Рішення

від 03.07.2009 по справі 2744-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2744-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2009Справа №2-2/2744-2009

за позовом  Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірнього підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" (65013, м. Одесса, Миколаївська дорога, 189)

до Комунального підприємства - виробниче об'єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 57)

про стягнення  22 196грн. 88коп.

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : не з'явився.

Від відповідача : Івашин –ю/к, довіреність у справі.

      Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення  боргу за поставлені товари в розмірі  20 269грн95коп та  пені в розмірі  1 926грн.93коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір постачання  товару від 14.5.2008 р., відповідно до якого  позивач прийняв зобов'язання  продати та поставити  відповідачу товар,  а відповідач – прийняти та оплатити його вартість. Позивач зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, однак, відповідач  сплатив лише частину суми,  у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої  і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 22 196грн.88коп., але у зв'язку зі складним фінансовим становищем просить суд розстрочити сплату боргу на 6 місяців.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Між Сімферопольською філією Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірнього підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А", як поставщиком, та  Комунальним підприємством - виробниче об'єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг, як покупцем, було укладено договір поставки товару від 14.5.2008р, відповідно до п.1.1 якого поставщик зобов'язується виробляти, поставити та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату  на умовах даного договором.

Предметом договору являється товар обумовлений у п.1.2 договору.

Покупець оплачує поставлений  поставщиком товар по цінам, передбаченим у специфікаціях, які узгоджуються сторонами, додаються до даного договору та являються невід'ємною частиною. Загальна вартість договору визначається у специфікаціях, які узгоджуються сторонами, додаються до даного договору та являються невід'ємною частиною. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем у національній валюті у безготівковому порядку у продовж 15 днів з моменту  здійснення поставки товару на поточний рахунок поставщика. (п.4.1, 4.3 договору).

На виконання умов договору, відповідно до витратних накладних: №01-4841 від 21.8.2008р на суму 1 671грн17коп, №01-4946 від 21.8.2008р на суму 208грн92коп, №01/513001373-91 від 05.9.2008р на суму 10 590грн05коп, №01/513001434-91 від 23.9.2008р на суму 2 521грн44коп, №01/513001441-91 від 25.9.2008р на суму 7 816грн46коп, №01/513001495-91 від 15.10.2008р на суму 2 527грн92коп позивачем передано, а відповідачем отримано товару  на загальну суму 25335грн.96коп.

Але Комунальне підприємство - виробниче об'єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг зобов'язання по оплаті належним чином не виконало,  поставлений,  відповідно до вищенаведених накладних, товар оплатило лише частково, а саме сплатило  5 066грн01коп, в результаті чого за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 20 269грн95коп, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПКУкраїни, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 20 269грн95коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок. Більш того, у своєму відзиві відповідач визнає наявність заборгованості.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 20 269грн95коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу,  позивачем заявлена вимога про стягнення пені  у розмірі 1 926грн.93коп.

Зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

У частині стягнення 1 892грн50коп пені (за період з 21.9.2008р по 20.3.2009р з суми 3 185грн92коп, з 09.10.2008р по 08.4.2009р з суми 2 521грн44коп, з 11.10.2008р по 08.4.2009р з суми 7 816грн46коп, з 30.10.2008р по 08.4.2009р з суми 2 527грн92коп) позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.6.2 договору, у випадку  прострочення платежу, покупець сплачує поставщику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

У частині стягнення пені у розмірі 34грн43коп, суд вважає за необхідне у позові відмовити у зв'язку у зв'язку з неправильністю нарахування.

У прийнятті клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення відмовити, тому як клопотання документально не обґрунтовано.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 07.7.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Комунального підприємства - виробниче об'єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 57,р/р 26000154025800, 26000010049908 в КБ «Об'єднаний комерційний банк» м.Севастополь, МФО 351005. ЄДРПОУ 05430917)  на користь Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірнього підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А"  (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189, р/р 26006016760000 в Одеській філії АКІБ «Укрсіббанк» ЄДРПОУ 25416730 МФО 328782) 20 269грн95коп. боргу, 1 892грн50коп пені, 221рн.62коп державного мита, 312грн.01коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 34грн43коп пені  відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.