Рішення

від 02.06.2009 по справі 2454-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2454-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2009Справа №2-22/2454-2009

За позовом –  ТОВ «Фірма «Леді+», м. Сімферополь, вул. Київська, 71; м. Сімферополь, вул. Лугова,  6

до відповідача – ТОВ «Куллайн», м. Сімферополь, вул. Б. Куна, 19, кв. 148

про стягнення 6093,31 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –    Коваль О.В., засновник

від відповідача –  не з'явився    

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Фірма «Леді+» звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Куллайн», просить суд  стягнути з відповідача  заборгованість у розмірі 6093,31 грн.,  у тому числі: основний борг – 5397,95 грн., пеня – 670,82 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що  відповідач, у порушення умов договору купівлі – продажу металопрокату від 07 липня 2008 року, не здійснив належним чином оплату  поставленого позивачем товару.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.  

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу  в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

07 липня 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі – продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належну продавцю партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар.

Відповідно до п. 2.3. договору строк оплати товару при 100% передоплати покупцем – товар у кількості більш ніж 1 тонна відпускається за оптовими цінами продавця;  у випадку обоюдної згоди сторін можлива відстрочка платежу покупцю на 10 банківських днів з моменту поставки товару, у такому випадку відвантаження товару здійснюється за роздрібними цінами продавця.

Згідно до п. 3.3. договору  встановлено, що у випадку затримки  оплати товару покупцем протягом місячного терміну з моменту відвантаження  покупець оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

На виконання умов договору, позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 5143,00 грн., що підтверджується  накладною № 29/5 від 29 вересня 2008 року, а.с. 5, з відстрочкою платежу до 09 жовтня 2008 року відповідно до п. 2.3. договору.

Крім того, факт отримання відповідачем товару за вказаною накладною підтверджується  довіреністю серія ЯПЕ № 100728 від 26 вересня 2008 року, наявною в матеріалах справи, а.с. 4.

Також, позивач зазначив, що станом на 22 вересня 2008 року у відповідача вже існувала заборгованість в  сумі 254,95 грн.

Таким чином, станом на 01 грудня 2008 року відповідач має заборгованість в  сумі 5397,95 грн.

02 грудня 2008 року за вих. № 25 позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення суми боргу, а.с. 10.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  5397,95 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 670,82 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Так, позивачем зроблений розрахунок пені за 189 дні, в той час, як на думку суду, з урахуванням положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим буде розрахунок пені виходячи з періоду нарахування з 10 жовтня 2008 року по 10 квітня 2009 року, тобто, за 182 дні.

Отже, виходячи з наведеного, розмір пені, який на думку суду є обґрунтованим складає 645,18 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково приймаючи до уваги розрахунок пені, зроблений судом.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  09 червня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ТОВ «Куллайн» (м. Сімферополь, вул. Б. Куна, 19, кв. 148,  рахунок № 26002004419001 в ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління м. Сімферополь, МФО 384823, ЄДРПОУ 34582462) на користь ТОВ «Фірма «Леді+» (м. Сімферополь, вул. Київська, 71; м. Сімферополь, вул. Лугова, 6, рахунок № 26006301074401 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 23892515) основний борг – 5397,95 грн., пеню – 645,18 грн., всього – 6043,13 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Куллайн» (м. Сімферополь, вул. Б. Куна, 19, кв. 148,  рахунок № 26002004419001 в ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління м. Сімферополь, МФО 384823, ЄДРПОУ 34582462) на користь ТОВ «Фірма «Леді+» (м. Сімферополь, вул. Київська, 71; м. Сімферополь, вул. Лугова, 6, рахунок № 26006301074401 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 23892515) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Куллайн» (м. Сімферополь, вул. Б. Куна, 19, кв. 148,  рахунок № 26002004419001 в ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління м. Сімферополь, МФО 384823, ЄДРПОУ 34582462) на користь ТОВ «Фірма «Леді+» (м. Сімферополь, вул. Київська, 71; м. Сімферополь, вул. Лугова, 6, рахунок № 26006301074401 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 23892515) 321,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 25,64 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.