Рішення

від 30.07.2009 по справі 26/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  26/231

30.07.09 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства  “ ІНКОР ”

до   Спільного українсько - німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ міжнародні технології друку “ ІНТЕРТЕХНОДРУК ”

про стягнення  86 376, 31  грн.

                                                                                                                    Суддя Пінчук В.І

Представники:

Від позивача        Топчій О.П. –предст.

Від відповідача    Мартиненко В.В. –предст.     

Рішення прийняте 30.07.2009 р., оскільки у судовому засіданні 22.06.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 16.07.2009 р. оголошувалась перерва.

                                                    Обставини справи:

        Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача              86 376, 31  грн.  

             Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує частково, зокрема в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по рахунку –фактури № СФ –0001668 від 08.12.2006 р. в сумі 820,20 грн. та нарахованих на цю суму пені,  3% річних  та збитків від інфляції.

            Крім того, у зазначеному відзиві відповідач заперечує проти нарахування позивачем штрафних санкцій ( пені, 3% річних, збитків від інфляції ) по рахункам –фактурам № СФ –0001668 від 08.12.2006 р., № СФ –0001474 від 07.12.2007 р. та № СФ –0001566 від 25.12.2007 р., оскільки для нарахування вказаних штрафних санкцій пройшов строк позовної давності передбачений  ст. 258 ЦК України.

             Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників   сторін, суд, -

                                                      В С Т А Н О В И В:                    

              Між товариством з обмеженою відповідальністю науково –виробничим підприємством “ ІНКОР ” ( позивачем ) та спільним українсько - німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ міжнародні технології друку                         “ ІНТЕРТЕХНОДРУК ” ( відповідачем ) були укладені договори поставки № 2006/01-11/10 від 11.01.2006 р., № 2007/01-10 від 10.01.2007 р. та  № 08/01/08 від 08.01.2008 р., відповідно до умов яких постачальник ( позивач ) зобов'язався поставити та передати  у власність покупцю поліграфічні матеріали для використання у видавничій діяльності, а покупець зобов'язався прийняти вказану продукцію і оплатити її вартість протягом 15 календарних днів за договорами поставки № 2006/01-11/10 від 11.01.2006 р., № 08/01/08 від 08.01.2008 р. ( п. 3.2.1 договорів )  та  протягом 30 календарних днів за договором поставки № 2007/01-10 від 10.01.2007 р.  ( п. 3.3.1 договору ) .

          На виконання умов вказаних договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 85 075,35 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними: № РН –0001568 від 08.12.2006 р. на суму 4 352, 96 грн., № РН –0001409  від 07.12.2007 р. на суму 7 162, 96 грн., № РН –0001491  від 25.12.2007 р. на суму 1132,03 грн., № РН –0000539  від 13.06.2008 р. на суму 9 326,00  грн., № РН –0001007  від 17.11.2008 р. на суму 7 135, 54 грн., № РН –0001006  від 17.11.2008 р. на суму 3 600,00 грн., № РН –0001020  від 21.11.2008 р. на суму 5 079,60 грн., № РН –0001037 від 27.11.2008 р. на суму 4 285,80 грн., № РН –0001045 від 01.12.2008 р. на суму 3 792, 89 грн., № РН –0001086 від 02.12.2008 р. на суму 2 505, 60 грн., № РН –0001049 від 03.12.2008 р. на суму 3 182,75 грн., № РН –0001079 від 10.12.2008 р. на суму 6 176,05 грн., № РН –0001084 від 11.12.2008 р. на суму 5 429,66 грн., № РН –0001089 від 11.12.2008 р. на суму 1 933, 27 грн., № РН –0001097 від 12.12.2008 р. на суму 1 970,10 грн., № РН –0001127 від 22.12.2008 р. на суму 4 995,60 грн., № РН –0001130 від 23.12.2008 р. на суму 423,50 грн., № РН –0001136 від 24.12.2008 р. на суму 2 041,80 грн., № РН –0001140  від 25.12.2008 р. на суму 4 413,50 грн., № РН –0001145  від 29.12.2008 р. на суму 3 872,40 грн., № РН –0001157  від  30.12.2008 р. на суму 2 263,34 грн.   

            Разом з тим, відповідач в порушення умов договорів № 2006/01-11/10 від 11.01.2006 р., № 2007/01-10 від 10.01.2007 р. та № 08/01/08 від 08.01.2008 р. з позивачем за поставлений товар розрахувався лише частково в сумі  12 218, 32 грн.  

           27.01.2009 р. з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 27/01/09-2 з вимогою погасити заборгованість, але відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не направив і борг не сплатив.

           На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 72 857, 03 грн.

           Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі  6 818, 27 грн., 3% річних в розмірі 887, 47 грн.,  збитки від інфляції в сумі  5 797,98 грн. та 15,56 грн. витрат за отриману довідку від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, а всього 86 376, 31 грн.

           Відповідно до п. 8.2 вказаних договорів, у разі порушення порядку розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за якій сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочки.  

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

        Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі основного боргу в розмірі 72 857, 03 грн., пені в сумі  5 253, 49 грн., оскільки по нарахуванню пені по рахункам –фактурам  № СФ –0001668 від 08.12.2006 р., № СФ –0001474 від 07.12.2007 р. та  № СФ –0001566 від 25.12.2007 р. пройшов строк позовної давності передбачений  ст. 258 ЦК України, а по рахунку –фактури № СФ –0000575 від 13.06.2008 р. позивач нарахував пеню більш ніж за шість місяців ( п. 6 ст. 232 ГК України ),  3% річних  в розмірі  887,47 грн. та збитків від інфляції в сумі  5 797, 98 грн.

           В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на отримання довідки із ЄДРПОУ в сумі 15,56 грн., суд відмовляє, оскільки зазначені витрати не є витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.

     Твердження відповідача щодо сплати рахунку –фактури № СФ –0001668 від 08.12.2006 р., шляхом переплати за іншою накладною, а саме накладною № СФ –0001628 від 01.12.2006 р. в сумі 820,20 грн. судом до уваги не приймається.

         Зазначену переплату відповідач може стягнути з позивача в судовому порядку.   

         Крім того, твердження відповідача про те, що пройшов строк позовної давності для нарахування штрафних санкцій, а саме  3% річних та збитків від інфляції  по рахункам –фактурам № СФ –0001668 від 08.12.2006 р., № СФ –0001474 від 07.12.2007 р. та  № СФ –0001566 від 25.12.2007 р. є необґрунтованими.

       Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

        Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ).  ( ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦК України ).

          Відповідно до  ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.     

           З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85  ГПК України, суд, -                                                                                          

                                                             В И Р І Ш И В:

               Позов задовольнити частково.  

             Стягнути з спільного українсько - німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ міжнародні технології друку                                                               “ ІНТЕРТЕХНОДРУК ” ( 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 26, код 22901100 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства  “ ІНКОР ”  ( 03150,  м. Київ, вул. Червоноармійська, 98; 04060, м. Київ, а/с  54,  код 01282331 ) 72 857            ( сімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім ) грн. 03 коп. основного боргу, 5 253 ( п'ять тисяч двісті п'ятдесят три ) грн. 49 коп. пені, 887 ( вісімсот вісімдесят сім ) грн. 47 коп. 3% річних, 5 797 ( п'ять тисяч сімсот дев'яносто сім ) грн. 98 коп. збитків від інфляції, 847                   ( вісімсот сорок сім ) грн. 97 коп. державного мита та 306 ( триста шість ) грн. 78  коп. витрат  на  інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

              Видати наказ.   

              В іншій частині позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                     В.І.Пінчук