Рішення

від 18.08.2009 по справі 2495-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2495-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

18.08.2009Справа №2-27/2495-2009

За позовом Мусульманської общини "Рамазан", м. Сімферополь, пер. Кримчакський, 13, к. 5

До відповідача Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15

За участю третіх осіб 1) Комітет в справах релігій при Раді Міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 81).

2) Головне управління Міністерства юстиції України в АР Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень (м. Сімферополь, вул.. К. Лібкнехта, буд. 16).

Про визнання рішення незаконним

Суддя Н.В.Воронцова

                                представники:

Від позивача  - Ізмайлов, голова громади.       

Від відповідача –  не з'явився.

Від третіх осіб – 1. не з'явився.

                            2.  не з'явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить суд визнати рішення 40-ої сесії 5 – ого  скликання Сімферопольської міської Ради про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою та виконання комплексу проектно – вишукувальних робіт для будівництва комплексу громадського харчування, надання земельної ділянки у мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай незаконним.  Також просив суд визнати право на оренду земельної ділянки площею 3000,0 кв. м. у мкр. «Фонтани» по вул.. 60 років Октября – вул.. Селим Герай за позивачем. Також просив суд зобов'язати відповідача передати земельну ділянку площею 3000,0 кв.м. у мкр. «Фонтани» по вул.. 60 років Октября – вул..Селим Герай, шляхом укладення договору оренди на вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим,  що відповідно до положень ст.. 92 Земельного кодексу України позивач має право користування земельною ділянкою, оскільки в даної статті вказано, що право постійного користування земельною ділянкою з  земель державної і комунальної власності мають релігійні організації України, статут ( положення ) яких зареєстровано у встановленому законом порядку,  виключно для будівництва і обслуговування культових і інших споруд, необхідних  для здійснення їх діяльності. Позивач вказує на той факт, що 17.12.2002 р. комітетом по справам релігій при Ради Міністрів АР Крим було видано документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію статуту ( положення ) організації, що підтверджує той факт, що позивач є  релігійною організацію.

Ухвалою ГС АР Крим від 08.05.2009 р. було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комітет в справах релігій при Раді Міністрів АР Крим ( третя особа №1 ).

Третя особа №1 у поясненнях по справі від 03.06.2009 р. повідомила про те, що позивач має всі підстави для отримання вказаної земельної ділянки, яка необхідна позивачу для будівництва і обслуговування культової будівлі та інших споруд, необхідних для забезпечення її діяльності.

Позивачем було надано  клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Міністерства юстиції України в АР Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень (м. Сімферополь, вул.. К. Лібкнехта, буд. 16).

Дане клопотання позивач у судовому засіданні обґрунтував наступним: Господарським судом АР Крим було прийнято рішення від 06.05.08р. по справі 2-7/3965-2008А, яке набрало законної сили. В наслідок чого було видано виконавчий лист для примусового виконання рішення від 06.05.08р. по справі  2-7/3965-2008А та було відкрито виконавче провадження. У Процесі виконання вказаного рішення ГС АРК відповідачем було прийнято спірне рішення по даній справі.

            Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,  клопотання позивача задовольнив та залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Міністерства юстиції України в АР Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень ( третя особа №2 ), про що було винесено ухвалу від 28.05.2009 р.

Ухвалою Заступника Голови ГС АР Крим Тіткова С. Я. від 06.07.2009 р. було продовжено строк розгляду справи.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Позивач заявою від 18.08.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати рішення 40-ої сесії 5 – ого  скликання Сімферопольської міської Ради про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою та виконання комплексу проектно – вишукувальних робіт для будівництва комплексу громадського харчування, надання земельної ділянки у мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай недійсним.   Також просить суд визнати земельну ділянку площею 3000 кв. м. у мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай переданим у користування позивачу.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Відповідач та треті особи явку представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.         

Суд дійшов висновку,  що неявка  представників відповідача  та третіх осіб не перешкоджають  розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, у відповідності до ст.. 75 ГПК України.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.  

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд  

встановив:

Постановою ГС АР Крим від 06.05.2008 р. по справі №2-7/3965- 2008А було задоволено позов мусульманської громади «Рамазан» у повному обсязі.  Визнано незаконною бездіяльність Сімферопольської міської ради та Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради по вирішенню питання про передачу земельної ділянки площею 3000,00 кв. м. в мкр. “Фонтани”по вул. 60 років Жовтня-вул. Селім Герай в оренду Мусульманській громаді “Рамазан”(95001, м. Сімферополь, провулок Кримчакський, 13, к. 5, ідентифікаційний код 26329795).   Також було визнано за Мусульманською громадою “Рамазан”  право на оренду земельної ділянки площею 3000,00 кв. м. в мкр. “Фонтани”по вул. 60 років Жовтня-вул. Селім Герай.   Також було зобов'язано Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради  розглянути питання  про надання дозволу Мусульманській громаді “Рамазан”  виконати комплекс проектно-пошукових робіт  з будівництва комплексу громадського обслуговування  в мкр. “Фонтани”по вул. 60 років Жовтня-вул. Селім Герай на земельній ділянці площею 3000,00 кв. м.   Також було зобов'язати Сімферопольську міську раду розглянути питання про передачу земельної ділянки площею 3000,00 кв. м. в  мкр. “Фонтани”по вул. 60 років Жовтня-вул. Селім Герай в оренду Мусульманській громаді “Рамазан”.

Вказана постанова ГС АР Крим ніким оскаржена не була та вступила в законну силу.

Судом встановлено, що розглянувши  вказану постанову ГС АР Крим, відповідачем було винесено спірне  рішення 40 – ої сесії 5 – ого скликання від 30.09.2008 р. №630, відповідно до якого було відмовлено позивачу по справі у видачі згоди на розробку проекту землеустрію і виконання комплексу проектно – вишуковувальних робіт для будівництва комплексу громадського харчування, надання земельної ділянки в  мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай, в зв'язку з тим,  що у відповідності до ст.. 124 Земельного кодексу України придбання права на оренду земельних ділянок, що знаходяться в державної або комунальної власності, здійснюється виключно на аукціонах.      

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з  наступних  підстав.   

Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право постійного користування та оренда (гл. 15 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України і  ст. 1 Закону України “Про оренду землі”.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду землі”відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 290 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами. При цьому, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначені главою 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідно до ст.. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до протоколу №13 комітету по справам релігій при Раді Міністрів АР Крим було вирішено зареєструвати статут позивача, діяльність якого поширюється на м. Сімферополь.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Статуту позивача він є громадою,  що залишає за собою право входити до складу релігійного об'єднання.  Громада здійснює свою діяльність у відповідності до принципів, викладеним у Корані і Суні і дотримується правил, що містяться в міжнародно – правових актах по правам людини, а також у відповідності до Закону України «Про свободу совісті і релігійних організаціях».

Відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва, виданого комітетом по справам релігій при Раді Міністрів АР Крим, від 17.12.2002 р. №1058 позивач по справі є релігійною організацією.

Судом встановлено,  що  позивач звертався до відповідача з  заявою про надання згоди на розроблення проекту землеустрою  і виконання комплексу проектно – вишуковувальних робіт для будівництва комплексу громадського харчування на вищевказаній земельній ділянці.

Відповідно до ст.. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 1.10 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 травня 2009 року N 339 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для культових споруд»   культова споруда – це  будинок (споруда), призначений для проведення богослужінь та релігійних обрядів (християнські: собори, церкви, каплиці, дзвіниці, хрещальні, молитовні будинки тощо; мусульманські мечеті; іудейські синагоги тощо).     

З урахуванням вказаного, суд не може розцінювати комплекс громадського харчування  як культову споруду, тому посилання позивача в обґрунтування своїх  вимог на ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України суд вважає неправомірною.  

До того ж, як встановлено судом, на спірній земельній ділянці відсутні які -  небудь будови.

При цьому постановою ГС АР Крим від 06.05.2008 р. по справі №2-7/3965- 2008А  було визнано за Мусульманською громадою “Рамазан”  лише право на оренду земельної ділянки площею 3000,00 кв. м. в мкр. “Фонтани”по вул. 60 років Жовтня-вул. Селім Герай, однак визнання в судовому порядку права на оренду земельної ділянки зовсім не забовязує відповідача в обов'язковому порядку надати позивачу вищевказану земельну ділянку у користування.   

При таких обставинах суд вважає спірне  рішення 40-ої сесії 5 – ого  скликання Сімферопольської міської Ради про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою та виконання комплексу проектно – вишукувальних робіт для будівництва комплексу громадського харчування, надання земельної ділянки у мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай цілком правомірним та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства України, у межах наданої відповідачу компетенції.

Також позивач просить суд  визнати земельну ділянку площею 3000 кв. м. у мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай переданим у користування позивачу.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Органами місцевого самоврядування, що приймають такі рішення, є сільські, селищні та міські ради, включаючи ради міст Києва та Севастополя. Повноваження цих органів по прийняттю рішень про передачу відповідних земельних ділянок у власність обо надання їх в користування, визначені в 2-й та 3-й главах Земельного кодексу України.

Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст встановлено ст. 12 Земельного кодексу України, відповідно до вимог якої відповідним радам надано право розпорядження землями територіальних громад; передавати земельні ділянки з комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, відповідно до цього кодексу; надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

З урахуванням вказаного, вирішення питання про надання або ненадання земельної земельної ділянки відноситься до виключної компетенції відповідного органу місцевого самоврядування, в даному випадку  Сімферопольської міської Ради, натомість позивачем безпідставно заявлено безальтернативна вимога  визнати земельну ділянку площею 3000 кв. м. у мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай переданим у користування позивачу.

Враховуючи той факт, що судом було визнано цілком законним рішення відповідача  40 – ої сесії 5 – ого скликання від 30.09.2008 р. №630, про  відмову позивачу по справі у видачі згоди на розробку проекту землеустрію і виконання комплексу проектно – вишуковувальних робіт для будівництва комплексу громадського харчування, надання земельної ділянки в  мкр. «Фонтани» по вул. 60 років Октября – вул.. Селим Герай, суд дійшов висновку  у позові у  даній частині вимог також відмовити.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

При таких обставинах,  у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.    

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

                    У позові відмовити.     

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.