26-27/56-09-2353
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" вересня 2009 р.Справа № 26-27/56-09-2353
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Войтенко С.М.
за участю представників сторін :
від позивача : Ільїн М.В. за довіреністю від 07.05.2009 р.;
від відповідача : директор Бульба Т.А., Корнієнко В.Ю. - за довіреністю від 06.08.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОТЕХ”
до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Ек.Сім-Сервіс”
про стягнення 259759, 19 грн., -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „АГРОТЕХ” (далі – позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ек.Сім-Сервіс” ( далі - відповідач ) про стягнення суми боргу в розмірі 259759,19 грн. посилаючись на наступне.
21 серпня 2007 р. між сторонами у справі укладений договір на організацію та здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом ( далі –Договір ).
На виконання цього Договору позивач виконав перевезення вантажів для відповідача на загальну суму 237930,82 грн. про що свідчать наступні міжнародні товарно –транспортні накладні ( СМR) та рахунки на оплату :
- СМR 000273 на суму 10455,21 грн. та рахунок СФ-0000187 від 14.10.2008 р. ;
- СМR 20701 на суму 12150,30 грн. та рахунок СФ-0000190 від 16.10.08 р.
- СМR 2081, 2082 на суму 25022,40 грн. та рахунок СФ-0000198 від 01.11.08 р.
- СМR 220 на суму 10618,20 грн. та рахунок СФ-0000203 від 03.11.08 р.
- СМR 000312 на суму 11715 грн. та рахунок СФ-0000204 від 03.11.08 р.
- СМR 226 на суму 9603 грн. та рахунок СФ-0000205 від 06.11.08 р.
- СМR 228, 229,230 на суму 41578,56 грн. та рахунок СФ-0000210 від 11.11.08 р.
- СМR 222 на суму 8982,48 грн. та рахунок СФ-0000211 від 11.11.08 р.
- СМR 210 на суму 6033 грн. та рахунок СФ-0000215 від 18.11.08. р.
- СМR 237 на суму 8036,58 грн. та рахунок СФ-0000216 від 18.11.08 р.
- СМR 327 на суму 12867,50 грн. та рахунок СФ-0000217 від 18.11.08 р.
- СМR 240 на суму 13907,64 грн. та рахунок СФ-0000219 від 18.11.08 р.
- СМR 239 на суму 8326,93 грн. та рахунок СФ-0000220 від 18.11.08 р.
- СМR 236 на суму 13917,02 грн. та рахунок СФ-0000221 від 20.11.08 р.
- СМR 224 на суму 14553 грн. та рахунок СФ-0000222 від 20.11.08 р.
- СМR 241 на суму 14052,54 грн. та рахунок СФ-0000226 від 02.12.08 р.
- СМR 244 на суму 16111, 46 грн. та рахунок СФ-0000237 від 16.12.08 р.
Пунктом 2.2.3 Договору визначено, що замовник ( відповідач у справі ) оплачує рахунки виконавця ( позивача у справі ) за фактичне виконання перевезення протягом 7 днів після отримання їх з доданням оригіналів автотранспортних накладних, які підтверджують факт виконання збереженого перевезення.
Дотеперішнього часу відповідач вказану суму боргу не сплатив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 629 ЦК України.
Згідно пункту 4.8.3 Договору у випадку прострочення оплати рахунків відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Згідно наданого позивачем розрахунку, ( доданий до позову, а.с 50) сума боргу відповідача складає - суму основного боргу в розмірі 233454 грн., суму пені в розмірі 23000 грн., річні в розмірі 3305,19 грн.
Під час розгляду справи позивачем надані уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 233930,82 грн., пені в сумі 28382,81 грн., річні в сумі 4274, 40 грн., про що надав розрахунок. Крім того до наданих уточнень позивач надав складений та посвідчений обома сторонами у справі акт звірки взаєморозрахунків станом на 05.05.09 р., відповідно до якого відповідач зазначає про наявність боргу перед позивачем у сумі 237931,17 грн. При цьому у даному акті позивачем зазначені вказані вище рахунки –фактури які дотеперішнього часу не сплачені.
Також до цих уточнень позивачем надана копія гарантійного листа відповідача від 01.06.2009 р. № 18/6 за підписом директора ТОВ „Ек.Сім - Сервіс”, згідно якого ТОВ „Ек.Сім- Сервіс” згодне з наявною заборгованістю перед позивачем у сумі 237930,82 грн., але у зв'язку з нестабільною економічної ситуацією на ринку відповідач просить про поетапне погашення цієї суми та гарантує її погашенні.
Крім того, під час розгляду справи 09.09.09 р. представником позивача надана заява, у якій позивач зазначає, що ним виконані зобов'язання по договору, а саме : надав транспортні послуги по перевезенню вантажів на підставі заявок ( копії нарядів на отримання вантажу в порту додані ). Відповідач, в свою чергу, згідно актів здачі –прийняття, послуги прийняв, але зобов'язання по оплаті цих послуг, згідно наданих рахунків у повному обсязі не виконав, сплативши лише частину отриманих від позивача рахунків.
Крім того, до цієї заяви позивачем надані акти виконаних робіт, підписані та посвідчені обома сторонами у справі.
Представник відповідача вимоги не визнає, надав відзив на позов у якому зазначає, що вказаний вище Договір не можна вважати укладеним, оскільки у ньому не зазначено суттєвої умови Договору –ціни. Тому вимоги позивача є безпідставними.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі вищевказаними доказами –укладеним між сторонами у справі Договором, вказаними вище СМR та рахунками фактурами.
Суд приймає частково до уваги наданий позивачем розрахунок суми пені, доданий до заяви про уточнення позовних вимог, в розмірі 17 522,14 грн., оскільки у наданому розрахунку сума пені нарахована за період з 24.10.08 р. по 26.06.09 р., тобто за 240 днів замість 180 днів, що суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розрахунок річних наданий повивачем суд приймає до уваги повністю, оскільки він розрахований за весь час прострочення, відповідно до вимог закону.
До теперішнього часу відповідач залишок боргу позивачеві не перерахував, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.
Заперечення відповідача викладені у відзиву на позов суд відхиляє, оскільки вони суперечать змісту Договору. При цьому суд зазначає, що при наявності не згоди із позовом відповідач власноручно зазначив у вказаному вище акті звірки взаєморозрахунків про існування у нього боргу перед позивачем саме у розмірі заявленій позивачем до стягнення сумі. Крім того, про існування вказаної суми боргу свідчить також наданий позивачем гарантійний лист, про який зазначено вище.
Також суд зазначає, що відзив відповідача не підтверджений будь - якими доказами та є просто голослівний.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
З наданих позивачем вказаного вище акту звірки, гарантійного листа убачається , що відповідач згоден з наявним у нього боргом в заявленій позивачем сумі.
Крім того, з наданих позивачем актів здачі - прийняття робіт ( надання послуг ) / додані до заяви позивача від 09.09.09 р./ убачається, що відповідач прийняв надані позивачем роботи –транспортні послуги по перевозці транзитного вантажу по Україні без зауважень, що свідчить про згоду відповідача з виконанням з боку позивача зобов'язань по вищевказаному Договору.
Також до вказаної заяви позивача від 09.09.09 р. додано наряди відповідача які приймались відповідачем до виконання / перевезення вантажу/, з яких випливає, що відповідач доручив позивачеві здійснити перевезення вантажу / найменування вантажу зазначено у графі наряду «найменування вантажу»/.
Аналізуючи приведені акти здачі - приймання робіт / послуг/ та вказаних нарядів, суд вважає, що вони свідчать про те, що позивач виконав у повному обсязі умови вищевказаного Договору фактично. Отже відповідач повинен розрахуватись за виконану роботу згідно умов Договору.
Таким чином, аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині доведеності розміру сум основного боргу та річних є обґрунтованими, доведеними і тому позов підлягає задоволенню. В частині стягнення суми пені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з вищеприведених мотивів.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Ек.Сім- Сервіс” ( 65026, м.Одеса, пл. Митна, 1-а, офіс. 302; код 34553405, п/р 26003257271 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 328168 ) на користь товариство з обмеженою відповідальністю „Агротех” ( 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, б.18; код 30445760, р/р 26005044768700 в АКІБ „Укрсіббанк”, Харків, МФО 351005 ) - суму боргу в розмірі 233930 (двісті тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 82 коп., 3 % річних в розмірі 4274 (чотири тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 40 коп., пені в сумі 17 522 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 14 коп., державного мита в сумі 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 27 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.
В іншій частині вимог –відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4847114 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Никифорчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні