грн. – сума 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 16, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 10.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 10/11/08. Згідно з умовами Договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 102093,96 грн., що підтверджується накладними. Відповідач лише частково сплатив за одержаний товар, а саме 12100,00 грн. Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість у сумі 89993,96 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник відповідача у судове засідання тричі не з'явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

                                                            ВСТАНОВИВ:

10.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика» укладено договір № 10/11/08.

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов'язується передати в обумовлені у договорі строки, а покупець прийняти у власність арахіс і оплатити його на умовах дійсного договору.

Пунктом 9.1 договору № 10/11/08 від 10.11.2008 року передбачено, що договір діє до 31.12.2008 року.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2008 року до вказаного договору, строк дії договору продовжено до 31.12.2009 року.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється продавцем у продовж 3 календарних днів з моменту надання заявки покупцем.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У виконання умов договору позивач поставив відповідачу арахіс на загальну суму 102093,96 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-1111/3  від 11.11.2008 року на суму 96043,92 грн. та видатковою накладною № РН-1602 від 16.02.2009 року на суму 6050,04 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи у графі «отримав» накладних та довіреностями на отримання товару (а.с. 14-15).

Згідно з пунктом 5.1 договору, розрахунок за отриманий товар здійснюється покупцем у продовж 21 календарного дня з моменту поставки товару у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або готівкою через касу продавця з оформленням приходно-касових документів.

Таким чином, враховуючи 21 денний термін відстрочки платежу, відповідач повинен був сплатити позивачеві кошти за отриманий товар: до 02.12.2008 року – 96043,92 грн., до 10.03.2009 року – 6050,04 грн.

09.02.2009 року та 13.02.2009 року відповідач частково сплатив кошти за отриманий арахіс у сумах 10000,00 грн. та 2100,00 грн.

Суму боргу у розмірі 89993,96 грн. відповідач позивачеві не сплатив. Суду доказів такої оплати відповідач не представив.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За вказаних обставин позовні вимоги у частині стягнення суми боргу у розмірі 89993,96 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу від суми боргу, за кожен день прострочки.

Враховуючи 21-денний термін відстрочки платежу, встановлений пунктом 5.1 договору, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 7906,42 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну суму  у розмірі 6824,41 грн. та 3% річних у сумі 890,04 грн.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення інфляційної суми  у розмірі 6824,41 грн. та 3% річних у сумі 890,04 грн. також підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.

06.07.2009 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.07.2009 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                             ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика», м. Сімферополь (вул. Руська, 161, м. Сімферополь, 95011; код ЄДПРОУ 33131603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна», м. Київ (вул. Глінки, 1, к. 14, м. Київ, 03151; код ЄДПРОУ 34476959, р/р 26000054640200 в АКІБ «Укрсіббанк» м. Харкова, МФО 351005) 89993,96 грн. заборгованості; 7906,42 грн. пені; 6824,41 грн. інфляційної суми; 3% річних у сумі 890,04 грн.; 1056,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.