Рішення

від 06.08.2009 по справі 33/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/121

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.08.09 р.                                                                                     Справа № 33/121                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Чукліної І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свінг» м. Донецьк

про стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 20455грн.06коп., інфляційної складової в розмірі 737грн.29коп., 3% річних в розмірі 78грн.22коп.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Пирогов А.А.- за дов. від 15.02.2009р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було проголошено перерву з 13.07.2009р. по 06.08.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свінг» м. Донецьк з позовом про стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 20455грн.06коп., інфляційної складової в розмірі 737грн.29коп., 3% річних в розмірі 78грн.22коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. щодо здійснення лізингових платежів.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р., на підставі якого відповідачу було передане майно згідно акту приймання-передачі від 27.06.2008р. (автомобіль ISUZU, модель NQR 71R, двигун 4HGI-T, 2008р. випуску).

Відповідач мав сплачувати лізингові платежі згідно графіку платежів (додаток №1 до договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р.), але порушував свої зобов'язання. Тому на підставі пункту 8.1.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р.) між сторонами був складений акт приймання-передачі був складений акт приймання-передачі від 13.02.2009р. про повернення предмету лізингу.

Позивач наполягає на тому, що за період з 20.11.2008р. по 13.02.2009р. внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати лізингових платежів утворилась заборгованість в розмірі 20455грн.06коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував суму інфляційної складової в розмірі 737грн.29коп., 3% річних в розмірі 78грн.22коп.

У відзиві №37 від 09.06.2009р. відповідач не погодився із заявленими вимогами наполягаючи на наступному.

Відповідно до положень пунктів 3.1 та 3.5 договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. відповідач сплачує лізингові платежі відповідно до умов статті 3 Загальних умов фінансового лізингу, які визначають – усі платежі здійснюються відповідно до Графіку кожного 20 числа місяця.

Так, станом на 20.11.2008р. розмір лізингового платежу становив 6182грн.58коп., сплачений відповідачем 01.12.2008р.; станом на 20.12.2008р. - 6062грн.57коп., сплачений 26.12.2008р.; станом на 20.01.2009р. – 6097грн.05коп.

Відповідач стверджує, що розмір заборгованості за договором фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. дорівнює лише 6097грн.05коп. та заперечує проти решти позовних вимог.

У поясненнях від 10.07.2009р. позивач зазначив, що за приписами пункту 3.1 Загальних умов фінансового лізингу усі платежі за договором здійснюються в національній валюті відповідно до графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів.

Згідно пункту 3.9 загальних умов фінансового лізингу, на дату сплати лізинговий платіж (крім авансового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно графіку та загальних умов, корегується на суму винагороди.

Лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення.

Позивач зазначає, що в договорі фінансового лізингу сторони визначили порядок зміни лізингового платежу (суми винагороди) в гривнях від зміни курсу гривні до долару США.

У поясненнях, наданих до суду 13.07.2009р., відповідач вказав, що позивачем не доведений факт направлення повідомлень про збільшення розміру винагороди за листопад 2008р., грудень 2008р. та січень 2009р. Відповідач отримував лише рахунки-фактури від 18.08.2008р., від 15.09.2008р., від 20.10.2008р. Саме про це і було зазначено в листі №8 від 27.01.2009р.

Крім того, позивач не надав довідки банку, які підтверджують здійснення банком за дорученням позивача продажу (конвертування в гривню) коштів в іноземній валюті та/або купівлі доларів США на міжбанківському валютному ринку.

За приписами пункту 3.1 договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. лізинговий платіж – це сума частини вартості предмету лізингу, суми фінансового платежу та сума винагороди (комісії) лізингодавцю.

При збільшенні (корегуванні) винагороди лізингодавець фактично збільшує розмір лізингового платежу.

Пунктом 3.14 загальних умов фінансового лізингу встановлений чіткий перелік випадків, згідно до яких протягом дії договору розмір лізингових платежів може збільшуватись. Зміна міжбанківського курсу не входить до цього переліку. Крім того, у разі зміни лізингових платежів сторони складають додаткову угоду до договору.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, лізингові платежі були збільшені на 14358грн.01коп., але додаткова угода між сторонами не підписувалась. На думку відповідача, відбулась одностороння зміна істотних умов договору.

Також відповідачем було надано копію платіжного доручення №481 від 24.06.2009р. про сплату 6097грн.05коп. боргу за договором фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» м. Київ (далі – лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свінг» м. Донецьк (далі – лізингоодержувач) був підписаний договір фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р.

Згідно статті 1 цього договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується набути у власність та передати на умовах фінансового лізингу в тимчасове володіння та користування майно (найменування, модель, рік випуску ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу). В свою чергу, лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 цього договору визначено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Графіку сплати лізингових платежів та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому разі не може бути менше одного року.

Сторони також підписали Загальні умови фінансового лізингу, які доповнюють положення договору та є додатком №4 до договору лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р.

Відповідно до акту приймання-передачі від 27.06.2009р., складеного між сторонами, лізингодавець передав лізингоодержувачу відповідно до договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. автомобіль ISUZU (борт/тент), модель NQR 71R, двигун 4HGI-T, номер шасі (кузова, рами) JAAN1R71R87101323, 2008р. випуску.

В подальшому, на підставі листа відповідача №8 від 27.01.2009р. про дострокове розірвання договору та пункту 8.1.1 статті 8 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору) предмет лізингу було повернено лізингоодержувачем лізингодавцю, про що свідчить акт приймання-передачі від 13.02.2009р.

В статті 3 договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. сторони визначили, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку та умов статті 3 Загальних умов фінансового лізингу.

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає – суму, що відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий предмет лізингу.

Відповідно до пункту 3.5 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу якщо передача предмета лізингу відбулась до 15 числа місяця, чергові лізингові платежі сплачуються кожного 5 числа місяця, в іншому випадку – чергові лізингові платежі сплачуються кожного 20 числа місяця.

З урахуванням того, що передача автомобілю ISUZU (борт/тент), модель NQR 71R, двигун 4HGI-T, номер шасі (кузова, рами) JAAN1R71R87101323, 2008р. випуску відбулася 27.06.2008р., лізингоодержувач мав сплачувати лізингові платежі кожного 20 числа місяця.

Згідно з пунктом 3.3 статті 3 вказаних Загальних умов датою здійснення будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця.

При цьому, в пункті 3.4 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу передбачено, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач має сплатити такий платіж не пізніше дня, що передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Пунктом 3.7 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу встановлено, що всі чергові платежі відповідно до Графіку та Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати відповідно до умов пунктів 3.4 та 3.5 Загальних умов, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний акт приймання – передачі.

Зазначені в Графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано акт приймання – передачі.

Наполягаючи на порушенні відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з лізингових платежів за період з 20.11.2008р. по 13.02.2009р. в розмірі 20455грн.06коп.

Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток №1) до договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. відповідач мав сплатити:

-          за 5 період (до 20.11.2008р.) лізинговий платіж в розмірі 6812грн.58коп., у тому числі 2102грн.03коп. відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу (з ПДВ) та 4080грн.55коп. винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий предмет лізингу (без ПДВ). Вказана сума була перерахована платіжним дорученням від 01.12.2008р.

-          за 6 період (до 20.12.2008р.) лізинговий платіж в розмірі 6062грн.57коп., у тому числі 2120грн.10коп. відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу (з ПДВ) та 3942грн.47коп. винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий предмет лізингу (без ПДВ). Вказана сума була перерахована платіжним дорученням від 26.12.2008р.

-          за 7 період (до 20.01.2009р.) лізинговий платіж в розмірі 6097грн.05коп., у тому числі 2016грн.50коп. відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу (з ПДВ) та 4080грн.55коп. винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий предмет лізингу (без ПДВ). Вказана сума була перерахована платіжним дорученням від 24.06.2009р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рахунки-фактури №СФ-0006393 від 14.11.2008р., №СФ-0006988 від 15.12.2008р., №СФ-0007362 від 15.01.2009р., де окрім основних сум, які містяться в Графіку сплати лізингових платежів, також зазначено додаткові суми платежів вирахувані позивачем на підставі пунктів 3.8, 3.9 та 3.11 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу. А саме –

-          рахунок –фактура №СФ-0006393 від 14.11.2008р.:

-          відшкодування вартості об'єкта лізингу згідно додатку №1 до договору – 1751грн.69коп. (без ПДВ);

-          винагорода (комісія) - 6247грн.46коп. (без ПДВ), у тому числі, 4080грн.55коп. згідно додатку №1 до договору, 2166грн.91коп. коригування лізингових платежів через зміни курсу гривні згідно пункту 3.9

-          податок на додану вартість з відшкодування вартості об'єкта лізингу – 350грн.34коп.;

-          податок на додану вартість з винагороди (комісії) – 393грн.38коп.

-          рахунок –фактура №СФ-0006988 від 15.12.2008р.:

-          відшкодування вартості об'єкта лізингу згідно додатку №1 до договору – 1766грн.75коп. (без ПДВ);

-          винагорода (комісія) - 8389грн.55коп. (без ПДВ), у тому числі, 3942грн.47коп. згідно додатку №1 до договору, 79грн.36коп. за прострочення термінів сплати лізингових платежів згідно пункту 3.8, 4367грн.72коп. коригування лізингових платежів через зміни курсу гривні згідно пункту 3.9

-          податок на додану вартість з відшкодування вартості об'єкта лізингу – 353грн.35коп.;

-          податок на додану вартість з винагороди (комісії) – 849грн.42коп.

-          рахунок –фактура №СФ-0007362 від 15.01.2009р. –

-          відшкодування вартості об'єкта лізингу згідно додатку №1 до договору – 1680грн.42коп. (без ПДВ);

-          винагорода (комісія) - 9531грн.57коп. (без ПДВ), у тому числі, 4080грн.55коп. згідно додатку №1 до договору, 153грн.39коп. за прострочення термінів сплати лізингових платежів згідно пункту 3.8, 5297грн.63коп. коригування лізингових платежів через зміни курсу гривні згідно пункту 3.9

-          податок на додану вартість з відшкодування вартості об'єкта лізингу – 336грн.08коп.;

-          податок на додану вартість з винагороди (комісії) – 1050грн.20коп.

Згідно з поясненнями позивача, проти яких не заперечував відповідач, спірними є 5-7 періоди лізингу Графіку сплати лізингових платежів. А різниця між сумами лізингових платежів, зазначеними в Графіку та вирахуваними позивачем до стягнення, обумовлена застосуванням позивачем положень пунктів 3.8, 3.9 та 3.11 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу.

Наведені пункти статті 3 Загальних умов фінансового лізингу визначають наступне:

- у разі прострочення лізингоодержувачем термінів плати лізингових платежів, зазначених в графіку та в загальних умовах, розмір винагороди збільшується на суму, яка визначається виходячи із суми, яка прострочена, кількості днів прострочення та відсоткової ставки 20% річних. Суму такого збільшення винагороди лізингоодержувач має сплатити у складі наступного за простроченням чергового лізингового платежу (пункт 3.8)

- на дату сплати, визначену пунктом 3.5 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу, лізинговий платіж (крім авансового та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті, коригується на суму винагороди, що визначається за формулою V1=So * k – So, де So – сума чергового лізингового платежу, k – коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу та збільшеного на 0,59% до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ «УкрСиббанк» за дорученням лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів в іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою банку, отриманих лізингодавцем для придбання предмета лізингу.

Якщо курс гривні до долара США, за яким банк за дорученням лізингодавця здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою банку перевищує більш ніж на 0,6% курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, то лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення.

Суму такого коригування лізингового платежу лізингоодержувач має сплатити протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення (пункт 3.9)

- у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування винагороди за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу, розраховану від загальної вартості предмета лізингу, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому розмір винагороди збільшується на суму ПДВ нарахованого на такий об'єкт оподаткування (пункт 3.11)

Пунктом 3.14 Загальних умов фінансового лізингу передбачено, що в період строку дії договору розмір лізингової плати може збільшуватись (індексуватись) залежно від – зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність лізингодавця; зміни відсотків за користування кредитом, залученим лізингодавцем в разі зміни кредитної політики згідно з рішенням органів державної влади України, НБУ, а також збільшенням податків, зборів та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з конвертацією гривні в іноземну валюту.

При цьому, у разі зміни розмірів лізингових платежів лізингодавець та лізингоодержувач складають додаткову угоду до договору. У разі відмови лізингоодержувача від підписання такої додаткової угоди, він зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу протягом 5 діб з моменту отримання від лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» №1381-IV від 11.12.2003р. сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати - а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Разом з тим, в пункті 3.9 Загальних умов фінансового лізингу сторони також визначили, що сума відкоригованого лізингового платежу лізингоодержувач має сплатити протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення без посилання на необхідність укладення додаткової угоди з приводу зміни розміру лізингових платежів.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось раніше, в пункті 3.9 сторони визначили, що суму коригування лізингового платежу лізингоодержувач має сплатити протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення.

Згідно пояснень представника позивача відповідача було повідомлено про зміну розмірів суми винагороди шляхом направлення на його адресу рахунків-фактур. Доказом отримання відповідачем рахунків-фактур №СФ-0006393 від 14.11.2008р., №СФ-0006988 від 15.12.2008р., №СФ-0007362 від 15.01.2009р., на думку позивача, є лист відповідача №8 від 27.01.2009р. з пропозицією про розірвання договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р. Також в цьому листі зазначено про надходження на адресу підприємства рахунків-фактур, в яких збільшено лізингові платежі в односторонньому порядку.

Разом з тим, зі змісту листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Свінг» м. Донецьк не вбачається, що ним були отримані саме рахунки – фактури №СФ-0006393 від 14.11.2008р., №СФ-0006988 від 15.12.2008р., №СФ-0007362 від 15.01.2009р.

Адже раніше на адресу відповідача направлялись рахунки-фактури №СФ-0004564 від 18.08.2008р., №СФ-0005123 від 15.09.2008р., в яких окрім основних сум, що містяться в Графіку сплати лізингових платежів, також зазначено додаткові суми платежів вирахувані позивачем на підставі пунктів 3.8, 3.9 та 3.11 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем отримання відповідачем рахунків-фактур №СФ-0006393 від 14.11.2008р., №СФ-0006988 від 15.12.2008р., №СФ-0007362 від 15.01.2009р. і, відповідно, настання обов'язку оплати сум коригування лізингових платежів в розмірі 14125грн.26коп.

Під час судового провадження позовні вимоги залишались незмінними та полягали у стягненні з відповідача суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 20455грн.06коп.

Як вбачається з розрахунку суми боргу та рахунків фактур №СФ-0006393 від 14.11.2008р., №СФ-0006988 від 15.12.2008р., №СФ-0007362 від 15.01.2009р., наданих позивачем до матеріалів справи, окрім відкоригованих сум лізингових платежів та сум податку на додану вартість, до складу заборгованості також увійшла сума в розмірі 232грн.75коп., нарахована на підставі пункту 3.8 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу.

Вказаним пунктом передбачено, що у разі прострочення лізингоодержувачем термінів плати лізингових платежів, зазначених в графіку та в загальних умовах, розмір винагороди збільшується на суму, яка визначається виходячи із суми, яка прострочена, кількості днів прострочення та відсоткової ставки 20% річних. Суму такого збільшення винагороди лізингоодержувач має сплатити у складі наступного за простроченням чергового лізингового платежу.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому, згідно статті 550 Цивільного кодексу України проценти на неустойку не нараховуються.

Таким чином, в пункті 3.8 статті 3 Загальних умов фінансового лізингу сторони визначили порядок нарахування штрафної санкції – пені, яка не тотожна поняттю „сума боргу з оплати лізингових платежів”, оскільки за своєю правовою природою є відповідальністю за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача саме суми боргу в розмірі 232грн.75коп. є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості з лізингових платежів 14358грн.01коп.

Під час судового провадження відповідачем платіжним дорученням №481 від 24.06.2009р. було сплачено 6097грн.05коп. боргу за договором фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р.

З урахуванням цього, суд припиняє провадження у справі щодо стягнення суми боргу з оплати лізингових платежів в розмірі 6097грн.05коп. на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України через відсутність предмету спору з віднесенням на відповідача судових витрат в цій частині.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував суму інфляційної складової в розмірі 737грн.29коп., 3% річних в розмірі 78грн.22коп.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові зобов'язання відповідачем за договором щодо здійснення лізингових платежів виконувались несвоєчасно протягом дії договору фінансового лізингу №01-128/08-авт від 10.06.2008р., що стало підставою для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем та з урахуванням необґрунтованості позовних вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості з лізингових платежів 14358грн.01коп., суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині. А саме – задоволенню підлягають вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 23грн.54коп. (нарахованих на суми боргу за періоди з 21.07.2008р. по 25.07.2008р., з 21.09.2008р. по 23.09.2008р., з 21.11.2008р. по 01.12.2008р., з 21.12.2008р. по 26.12.2008р., з 21.01.2009р. по 13.02.2009р.) Враховуючи вищенаведене, вимоги щодо інфляційної індексації суд задовольняє у розмірі 198грн.77коп.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, п.11 ст.80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свінг» м. Донецьк про стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 20455грн.06коп., інфляційної складової в розмірі 737грн.29коп., 3% річних в розмірі 78грн.22коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свінг» м. Донецьк (місцезнаходження: 83000, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 142/129; 83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 190, ЄДРПОУ 23785417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» м. Київ (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; 04070, м. Київ, вул. Еллінська, 8, ЄДРПОУ 30575865) суму інфляційної складової в розмірі 198грн.77коп., 3% річних в розмірі 23грн.54коп., державне мито в розмірі 63грн.19коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 35грн.06коп.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу з оплати лізингових платежів в розмірі 6097грн.05коп. через відсутність предмету спору.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності судовим рішенням.

В судовому засіданні від 06.08.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя                                                               Новікова Р.Г.                               

Надруковано 5 примірників: 2 – позивачу; 2 – відповідачу; 1 – до справи