8/666
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "13" серпня 2009 р. Справа № 8/666
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Возна Т.М. - дов. №08/6574-004960 від 26.12.08р.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)
до Приватного підприємства "Мегаполіс Ко" (м. Малин)
про стягнення 6504,24 грн.
Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6504,24 грн. боргу за спожиту електричну енергію згідно договору №344 від 23.09.05р., з яких 1711,29 грн. - борг за спожиту активну електроенергію, 3359,35 грн. - борг за спожиту реактивну електроенергію, 729,40 грн. - пеня, 613,41 грн. - інфляційні нарахування та 90,79 грн. - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, надав довідку №503 від 12.08.09р., згідно якої станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем залишилась незмінною.
Представник відповідача письмового відзиву на позовну заяву не надав, в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №344 від 23.09.05р., додатки до договору, розрахунки заборгованості, рахунки, претензію, довідки про стан заборгованості, звіт про використану електроенергію, положення, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
23.09.05р. між Малинським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та відповідачем був укладений договір №344 від 23.09.05р. про постачання електричної енергії споживачам (а.с.7-10), згідно умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору і додатками до договору, що є невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2.3 договору, відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.
Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.
Угодою про внесення змін до договору від 20.12.05р. сторони передбачили, що розрахунковим періодом вважається період з 23 числа по 22 число наступного місяця включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця (а.с.17).
Позивач умови договору виконав належним чином та виставив відповідачу рахунок на оплату за активну електроенергію, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 30).
Проте, відповідач умови договору щодо оплати за отриману електроенергію не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1711,29 грн. за активну електроенергію та 3359,35 грн. за реактивну електроенергію, що підтверджується довідкою позивача за №503 від 12.08.2009р., розрахунками та звітом про використану електроенергію за жовтень 2008р.
11.02.09р. позивач направив відповідачеві вимогу (претензію) про сплату боргу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.32-33).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1711,29 грн. боргу за активну електроенергію та 3359,35 грн. боргу за реактивну електричну енергію обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач посилаючись на п. 4.2.1. договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку становить 729,40 грн.
Відповідно до п. 4.2.1 даного договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком до договору, споживач (відповідач) сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач на підставі ст. 625 ЦК України також просить суд стягнути з відповідача 613,41 грн. інфляційних та 90,79 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки пені, інфляційних та 3-ох% річних, суд вважає, що вказані зобов'язання нараховані правильно і відповідають вимогам діючого законодавства.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення боргу суду не надав, в засідання суду не з'явився.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Мегаполіс Ко", 11600, Житомирська область, м. Малин, вул. Кримського, 119, р/р 26008301180236 в ФАКВ "Національний кредит", МФО 302894, код 31563426
- на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10014, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622
на р/р 26030305322 у Житомирському обласному управлінні Ощадбанку, МФО 311647:
- 1711,29 грн. боргу за спожиту активну електроенергію;
на р/р 26008002011613 в ВАТ "Перший інвестиційний банк" м. Житомира, МФО 300506:
- 3359,35 грн. - боргу за спожиту реактивну електроенергію;
- 729,40 грн. - пені;
- 90,79 грн. - 3% річних;
- 613,41 грн. - інфляційних;
- 102,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Давидюк В.К.
Дата підписання:
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4846307 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Давидюк В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні