Рішення

від 10.09.2009 по справі 41/88пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/88пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.09.09 р.                                                                                     Справа № 41/88пд                               

Суддя господарського суду Донецької області      Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі

1.          Донецької міської ради, м. Донецьк,

2.          Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк”, м. Донецьк

до відповідача-1: Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк

до відповідача-2: Підприємства, заснованого на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс”, м. Донецьк

про визнання недійсним договору користування, укладеного між відповідачами, від 11.04.2007 року за № 6/287 на земельну ділянку площею 113 кв.м. для використовування під кафе літнього типу

При участі представників:

від позивача 1: Бренець Д.О. – довіреність №01/13-4778 від 05.08.2008р.

від позивача 2: Фролова Г.О. – довіреність №34-133юр. від 06.07.2009р.

від відповідача 1: Бренець Д.О. – довіреність №01/13-4777 від 05.08.2008р.

від відповідача 2: Дрозд М.А. – довіреність від 17.04.2009 року

в засіданні брали участь: помічник прокурора Гайфулін О.О. – довіреність №273вих від 21.05.09, посвідчення №2908

СУТЬ СПОРУ:

Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Донецької міської ради та Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” до Виконавчого комітету Донецької міської ради та Підприємства, заснованого на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс” про визнання недійсним договору користування, укладеного між відповідачами, від 11.04.2007 року за № 6/287 на земельну ділянку площею 113 кв.м. для використовування під кафе літнього типу.

Ухвалою суду від 15.06.2009 року провадження у справі № 41/88пд було зупинено в зв'язку з поданням касаційної скарги відповідачем, Підприємством, заснованим на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанії „Авіасервіс”, на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.05.2009 року, до розгляду касаційної скарги та повернення наведеної справи до господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 31.08.2009 року провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що у спірному договорі користування є посилання на ст.ст. 181, 184 Господарського кодексу України, проте, відповідно до розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин, а саме ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу, земельні відносини не є предметом регулювання цього кодексу. Прокурором зазначено, що відповідно до п. 3.1. спірного договору передбачено, що його термін дії складає строк з дня державної реєстрації до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки; до моменту укладання спірного договору виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення від 20.12.2006 року № 789 „Про непоновлення з компанією „Авіасервіс” договору оренди земельних ділянок, розташованих на території Київського району в районі аеропорту”, тобто, будь-яких земельних відносин з відповідачем у подальшому не передбачалось.

Прокурор стверджує,  що спірний договір користування не відповідає вимогам земельного законодавства, його укладено без урахування ст.ст. 3, 4, 125, 126 Земельного кодексу України з прямим порушенням ст. 4 Господарського кодексу України, та, згідно до п. 1 ст. 207 Господарського кодексу України не відповідає вимогам закону.

Позивачами позовні вимоги прокурора підтримано в повному обсязі.

Відповідачем-1, Виконавчим комітетом Донецької міської ради, надано суду заяву від 16.06.2009 року, відповідно до якої відповідачем-1 визнано в повному обсязі позовні вимоги, заявлені Донецько-Ясинуватським транспортним прокурором про визнання недійсним та припинення дії договору користування, укладеного між відповідачами, від 11.04.2007 року за № 6/287 на земельну ділянку площею 113 кв.м. для використовування під кафе літнього типу.

Відповідач-2, Підприємство, заснованого на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс”, проти позовних вимог прокурора заперечив, посилаючись на те, що сторони добровільно виявили своє бажання на укладання спірної угоди, волевиявлення сторін прямо не суперечить вимогам чинного законодавства, сторонами угоди є особи з належним обсягом повноважень, дії сторін за угодою направлені на виникнення прав та обов'язків, закріплених угодою. Відповідач-2 стверджує про існування усіх доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 6/287 та про те, що сам договір відповідає вимогам, встановленим п.п. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України та немає підстав для визнання його недійсним згідно з приписами ст. 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідач-2 наполягає на тому, що, з огляду на положення ст. 365 Цивільного кодексу України, договір користування земельною ділянкою № 6/287 від 11.04.2007 року є по суті попереднім договором, що передує укладанню договору оренди земельної ділянки; договір є чинним на теперішній час, оскільки договір оренди земельної ділянки не укладено та в установленому законодавством порядку не зареєстровано; підстав для розірвання спірного договору та припинення його дії немає.

Відповідачем-2, Підприємством, заснованим на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс”, надавалось до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке вмотивовано тим, що відповідачем-2 оскаржується рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 20.12.2006 року № 789 „Про непоновлення з компанією „Авіасервіс” договору оренди земельних ділянок, розташованих на території Київського району в районі аеропорту” в Київському районному суді м. Донецька.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:  

11.04.2007 року між виконавчим комітетом Донецької міської ради (надалі за договором - виконком) та Підприємством, заснованим на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс” (користувачем) укладено договір користування № 6/287 (надалі – договір користування), відповідно до п. 1.1 якого виконком зобов'язується надати земельну ділянку в користування, а користувач зобов'язується  сплачувати передбачені договором кошти, звернутися до виконкому міськради з клопотанням про надання цієї земельної ділянки в оренду.

Об'єктом користування є земельна ділянка загальною площею 113 кв.м. (п. 2.1. договору користування).

Пунктом 3.1. договору користування визначено, що термін його дії складає строк з дня реєстрації головним економічним управлінням міськради даного договору користування земельною ділянкою до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Пунктами 4.1, 4.2 договору користування обумовлено, що плата за земельну ділянку  за договором встановлюється відповідно до рішення міськради від 26.05.2006 року № 2/37 „Про орендну плату за землю в м. Донецьку”, що складає 3% від грошової оцінки земельної ділянки і вноситься користувачем в грошовому вигляді у розмірі 1059,86 грн. на рік, сплачується на рахунок місцевого бюджету Київського району м. Донецька щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, починаючи з дня реєстрації цього договору. У разі невнесення  плати за використання земельної ділянки у строки, визначені цим договором, справляється пеня у подвійному обліковому розмірі ставки, встановленої Національним банком України за кожний день прострочення.

Земельна ділянка використовується для літнього кафе, цільове призначення земельної ділянки – комерційне використання, КВЕД 55.30.2. (п.п. 5.1., 5.2. договору користування).

Розділом 6 договору користування визначено умови повернення земельної ділянки; зміна умов договору і припинення його дії визначено розділом 7 договору користування.

Пункт 8.1. договору користування передбачає відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

Договір зареєстрований у головному економічному управлінні Донецької міської ради, про що у книзі реєстрації договорів вчинено запис від 11.04.2007 року за № 6/287.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зважаючи на наведені положення законодавства, на наведені вище положення укладеного між сторонами спірного договору суд доходить до висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, спірний договір є договором оренди землі, оскільки регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору  в повній мірі застосовні положення Закону України “Про оренду землі” та іншого  законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Як зазначалось, прокурор звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним та припинення дії договору користування, укладеного між відповідачами, від 11.04.2007 року за № 6/287 на земельну ділянку площею 113 кв.м. для використовування під кафе літнього типу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Пунктом 3.1. договору користування від 11.04.2007 року за № 6/287 визначено, що термін його дії складає строк з дня реєстрації головним економічним управлінням міськради даного договору користування земельною ділянкою до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. Проте, наведеним пунктом договору не визначено обмеження щодо строку дії договору оренди, який, згідно наведених положень законодавства, не може перевищувати 50 років.

Тобто, в порушення ст. 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, спірний договір має ознаки безстрокового договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

В порушення наведеної норми, з договору користування від 11.04.2007 року за № 6/287 не вбачається наявності таких істотних умов договору оренди землі як: умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини

Статтею 17 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

В порушення наведеної статті, з матеріалів справи не вбачається складання між сторонами спірного договору акту приймання-передачі земельної ділянки, наданої позивачу в оренду згідно з договором користування від 11.04.2007 року за № 6/287. Документів, які б підтверджували складання такого акту, до матеріалів справи не надано.

Крім того, згідно ст. 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно наведеної статті, в редакції, яка була чинна на дату укладання спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Прийняття Донецькою міською радою будь-якого рішення щодо надання відповідачу-2 у користування земельної ділянки площею 113 кв.м., щодо якої укладено спірний договір користування, матеріалами справи не доводиться. Зазначене рішення, як і рішення про затвердження проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки до матеріалів справи не долучено.

Частиною 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено відсутність у спірному договорі оренди землі деяких істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а також порушення при укладанні наведеного договору статей 6, 17, 19 Закону України “Про оренду землі” щодо строку дії договору, передачі об'єкту оренди за актом приймання-передачі та підстав набуття права оренди земельної ділянки.

Наведені обставини, згідно наведених приписів ч. 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, є достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначалось, відповідачем-2, Підприємством, заснованим на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс”, надавалось до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке вмотивовано тим, що відповідачем-2 оскаржується рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 20.12.2006 року № 789 „Про непоновлення з компанією „Авіасервіс” договору оренди земельних ділянок, розташованих на території Київського району в районі аеропорту” в Київському районному суді м. Донецька.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Проте, питання правомірності прийняття Виконавчим комітетом Донецької міської ради рішення від 20.12.2006 року № 789 „Про непоновлення з компанією „Авіасервіс” договору оренди земельних ділянок, розташованих на території Київського району в районі аеропорту”, яке оскаржується, ніяким чином не стосується дійсності або недійсності спірного договору.

На підставі викладеного, суд доходиться до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, передбачених ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а тому клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 41, 42, 43, 49, 78, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Донецької міської ради та Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” до Виконавчого комітету Донецької міської ради та Підприємства, заснованого на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс” про визнання недійсним договору користування, укладеного між відповідачами, від 11.04.2007 року за № 6/287 на земельну ділянку площею 113 кв.м. для використовування під кафе літнього типу – задовольнити.

Визнати недійсним договір користування, укладений між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Підприємством, заснованим на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанією „Авіасервіс”, від 11.04.2007 року за № 6/287 на земельну ділянку площею 113 кв.м. для використовування під кафе літнього типу.

Стягнути з Виконавчого комітету Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, ЄДРПОУ 04052844)  на користь Державного бюджету України  державне  мито  в  розмірі 42,50 грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, ЄДРПОУ 04052844) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн.

Стягнути з Підприємства, заснованого на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс” (83021, м. Донецьк, Аеропорт, ЄДРПОУ 20367435)  на користь Державного бюджету України  державне  мито  в  розмірі 42,50 грн.

Стягнути з Підприємства, заснованого на власності Шведсько-Українського підприємства „Меркурій” – компанія „Авіасервіс” (83021, м. Донецьк, Аеропорт, ЄДРПОУ 20367435) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн.

Суддя                                                               Гончаров С.А.