Рішення

від 05.08.2009 по справі 10/78-09-2354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/78-09-2354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2009 р.Справа  № 10/78-09-2354

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віаком»  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна С»    

про стягнення 180005,73 грн.     

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Вольський В.О. за довіреністю від 21.03.2009р. №21/03-29

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Віаком»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Седна С»180005, 73 грн., з яких, 137411,40 грн. –основний борг за вироблену і поставлену продукцію на підставі укладеного  з відповідачем договору №270412 від 12.04.2007р.; 38472 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 22.12.2007р. по 22.02.2009р. за порушення строків поставленої позивачем продукції; 4122,33 грн. –3% річних, що також нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленої позивачем продукції.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відправлені відповідачу на адресу, яка зазначена у позові, та  є юридичною адресою відповідача, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.  

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

12.04.2007р. між ТОВ «Віаком»(виконавець, позивач) і ТОВ «Седна С»(замовник, відповідач) укладений договір №270412, згідно з яким, позивач за дорученням відповідача зобов'язується виконати комплекс робіт (надалі –Роботи) по виготовленню напівфабрикатів плати АОZ16-1.3 _М (надалі - Вироби) у кількості 100 одиниць та поставити їх відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти Вироби, Роботи та оплатити їх.

Згідно з розділом 2 договору, в якому встановлені умови щодо вимог відповідача до предмету договору, виготовлення Виробів виконується за технічною документацію відповідача (п.2.1.); кількісна характеристики Виробів визначається сторонами згідно Графіка, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору) (п.2.2.); за домовленістю сторін позивач може виконувати для відповідача замовлення, не передбачені Графіком, які оформлюються окремо у письмовому вигляді з дотриманням вимог передбачених даним договором (п.2.3.); якість Виробів повинна відповідати вимогам, встановленим технічною документацію відповідача. Вироби по кількості та якості приймає представник відповідача (п.2.4.).  

Згідно з умовами п.4.1. договору вартість Робіт та витрати по їх виконанню визначаються згідно Кошторису витрат на виконання Робіт (Додаток №4 до договору), Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №2 до договору), які є невід'ємною частиною даного договору та складає 89762,40 грн., а відповідно до умов п.4.5. договору за виконання робіт по даному договору відповідач виплачує позивачу винагороду в розмірі, узгодженому в п.4.1. договору, Протоколі погодження договірної ціни (Додаток №3 до договору). Розрахунки здійснюються на наступних умовах: 100% від вартості Робіт передплати протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору. Вироби відвантажуються зі складу позивача після підписання сторонами видаткової накладної.

Умовами розділу 4 договору встановлений термін виконання робіт та порядок їх здачі-приймання, а саме встановлено, що позивач зобов'язується розпочати виконання Робіт з моменту надання відповідачем необхідної  технічної документації та здійснення передплати згідно п.4.5. договору (п.5.1.); що позивач зобов'язується виконувати Роботи в об'ємі та терміни відповідно до погодженого сторонами Графіка, який є невід'ємною частиною договору  (п.5.3.); що роботи приймаються за Актом прийму-передачі виконаних робіт, який повинен бути підписаний обома сторонами (п.5.4.).

Згідно з умовами п.8.2. договору за прострочення платежів згідно п.4.5. договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У п.7.1. договору встановлено, що даний договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2007р., а у випадку, якщо жодна із сторін не звертається до іншої сторони з письмовою пропозицією про розірвання даного договору за один місяць до закінчення терміну його дії, даний договір вважається пролонгованим на тих же умовах не невизначений термін.

Також господарським судом встановлено, що вказаний договір підписаний позивачем 23.08.2007р., а додатками до цього договору являються  Графік виконання Робіт (Додаток №1), згідно з яким, виготовити напівфабрикати плати   АОZ16-1.3 _М у кількості 100 одиниць позивач  зобов'язаний у термін до 8 тижнів з моменту вказаному у п.5.1. договору; Протокол погодження договірної ціни (Додаток №2), згідно з яким, договірна ціна Виробів становить 89762,40 грн., Перелік комплектуючих і матеріалів, що використовуються при виготовленні напівфабрикатів плати АОZ16-1.3 _М (Додаток №3) та Кошторис вартості Робіт (Додаток №4), згідно з яким, кошторисна вартість Робіт по виготовленню напівфабрикатів плати АОZ16-1.3 _М становить 89762,40 грн.

Окрім того господарським судом встановлено, що між сторонами у справі підписаний Перелік комплектуючих і матеріалів, що використовуються при виготовленні напівфабрикату плати «АОZ-1.3_М, вер.2», який являється Додатком №5 до договору, а також підписаний Протокол договірної ціни, який являється додатком №6 до договору, та згідно з яким, загальна вартість робіт по виготовленню напівфабрикатів плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 200 штук становить 392604 грн. При цьому вищевказані Додатки №5,6 до договору підписані сторонами на підставі відповідних Замовлень №СФВІ-15320 та №15325 від 17.12.2007р., які  передані відповідачем позивачу телефонним зв'язком, що підтверджується самим позивачем та не заперечується відповідачем.

На виконання умов вищевказаних Замовлень відповідача, позивачем 17.12.2007р. складені відповідні рахунки-фактури на оплату робіт по виготовленню напівфабрикатів плати «АОZ-1.3_М, вер.2», а саме,  рахунок-фактура №ВІ -15320, згідно з яким, вартість робіт по виготовленню  напівфабрикатів плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 100 штук становить 196302 грн.  та рахунок –фактура №ВІ-15325, згідно з яким, вартість робіт по виготовленню  напівфабрикатів плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 100 штук становить 196302 грн.

Також позивач на виконання умов вищевказаних Замовлень відповідача виготовив та поставив відповідачу напівфабрикати плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 200 штук на загальну суму 392604 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВІ-0005777 від 12.05.2008р., згідно з якою, позивач на підставі Замовлення відповідача №СФВІ-15320 від 17.12.2007р. поставив відповідачу напівфабрикат плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 82 штуки на загальну суму 160967,64 грн., які одержані відповідачем на підставі довіреності на одержання ТМЦ серії ЯОТ №733280 від 12.05.2008р.; видатковою накладною №ВІ-0006602 від 29.05.2008р., згідно з якою, позивач   на підставі Замовлення відповідача №СФВІ-15320 від 17.12.2007р. поставив відповідачу напівфабрикат плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 18 штук на загальну суму 35334,36 грн., які одержані відповідачем на підставі довіреності на одержання ТМЦ серії ЯОТ №733287 від 29.05.2008р.; видатковою накладною №ВІ-0006604 від 29.05.2008р., згідно з якою, позивач на підставі Замовлення відповідача №СФВІ-15325 від 17.12.2007р. поставив відповідачу напівфабрикат плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 50 штук на загальну суму 98151 грн., які одержані відповідачем на підставі довіреності на одержання ТМЦ серії ЯОТ №733287 від 29.05.2008р.; видатковою накладною №ВІ-0012230 від 06.10.2008р., згідно з якою, позивач на підставі Замовлення відповідача №СФВІ-15325 від 17.12.2007р. поставив відповідачу напівфабрикат плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 50 штук на загальну суму 98151 грн., які одержані відповідачем на підставі довіреності на одержання ТМЦ  №26 від 03.10.2008р.

В свою чергу відповідач  напівфабрикати  плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 100 штук, що виготовлені і поставлені позивачем на підставі Замовлення відповідача №СФВІ-15320 від 17.12.2007р. оплатив в повному обсязі, що підтверджується самим позивачем у позовній заяві, а напівфабрикати  плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 100 штук, що виготовлені і поставлені позивачем на підставі Замовлення відповідача №СФВІ-15325 від 17.12.2007р., оплачені відповідачем лише частково в сумі 58890,60 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача від 20.12.2007р.

Грошові кошти в сумі 137411,40 грн. за виготовлені та поставлені відповідачу напівфабрикати плати «АОZ-1.3_М, вер.2»відповідач позивачу не сплатив, а у листі від 03.12.2008р. за вих. №369, який надісланий  позивачу  факсимільним зв'язком,   відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем по рахунку-фактурі ВІ-15325 від 17.12.2008р. та зобов'язався його сплатити у другій половині грудня.

24.02.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію №24-09 з вимогою оплати боргу в сумі 137411,40 грн. та нарахованої пені, яку відповідач одержав 17.03.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки після одержання претензії відповідач не сплатив позивачу грошові кошти в сумі 137411,40 грн.,  то останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача  основного боргу, також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 38472 грн. та 3 річних в сумі 4122,33 грн.

При цьому пеня нарахована позивачем відповідачу на підставі умов п.8.2. договору за порушення відповідачем строків оплати виготовлених  і поставлених  позивачем виробів за період з 22.12.2007р. по 22.02.2009р. За аналогічний період позивач нарахував відповідачу  3% річних, а підставою їх нарахування є вимоги ст.625 ЦК України.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким, позивач зобов'язався за дорученням відповідача виконати комплекс робіт  по виготовленню напівфабрикатів плати АОZ16-1.3_М у кількості 100 одиниць загальною вартістю 89762,40 грн. та поставити їх відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти вроби, роботи та оплатити їх в сумі 89762,40 грн. шляхом 100% передплати протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору.

Водночас судом встановлено, що підставою позовних вимог є стягнення з відповідача боргу в сумі 137411,40 грн. за напівфабрикати плати «АОZ-1.3_М, вер.2», які виготовлені і поставлені відповідачу на підставі Замовлень останнього від 17.12.2007р.  №СФВІ-15320 та №15325, що відповідає умовам п.2.3. укладеного між сторонами договору від 12.04.2007р. №270412, згідно з яким, за домовленістю сторін позивач може виконувати для відповідача замовлення, не передбачені Графіком, які оформляються окремо у письмовому вигляді з дотриманням вимог, передбачених даним договором.

Між тим, судом також встановлено, що під час оформлення Замовлень відповідача на виготовлення напівфабрикату плати «АОZ-1.3_М, вер.2»(№СФВІ-15320 та №15325 від 17.12.2007р.), сторони не узгодили ані графіку виконання робіт позивачем, ані строків розрахунків відповідача за роботи позивача, а лише підписали Перелік комплектуючих і матеріалів, що використовуються при виготовленні напівфабрикату плати «АОZ-1.3_М, вер.2», який являється Додатком №5 до договору і Протокол договірної ціни, який являється додатком №6 до договору, та згідно з яким, загальна вартість робіт по виготовленню напівфабрикатів плати «АОZ-1.3_М, вер.2»у кількості 200 штук становить 392604 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.   Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав додатково замовлені відповідачем роботи по виготовленню напівфабрикату плати «АОZ-1.3_М, вер.2», що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями відповідача на одержання ТМЦ, згідно з якими, позивач виготовив та поставив відповідачу напівфабрикат  плати «АОZ-1.3_М, вер.2» у кількості 200 штук на загальну суму 392604 грн. В свою чергу відповідач за одержані від позивача плати розрахувався частково в сумі 255192,60 грн., що підтверджується самим позивачем у позовній заяві та жодним чином не заперечується відповідачем.  Залишок грошових коштів в сумі 137411,40 грн. відповідач позивачу не сплатив.

Відповідно до вимог  ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні   встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а в силу вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу позивача про сплату залишку грошових коштів в сумі 137411,40 грн. за виготовлені і поставлені напівфабрикати  плати «АОZ-1.3_М, вер.2»відповідач одержав 17.03.2009р. Між тим у семиденний термін  від дня одержання вимоги залишок боргу відповідач позичу не сплатив. При цьому, жодних зауважень щодо якості, кількості і вартості виготовлених і поставлених позивачем  напівфабрикатів   плати «АОZ-1.3_М, вер.2»відповідач до суду не надав, як і не надав доказів, які спростовують наявність боргу відповідача в сумі 137411,40 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 137411,40 грн., а отже, і їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 ЦК України  передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема пені, а відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України, неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.  Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Між тим, встановлені обставини справи свідчать, що між сторонами у справі не укладено правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання відповідача по оплаті робіт позивача в сумі 392604 грн., які виконані останнім на підставі відповідних замовлень відповідача,  а тому у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу пені за порушення строків оплати виконаних позивачем робіт на суму 392604 грн.

Нарахування позивачем пені на підставі  умов п.8.2. укладеного між сторонами договору є неправомірним, оскільки умови цього пункту договору встановлюють відповідальність відповідача у виді пені за прострочення платежів згідно п.4.5. договору, а саме, за прострочення оплати 89762,40 грн., тобто вартості робіт позивача по виготовленню напівфабрикатів плати   АОZ16-1.3 _М, заборгованість відповідача за які не являється предметом розгляду позовних вимог у даній справі.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, а відтак і відмову в їх задоволені.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4122,33 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так, обставини справи свідчать, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт з виготовлення  напівфабрикатів  плати «АОZ-1.3_М, вер.2»прострочені відповідачем з 25.03.2009р., оскільки вимогу позивача про сплату 137411,40 грн. відповідач одержав 17.03.2009р.

Водночас довідка –розрахунок, що надана до позовної заяви, свідчить, що розрахунок  3% річних здійснений позивачем за 12 місяців з суми богу 137411,40 грн., а тому суд зобов'язав позивача здійснити обґрунтований розрахунок 3% річних із зазначенням періоду їх нарахування та вказаний розрахунок надати до суду, про що 18.05.2009р. виніс відповідну ухвалу.

На виконання вимог суду позивач надав розрахунок 3% річних, згідно з яким, нарахування 3% річних здійснено позивачем з 22.12.2007р. по 22.12.2008р., що не відповідає встановленим обставинам справи, які свідчать, що датою прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 137411,40 грн. є 25.03.2009р.   

Таким чином оскільки здійснений позивачем розрахунок 3% річних не відповідає періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, а правильного розрахунку позивачем 3% річних позивачем не здійснено, то у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних слід відмовити.

Посилання представника позивача на те, що нарахування 3% річних з 22.12.2007р. по 22.12.2008р. здійснено позивачем виходячи із строків розрахунків, що встановлені у рахунку-фактурі №ВІ-15325 від 17.12.2007р., господарський суд до уваги не приймає, оскільки, по-перше, між сторонами відсутня домовленість про сплату виконаних позивачем робіт на підставі рахунків-фактури та встановлених у них строках оплати, а по-друге, вказаний рахунок-фактура, який до того ж  не підписаний відповідачем, не являється правочином, на підставі якого в силу вимог чинного законодавства виникають права та обов'язки сторін.    

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 44, 49,  ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віаком»   задовольнити частково.  

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна С»(65026, м. Одеса, вул. Жуковського,19, код ЄДРПОУ 24538589, р/р 26007115613 в ООД «Райффайзен Банк Аваль» в м. Одеса, МФО 328351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віаком»  (020941, м. Київ, вул. Тростянецька, буд.49, код ЄДРПОУ 24937160, р/р 26007014037746 Філія ВАТ «Укрексімбанк в м. Київ», МФО 380333) основний борг  в сумі 137411 (сто тридцять сім тисяч чотириста одинадцять) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) грн. 04 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 237 (двісті тридцять сім) грн. 50 коп.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

         Рішення підписане  10 серпня 2009 року.

Суддя