Рішення

від 10.09.2009 по справі 16/752

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/752

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2009 р. Справа № 16/752

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Сіра А.В. - дов. від 07.07.09.; (був присутній в засіданні суду 08.09.09. Іванюк Г.І. - дов. від 25.07.09.)

від відповідача Ікранов О.А. - дов. №116 від 22.06.09.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Самшит" (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (м. Житомир)

про стягнення 6898,65грн

Спір вирішується у більш тривалий строк за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.

Згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 08.09.09. оголошувалась перерва до 10.09.09.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6898,65грн заборгованості за договором №11 від 16.09.08., в тому числі 5500,00грн - основний борг, 1316,38грн - пеня, 82,27грн - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.09. надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 5500,00грн основного боргу, 658,19грн пені, 82,27грн 3% річних та в межах якої просив задовольнити позов. У засіданні суду 10.09.09. позов з врахуванням уточнення позовних вимог підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.09. надав письмове пояснення, в якому зазначив, що уточнення позовних вимог отримав та готовий до їх розгляду. Проти позову заперечив у повному обсязі. Пояснив, що після підписання сторонами акту №20 прийомки виконаних робіт від 19.09.08. відповідачем було встановлено, що робота виконана позивачем неякісно, з прихованими недоліками, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" неодноразово зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Самшит" для їх усунення. Вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки роботи були виконані позивачем неякісно. У засіданні суду 10.09.09. також проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З врахуванням вимог ст.22 ГПК України суд приходить до висновку про прийняття до розгляду вказаної вище заяви позивача про уточнення позовних вимог. Тому, розгляд справи здійснюється в межах уточнених позовних вимог, наданих до суду 08.09.09.

Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, а саме: розрахунок ціни позову; договір №11 від 16.09.08.; акт №20 прийомки виконаних робіт від 19.09.08.; виписки з банку; листи позивача №6 від 20.11.08. та №10 від 08.12.08.; претензію №3 від 30.01.09.; відзив на позовну заяву; заяву про уточнення позовних вимог; уточнений розрахунок ціни позову; договір від 05.05.09. про надання правової допомоги у господарських справах; квитанцію до прибуткового касового ордеру №7 від 11.05.09.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №441; довідку від 08.09.09. про стан заборгованості; акт звірки взаємних розрахунікв; свідоцтво про державну реєстрацію та довідку про включення до ЄДРПОУ позивача; довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.08. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Самшит" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (замовник, відповідач) укладено договір №11 (а.с.22), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати на користь замовника ремонт днища кузова вантажного автомобіля-сміттєвоза.

Пунктом 5 даного договору встановлено термін виконання замовлення, а саме - 19.09.08., а пунктом 4 договору передбачено, що вартість замовлення визначається калькуляцією, яка є невід'ємною частиною договру і складає 11320,97грн, в т.ч. ПДВ - 1886,83грн.

Замовник зобов'язується оплатити та прийняти виконане належним чином виконавцем замовлення, а останній - виконати і передати замовлення, передбачене договором, якісно та своєчасно, по акту прийомки виконаних робіт (п.6 договору №11 від 16.09.08.).

На виконання договору №11 від 16.09.08. позивач виконав відповідачу визначені роботи, про що свідчить акт №20 прийомки виконаних робіт від 19.09.08. (а.с.21).

Відповідно до п.3 зазначеного вище договору форма оплати - безготівкова та складає 100% протягом двох днів після підписання договору.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином та в повному обсязі не виконав, частково здійснивши оплату 16.09.08. в сумі 3000,00грн, 29.09.08. в сумі 1320,97грн і 15.10.08. в сумі 1500,00грн, що підвтерджується виписками з банку (а.с.19-20). Надіслані позивачем претензії №6 від 20.11.08., №10 від 08.12.08. та №3 від 30.01.09. (а.с.14,15,17) відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у розмірі 5500,00грн (11320,97грн - 3000,00грн - 1320,97грн - 1500,00грн). На час розгляду справи сума боргу не змінилася, про що свідчить довідка позивача про стан заборгованості від 08.09.09. (а.с.50).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо необгрунтованості позовних вимог, а саме - його посилання на неякісно виконану позивачем роботу, оскільки, як вбачається з акту №20 прийомки виконаних робіт від 19.09.08., підписаного повноважними представниками та скріпленого печатками сторін (а.с.21), у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" як замовника робіт будь-яких претензій не було.

Також судом  не приймаються доводи відповідача, щодо виявлених протягом трьох днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (19.09.08.) прихованих недоліків, оскільки в передбаченому законодавством порядку відповідач не заявляв претензії позивачу з приводу виявлених недоліків, і такі докази відсутні в матеріалах справи.

Не приймає суд як належний доказ, надану відповідачем видаткову накладну РН-0000990 від 26.11.08. (а.с.34), оскільки із зазначеної накладної не вбачається, що проводився ремонт цього ж автомобіля, якого здійснював ремонт позивач. Слід зазначити, що заборгованість  відповідача перед позивачем складає 5500,00грн., а в накладній РН-0000990 від 25.11.08. (а.с.34) вартість ремонту встановлена 1800,00грн.

Як свідчать матеріали справи, а саме - виписки з банку від 16.09.08., 29.09.08. та 15.10.08. (а.с.19-20), відповідач здійснював періодичні платежі в рахунок погашення заборгованості за виконану позивачем роботу, підписав акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.07.09., тим самим визнаючи надані послуги позивача як належно виконану роботу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5500,00грн основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно уточнень позовних вимог становить 658,19грн.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За умовами п.7 договору №11 від 16.09.08. - в разі несвоєчасної оплати за замовлення замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок суми пені, наданий позивачем разом із заявою про уточнення позовних вимог, враховуючи проплати відповідача за виконану роботу, здійснені 16.09.08. (в сумі 3000,00грн), 29.09.08. (в розмірі 1320,97грн) та 15.10.08. (1500,00грн), а також вимоги ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру пені:

- за період з 19.09.08. по 28.09.08.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 х 8320,97грн (11320,97грн - 3000,00грн) (сума боргу) х 10 (кількість прострочених днів) / 100 = 54,56грн;

- за період з 29.09.08. по 14.10.08.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 х 7000,00грн (8320,97грн - 1320,97грн) (сума боргу) х 16 (кількість прострочених днів) / 100 = 73,44грн;

- за період з 15.10.08. по 15.04.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 х 5500,00грн (7000,00грн - 1500,00грн) (сума боргу) х 182 (кількість прострочених днів) / 100 = 658,19грн.

Таким чином, розмір пені становить 786,19грн (54,56грн + 73,44грн + 658,19грн). Проте, врахувуючи заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 658,19грн, суд приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення 658,19грн пені.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, ромір яких згідно уточнення позовних вимог становить 82,27грн.

Статею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, наданий позивачем разом із заявою про уточнення позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову і в частині стягнення 3% річних у розмірі 82,27грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів сплати боргу в повному обсязі суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків станом на 21.07.09. основний борг визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5500,00грн - основного боргу, 658,19грн - пені та 82,27грн - 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутися з позовом до суду.

Крім витрат, пов'язаних із сплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позивач просить стягнути судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 1000,00грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до судових витрат належать, зокрема, витрати з оплати послуг адвоката.

У матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги у господарських справах від 05.05.09. (а.с.48), укладений між позивачем по справі та адвокатом Сірою А.В., відповідно до умов якого адвокат Сіра А.В. бере на себе зобов'язання надавати позивачеві правову допомогу в обсязі й на умовах, передбачених цим договором, а позивач - оплатити надані послуги в сумі 1000,00грн.

Факт сплати адвокату за надану правову допомогу підтверджується матеріалами справи, а саме - квитанцією до прибуткового касового ордеру №7 від 11.05.09. (а.с.49).

Про те, що правову допомогу надавав позивачеві адвокат свідчить  свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, на відповідача покладаються також витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 1000,00грн.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 549, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 232 Господарського кодексу України,  керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (10002, м. Житомир, вул. Льва Толстого, 1-А; код ЄДРПОУ 34520825; р/р 26003004880 в Житомирській ЖКБ "Західінкомбанк", МФО 311670; р/р 2600400010354  в ЖФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 311874)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Самшит" (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 29-а, кв. 24; код ЄДРПОУ 22048562; р/р 26000055999540 в ЖРУ "Приватбанк", МФО 311744):

- 5500,00грн - борг;

- 658,19грн - пеня;

- 82,27грн - 3% річних;

- 102,00грн - витрати, пов'язані зі сплатою державного мита;

- 312,50грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- 1000,00грн - витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення:  11.09.09.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу