Рішення

від 04.08.2009 по справі 17/179/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/179/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.09                                                                                        Справа №  17/179/09

Суддя   

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Хімрезерв-Запоріжжя”, 69084, м. Запоріжжя, вул. Краснова, б. 7

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж”, 71500, Запорізька область, м. Енергодар, Промзона

про стягнення  9 990,64 грн.

                                                                                                         суддя                 Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача:      Скрипкина В.В., довіреність від 22.06.09 № 2206/1

                             Хохлова Г.С., довіреність від 22.06.09 № 2206/2

від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

06.05.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Хімрезерв-Запоріжжя” (надалі - ТОВ “Хімрезерв-Запоріжжя”)   з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж” (далі - ТОВ “Буденергомонтаж”) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі  9 278,52 грн. за накладними.

Ухвалою від 06.05.09 судом порушено провадження у справі № 17/179/09, судове засідання призначено на 22.06.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 06.05.09 заяву позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача на суму позову в розмірі      9 278,52 грн. у справі № 17/179/09 залишено судом без  задоволення.

Ухвалою від 22.06.09, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 03.07.09.

Ухвалою від 03.07.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/179/09 на один місяць.

Ухвалами суду від 03.07.09, від 20.07.09 розгляд справи було відкладено на відповідно 20.07.09 та на 04.08.09.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування  технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 04.08.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

03.08.09 позивач надав суду заяву від 20.07.09 № 4, якою збільшив розмір позовних вимог мотивуючи тим, що у позовній заяві помилково вказана сума основного боргу у розмірі 9 278,52 грн. Фактично сума основного боргу складає 9 990,64 грн. У зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача 9 990,64 грн. основного боргу. Заява надана відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом та задоволена.

Таким чином предметом спору є стягнення з відповідача 9 990,64 грн. основного боргу.  

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення від 20.07.09 вих. № 4. В обґрунтування позовних вимог посилається на накладні, згідно яких відповідачу передано товар на загальну суму 22 595,34 грн. Свої зобов'язання щодо оплати товару відповідач виконав частково в сумі 12 604,70 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати товару позивачем на адресу ТОВ “Буденергомонтаж” направлено лист від 23.03.09 № 23.03/09, який останнім отриманий 06.04.09. Однак, на день звернення з позовом до суду товар відповідачем у повному обсязі не сплачений. Враховуючи зазначене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 530, 525, 526, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України стягнути з відповідача 9 990,64 грн. основного боргу.

Відповідач в судове засідання 04.08.09 не з'явився. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та пояснює, що оскільки позивач не направляв на адресу відповідача вимогу щодо сплати вказаної суми заборгованості, то у ТОВ “Буденергомонтаж” не виникло грошового зобов'язання по сплаті суми заборгованості. На підставі наведеного, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд  

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.   

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на видаткові накладні від 03.06.08 № РН-001378 на суму 20 326,68 грн., від 06.06. 08  № РН 001418 на суму 1 683,90 грн. та від 03.07.08 № РН-001650 на суму 584,76 грн., рахунки - фактури від 26.05.08 № СФ-001548, від 02.06.08 № СФ - 001647, від 03.07.08 № СФ - 001988, згідно яких відповідачу передано товар на загальну суму 22 595,34 грн. (копії зазначених документів містяться у матеріалах справи).

Факт отримання ТОВ “Буденергомонтаж” товару підтверджується підписом бухгалтера та одержувачем відповідача на зазначених накладних та довіреностями на отримання товару, які виданні уповноваженій особі відповідача.  

Надані до суду документи в сукупності свідчить про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою поставки.

У відповідності з нормами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця (…), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом,  або не випливає з характеру відносин сторін.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору поставки є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обов'язковість письмової форми договору поставки.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у поставці товару, а обов'язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

З матеріалів справи слідує, що за видатковими накладними від 03.06.08 № РН-001378 на суму 20 326,68 грн., від 06.06. 08  № РН 001418 на суму 1 683,90 грн. та від 03.07.08 № РН-001650 на суму 584,76 грн. та рахунками - фактури від 26.05.08 № СФ-001548, від 02.06.08 № СФ - 001647, від 03.07.08 № СФ - 001988 відповідачу передано товар на загальну суму 22 595,34 грн.  

Про прийняття ТОВ “Буденергомонтаж” запропонованих умов поставки свідчать самі видаткові накладні, підпис бухгалтера та одержувачем відповідача на цих накладних, рахунки - фактури та довіреності, які підтверджують факт отримання товару.

Виходячи з цього, у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий ним товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода поставки в виду досягнення сторонами згоди по усім істотним умовам, необхідним для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання відповідачем його зобов'язання щодо оплати товару не був визначений, позивач надіслав на адресу відповідача лист від 23.03.09 № 23.03/09 з вимогою оплатити отриманий товар у семиденний термін з дня отримання цього листа. Лист отримано уповноваженою особою відповідача 06.04.09, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість товару відповідачем оплачена частково в сумі 12 604,70 грн., а саме 06.06.08 сплачено 11 604,70 грн. (банківська виписка № 580) та 24.06.08 перераховано 1 000,00 грн. (банківська виписка № 632). Решта вартість товару відповідачем оплачена не була.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді ТОВ “Буденергомонтаж” має перед позивачем заборгованість за поставлений товар у розмірі 9 990,64 грн.

Відповідач не надав суду доказів виконання прийнятих на себе зобов'язань, доводи позивача не спростував. У зв'язку з викладеним, суд знаходить позовні вимоги про стягнення 9 990,64 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102 грн. державного мита та 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, Промзона, код ЄДРПОУ 31219036, р/р 26002601323124 у ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 313872) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Хімрезерв-Запоріжжя” (69084, м. Запоріжжя, вул. Краснова, б. 7, код ЄДРПОУ 31105147, р/р 26009302263099 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) - 9 990 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 64 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                  Суддя                                                     В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України    10.08.09