Рішення

від 09.07.2009 по справі 2552-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2552-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

09.07.2009Справа №2-17/2552-2009

За позовом ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна»

До відповідача ТОВ «Хімрезерв - Сімферополь»

про стягнення  197 665,97  грн.

                                                                                        Суддя В.І. Гайворонський

                                                       ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача   -   Дубогриз Н.В., представник

Від відповідача  -   Якубов Д.С., керівник

Сутність спору:  Згідно позову та уточнення до нього позивач просить  стягнути з  відповідача  197 665,97 грн. основного боргу у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору   купівлі-продажу № 69-ХР/МЛ від 15.01.2009 року.

  Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.     

  Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практиці розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

   При цьому  також необхідно відмітити, що  зменшення позовних вимог  права та інтереси відповідача порушувати не може.

   Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення.

          Відповідач у відзиві вказав, що  суму боргу 197 665,97 грн. визнає.

          По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.     

          Розглянувши матеріали справи, суд -

                                                     ВСТАНОВИВ:

           Згідно  п. 1.1 Договору купівлі-продажу № 69-ХР/МЛ від 15.01.2009 року Продавець (ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна»)  зобов'язується передати  товар у власність Покупця (ТОВ «Хімрезерв - Сімферополь»), а Покупець зобов'язується  прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у накладній.

          Згідно п. 4.1 договору Покупець  зобов'язаний провести оплату за отриманий товар Продавцю на протязі 42-х календарних днів з моменту отримання товару.                     

Суд вважає, що позов підлягає  задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

           Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються  цим договором і нормами, що відносяться  до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підставам  недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129  Конституції України принципу диспозитивності  сторін суд не вправі  давати оцінку  договору на предмет  його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові  Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

          Так, статтею 129 Конституції України  закріплений принцип  змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

          Згідно  ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

            В постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

         Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним,  якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

        Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти  не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

       Зацікавленою особою не надано доказів того,  що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

       При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України  передбачено, що  сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

       Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

        Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати  до справи після  винесення  рішення по справі.

        Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.     

        Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

        Отримання відповідачем товару від позивача підтверджено видатковими накладними № АН-0002158 від 13 листопада 2008 року на суму 38770,22 грн., № АН-0002159 від 13 листопада 2008 року на суму 16550,88 грн., № АН-0000177 від 17 лютого 2009 року на суму 77052,82 грн.,  № АН-0000228 від 24 лютого 2009 року на суму 52563,36 грн.,  № АН-0000230 від 24 лютого 2009 року на суму 88688,95 грн., № АН-0000383 від 20 березня 2009 року на суму 71977,02 грн.

        Відповідачем не представлено доказів погашення боргу.

        Більш того, відповідач в частині суми основного боргу 197 665,97 грн.   позов  визнає.

       Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України суд зобов'язаний прийняти рішення про задоволення позову, якщо відповідач  позов визнає.

       При викладених обставинах суд вважає, що  позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

        Згідно ч. 5 ст. 49  ГПК України судові витрати  відшкодовуються  позивачу.

          Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 11249 від 05 травня 2009 року на суму 3433,00 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 11256 від 05 травня  2009 року на суму 312,50 грн.  з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Державне мито  в даному випадку повинно складати 1976,66 грн. (1% від 197 665,97 грн.)., тоді як воно слачене позивачем на суму 3433,00 грн.

          Таким чином, позивачу підлягає поверненню 1456,34 грн. зайво сплаченого  державного мита.

         Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення мита. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України  про повернення мита видається довідка.

        На підставі вищевикладеного, а також керуючись  ст. ст. 44, 49, 82, 84,  85 ГПК України, суд –

                                                               ВИРІШИВ:

              Позов задовольнити.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв - Сімферополь» (95492, м. Сімферополь, 11 км. Московського шосе, р/р 26001008000041 у ВАТ «Родовид Банк», МФО 321712, код ЗКПО 33434285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна» (04050, м. Київ, вул. Фрунзе 160-А, р/р 26008003083900 в Акціонерному Банку «ІНГ Банк Україна» м. Київ, МФО 300539, код ЗКПО 34099990)  197 665,97 грн. основного боргу, судові витрати з державного мита в сумі  1976,66 грн., та 312,50 грн. судових  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна» (04050, м. Київ, вул. Фрунзе 160-А, р/р 26008003083900 в Акціонерному Банку «ІНГ Банк Україна» м. Київ, МФО 300539, код ЗКПО 34099990) із Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 1456,34 грн. зайво сплаченого  державного мита.

         Видати довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.