Рішення

від 23.09.2009 по справі 2587-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2587-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2009Справа №2-24/2587-2009

За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95000, АР Крим,                          м. Сімферополь,  вул. Гайдара, 3А,  ідентифікаційний код 03358593)

в особі Алуштинської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" ( 98500, АР Крим,  м. Алушта, вул. Лісна, 1, ідентифікаційний код 26226262)

до  відповідача - Управління освіти Алуштинської міської Ради АР Крим ( 98500, АР Крим,                     м. Алушта, пл. Радянська, 1, ідентифікаційний код 02144275)

про стягнення  368 989,10 грн.  

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача  – Крупська Л.В. – представник, довіреність № 717 від 16.04.2009р., паспорт ЕС 066848 від 14.05.1996р.

Від відповідача –  Гагаріна Г.О. -  представник, довіреність №709/01-10 від 29.05.2009р., посвідчення № б/н від 27.03.2007р.

Обставини справи: Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом  до відповідача - Управління освіти Алуштинської міської Ради АР Крим про стягнення  з відповідача на користь позивача  суми основного боргу  у розмірі 368 989,10 грн.  

Крім того, позивач просить стягнути судові витрати з  відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідачем у порушення умов Договору   поставки  теплової енергії  № 33/201 від 01.11.2005р.,  не виконані  зобов'язання щодо  належної оплати  теплової енергії. Так, позивач зазначає, що  у зв'язку з тим, що  сплата  заборгованості  відповідачем здійснювалась не за встановленими тарифами, станом на 01.11.2006р., заборгованість відповідача складає 368 989,10 грн.  Вказана сума  відповідачем  сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим. Таким чином,  відповідно до акту  станом на 01.03.2009року  за відповідачем  рахується заборгованість  у розмірі 583 058,76 грн. Вказаний борг складається з нарахувань  за лютий 2009 року у розмірі 214 069,66 грн. та боргу за листопад  та грудень 2006 року  у розмірі 368 989,10 грн.

Відповідач проти позовних вимог Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"  заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву, наданому ним у судовому засіданні.  Так, відповідно до  заперечень, відповідач не погоджується зі стягуваною сумою у повному обсязі, мотивуючи це належним  виконанням  умов договору № 33/201 від 01.11.2005р. щодо  своєчасної оплати  за спожиту  теплову енергію, що підтверджується на думку відповідача  актом  звірки взаємних розрахунків ( відповідно до якого  станом на 01.06.2009р. поточна заборгованість  складає 12906,83 грн.),  а сума у розмірі 368 989,10 грн., яку просить стягнути позивач по справі, на  думку відповідача є  неврегульованою різницею у застосуванні тарифів.

Крім того, позивач у судовому засіданні  надав  доповнення  до позовної заяви, відповідно до яких просить  суд  стягнути з Управління освіти Алуштинської міської Ради АР Крим  на користь  Кримського Республіканського Орендного підприємства  з теплопостачання "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії  суму заборгованості  за спожиту  теплову енергію  у розмірі 368 989,10 грн. за листопад 2006 р. та з 01.12.2006 р. по 17.12.2006 р.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 118,00 грн., державне мито у розмірі 3689,89 грн., загальною сумою: 372 796,99 грн.

Таким чином, по суті позивач підтримав заявлені ним у  прохальній частині позовної  заяви вимоги, проте  доповнив її мотивувальну частину, уточнивши період виникнення заборгованотсті  та надав суду розрахунок  стягуваної суми заборгованості.

Також, позивач у судовому засіданні  надав  доповнення  до заперечення  на відзив Управління освіти Алуштинської міської Ради АР Крим, відповідно до якого  доводить обґрунтованість своїх вимог та спростовує заперечення відповідача  по справі.

Слухання справи відкладалось, у судовому засіданні оголошувалась перерва у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Після перерви судове засідання було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.11.2005 р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” в особі Алуштинської філії (Постачальник, Теплопостачальна організація) та Управлінням освіти Алуштинської міської Ради АР Крим  (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 33/201 з протоколом розбіжностей  (а.с. 7-10,117-120)

Згідно з пунктом 1 Договору Постачальник бере на себе зобов'язання забезпечувати Споживача тепловою енергією у вигляді опалення та підігріву води для ГВС в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергію в об'ємах, визначених дійсним договором та оплатити її по встановленим тарифам в строки, передбачені договором. Сторони зобов'язуються керуватися  Законом України «Про житлово – комунальні послуги», чинними «Правилами користування тепловою енергією» та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України та АР Крим.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору до зобов'язань Споживача відноситься виконання умов та порядку оплати спожитої теплової енергії у об'ємах та у строки, передбачені договором.

До обов'язків Постачальника відповідно до п. 4.2.3 Договору із урахуванням Протоколу розбіжностей відноситься повідомлення Споживача письмово або через засоби масової інформації про зміну тарифів у місячний строк.

Згідно п. 6.1 Договору, послуги теплопостачання, які надаються Постачальником, оплачуються Споживачем за тарифами, які затверджені відповідно діючого законодавства.

При зміні вартості електроносіїв, води, матеріалів та інших складових, змінюється ціна за теплову енергію, про що Постачальник повідомляє Споживача письмово або через засоби масової інформації. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата наданих послуг теплопостачання  здійснюється за новими тарифами, без зміни умов договору (п. 6.1.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору у редакції протоколу розбіжностей передбачено, що розрахунки з дійсного договору виконуються на підставі рахунків Теплопостачальної організації, які повинні бути сплачені Споживачем протягом 10 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 10.1 Договору, дійсний договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.11.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з актів наданих послуг з листопада 2006 р. по грудень 2006 р. позивачем відповідачу надавались послуги з опалення та підігріву води у відповідності до умов договору.

На оплату зазначених послуг були виставлені рахунки за листопад 2006 р. на суму 57904,55 грн. без ПДВ та за грудень 2006 р. на суму 257356,88 грн. без ПДВ (а.с.102-103).

Судом встановлено, що рахунок за листопад 2006 р. був розрахований із урахуванням тарифу 2,25 грн. за 1 кв.м. опалюваної площі та 210,64 грн. за теплову енергію 1 Гкал.

У подальшому позивачем на адресу відповідача був спрямований уточнений рахунок за січень 2007 р., до якого увійшла сума заборгованості за листопад 2006 р. у розмірі 194737,48 грн., що виникла у зв'язку із різницею тарифів, які були застосовані при розрахунку вартості послуг наданих у листопаді 2006 р.

Зазначене не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Крім того, рахунок за грудень 2006 р. був розрахований по тарифу 8,59 грн. за 1 кв.м. опалюваної площі та 805,20 грн. за теплову енергію 1 Гкал, а у подальшому сума заборгованості за грудень 2006 р. у розмірі 174151,62 грн., що виникла у зв'язку із різницею тарифів, які були застосовані при розрахунку вартості послуг наданих у грудні 2006 р., була включена до заборгованості відповідача відповідно у наступних рахунках.

Зазначене підтвердили сторони у судовому засіданні, це також підтверджується доданими до матеріалів справи актами звіряння взаєморозрахунків, підписаними обома сторонами,  станом на грудень 2006 р. та станом на вересень 2009 р.

Оскільки сума заборгованості за виставленими рахунками сплачена відповідачем не була, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, сума заборгованості у розмірі 368989,10 грн. складається з різниці в тарифах за період з 01.11.2006 р. по 17.12.2006 р.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, відповідач посилається на неправомірне застосування позивачем тарифу за листопад місяць 2006 р. – 17.12.2006 р.

Відповідач у відзиві на позов посилається на Постанову Ради міністрів АР Крим від 30.05.2006 р. № 287 «Про впорядкування нормативно-правової бази Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері тарифної політики на житлово-комунальні послуги», а також на газету «Алуштинський вісник» № 35 від 01.09.2006 р. де була опублікована стаття директора Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуенерго» про направлення органам міської влади матеріалів по формуванню 100 % тарифів на послуги теплопостачання у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал. Крім того, у цьому  ж номері газети був розмішений проект рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради про узгодження тарифів Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» для споживачів з 01.10.2006 р. у розмірі 210,64 грн.

На підставі викладеного, враховуючи те, що рахунок за листопад 2006 р. був виставлений саме за тарифом у розмірі 210,64 грн., відповідач вважає, що він у повному обсязі виконує умови договору в частині своєчасності та повноти здійснення розрахунків за отримані послуги із урахуванням встановленого позивачем тарифу у розмірі 210,64 грн.

  Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

  Відповідно до статті 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Статтєю 31 Закона України „Про житлово-комунальні послуги” встановлений порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, яким встановлено, зокрема, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Пунктом 9 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальни послуги” також передбачено, що спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх  виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до закону.

Вказана норма права є бланкетною і повинна бути застосована у кореспонденції зі статтею 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”, якою окреслено дві правові форми визначення цінової політики: встановлення та погодження тарифів.

При цьому, встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги орган місцевого самоврядування в особі свого виконавчого органу вправі виключно по відношенню до підприємств, що перебувають у його комунальній власності, відповідно до вимог статей 17, 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”. Щодо підприємств, які не перебувають у комунальній власності місцевого органу самоврядування, то законодавчо передбачено таку форму реалізації цінової політики, як погодження цін і тарифів.

Судом встановлено, що позивач не перебуває в комунальній власності.

Так, рішенням № 696 виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 13.10.2006 р. “Про погодження тарифів на послуги теплопостачання” був погоджений тариф у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал.(а.с.96).

У відповідності зі статтею 57 Конституції України та статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення місцевих органів самоврядування про встановлення (погодження) тарифів повинні бути доведені до відома споживачів. Рішення, прийняті органами місцевого самоврядування про тарифи на послуги теплопостачання повинні бути доведені до споживачів шляхом опублікування вказаних рішень печатних виданнях ЗМІ.

Згідно пункту 5 статті 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Крім того, п. 6.1.1 Договору передбачено, що при зміні вартості електроносіїв, води, матеріалів та інших складових, змінюється ціна за теплову енергію, про що Постачальник повідомляє Споживача письмово або через засоби масової інформації. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата наданих послуг теплопостачання  здійснюється за новими тарифами, без зміни умов договору.

Вказане рішення було опубліковане у газеті „Кримська правда” від 16.11.2006 р.(а.с.49).

Суду не представлено доказів скасування або визнання недійсним вказаного рішення у встановленому законом порядку, отже на момент розгляду справи воно є чинним.

Отже, вказаний тариф у розмірі 210,64 грн. повинен був застосовуватися відповідно до чинного законодавства та умов Договору саме з 17.12.2006 р.

Таким чином, обов'язковою умовою застосування тарифів є їх погодження з органами місцевого самоврядування, оприлюднення їх у засобах масової інформації із обов'язковим посилання на їх погодження з органами місцевого самоврядування.

За такими обставинами суд не може прийняти посилання відповідача на газету «Алуштинський вісник» № 35 від 01.09.2006 р. де є посилання на зміну тарифів та на проект рішення виконкому Алуштинської міської ради, так як дана інформація носила інформаційний характер, оскільки відсутні посилання на погодження зазначених тарифів з органами місцевого самоврядування.

Щодо посилань відповідача на постанову Ради міністрів АР Крим, то зазначена постанова передбачала рекомендувати виконавцям і виробникам житлово-комунальних послуг здійснити в 5-денний термін розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і представити їх на твердження органам місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку, а також рекомендувати органам місцевого самоврядування в 10-денний термін утвердить ціни-тарифи на житлово-комунальні послуги у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Отже, суд визнає правомірним застосування позивачем тарифу, погодженого Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 13.10.2006 р., саме з 17.12.2006 р.

Нарахування за надані послуги у листопаді 2006 р. та грудні 2006 р. відповідачу були виконані за тарифами, які оприлюднені 16.11.2006 р., раніше строку, ніж встановлено п. 5 ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, у зв'язку з чим позивачем у подальшому був виставлений уточнений рахунок за січень 2007 р., до якого увійшла сума заборгованості у розмірі 368989,10 грн.

Враховуючи факт встановлення судом надання позивачем у період з листопада 2006 р. по грудень 2006 р. послуг з опалення та підігріву води у об'ємах, визначених у рахунках від листопада 2006 р. та грудня 2006 р., враховуючи встановлення факту дії нового тарифу з 17.12.20006 р., суд визнає обґрунтованим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 368989,10 грн. за договором № 33/201 від 01.11.2005 р., яка виникла у зв'язку невірним застосуванням тарифів.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  28.09.2009 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Управління освіти Алуштинської міської Ради АР Крим ( 98500, АР Крим,  м. Алушта, пл. Радянська, 1, ідентифікаційний код 02144275) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95000, АР Крим, м. Сімферополь,  вул. Гайдара, 3А,  ідентифікаційний код 03358593) в особі Алуштинської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" ( 98500, АР Крим,  м. Алушта, вул. Лісна, 1, ідентифікаційний код 26226262; р/р 260360020689 Кримської філії АБ «Експресс Банк», МФО 384674) заборгованість у розмірі 368989,10 грн., 3689,89 грн. державного мита та  312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.