Рішення

від 09.07.2009 по справі 43/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  43/205

09.07.09

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпродукт"

до                   приватного підприємства "Прайдінвест" 

про                 стягнення 11 606, 28 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача        Чуйко А.О. –предст. за дов.,

від відповідача    не з'явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Прайдінвест" про стягнення 11 606, 28 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 270/08/н від 01.12.2008.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2009 порушено провадження у справі              № 43/205 та призначено її  розгляд на 18.06.2009.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з'явився.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.07.2009.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.08 між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпродукт"  (далі - Позивач) та приватним підприємством "Прайдінвест"  (далі - Відповідач) було укладено договір поставки           № 270/08/н.

За умовами Договору Позивач зобов'язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач на підставі накладних перелічених в позовній заяві, передав Відповідачу товар.

Згідно п. 5.4 Договору Відповідач зобов'язувався оплачувати товар протягом 21 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 270/08/н від 01.12.08 складає: 7 585, 44 грн. основного боргу, 463, 27 грн. інфляційних нарахувань, 471, 75 грн. 20 % річних, 569, 74 грн. пені та 2 516, 08 грн. штрафу. Сплата 20 % річних, пені та штрафу передбачена п.п. 8.3, 8.4 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором  відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом. 8.3 Договору сторони передбачили інший розмір процентів у розмірі 20 % річних за кожен день прострочення від простроченої суми.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 20 % річних підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Прайдінвест" (03115, м. Київ, пр-кт Перемоги, 136, код ЄДРПОУ 32670127, р/р 2600300006 в ВАТ МКК Київська дирекція, МФО 380151, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпродукт" (юр.адреса: 02140, м. Київ,              вул. Гришка, 8-Б, кв. 6; факт.адреса: 08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе,                  вул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 31571793, р/р 260070006149 в ВАТ ТФБ «Контракт»м. Києва, МФО 322465) 7 585 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 44 коп. основного боргу,                    463 (чотириста шістдесят три) гривні 27 коп. інфляційних нарахувань, 471 (чотириста сімдесят одну) гривню 75 коп. 20 % річних, 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 74 коп. пені, 2 516 (дві тисячі п'ятсот шістнадцять) гривень 08 коп. штрафу, 117 (сто сімнадцять) гривень 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько