Рішення

від 08.07.2009 по справі 2899-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2899-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2009Справа №2-7/2899-2009

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробничої фірми «ХЕЛП-АГРО» (61072, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42-А, оф. 406, ідентифікаційний код 30511419)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат»  (96200, смт. Роздольне, Роздольненський район, вул. Рябікі, 5/11,  ідентифікаційний код 31143732)

Про стягнення 16 188,00 грн.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача –  не з'явився

Від відповідача    –   не з'явився

Суть справи: Товариство  з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича  фірма «ХЕЛП-АГРО»  звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат» 16 188,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки №07-05/П/1 від 07.05.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою «ХЕЛП-АГРО» був переданий у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат» товар – 600 кг насіння соняшнику «Еней» на загальну суму 11 400,00 грн. Проте, відповідач своєчасно не здійснив оплату за придбаний товар, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 11 400,00 грн. в примусовому порядку, а також 3 420,00 грн. штрафу та 1 368,00 грн. інфляційних втрат.

Позивач  у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Представник  відповідача у судове  засідання не з'явився,  відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

07.05.2008 р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою «ХЕЛП-АГРО» (Постачальник) та Товариством  з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат» (Покупець) був укладений договір поставки №07-05/П/1, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та умовах, передбачених цим Договором, передати у власність Покупцю насіння соняшнику  у кількості та за ціною, які обумовлені в цьому Договорі, а Покупець зобов'язується сплати  належну грошову суму та прийняти зазначений товар в порядку та на умовах цього Договору.

Постачальник зобов'язується передати Покупцю насіння соняшника «Еней» у кількості 600,00 кг за ціною 19,00 грн. за 1 кг на загальну суму 11 400,00 грн. (пункт 1.2.1. Договору).

Відповідно до п.1.6. Договору умови постачання відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000: EXW – склад Постачальника. Датою виконання зобов'язання поставки є дата накладної.

Виконання грошових зобов'язань здійснюється шляхом платежу у безготівковій формі платіжними дорученнями на  поточний рахунок Постачальника. Повний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше 01.10.2008 р.(пункт 2.1. та 2.3.2. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством  з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою  фірмою «ХЕЛП-АГРО» був поставлений відповідачу товар на загальну суму 11 400,00 грн., що підтверджується відповідною товарною   накладною №247 від 07.05.2008 р.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, повноваження якого підтверджуються відповідною довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЦ № 028584 від 07.05.2008 р.,  заповненою відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.

Однак, вартість отриманого товару не  була оплачена відповідачем у зазначений строк, а саме до 01.10.2008 р.,   через що заборгованість відповідача перед Товариством  з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою «ХЕЛП-АГРО» складає 11 400,00 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 11 400,00  грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків по повній та своєчасній оплаті поставленого йому за договором поставки  №07-05/П/1 від 07.05.2008 р.  товару, через що вимога позивача  в частині  стягнення 11 400,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 3.5 Договору поставки 07-05/п1 від 07.05.2008 р. сторони передбачили, що  за  невиконання  (неналежне виконання) зобов'язання,  сплачується штраф  у розмірі 30%  від суми невиконаних зобов'язань.

Вказаний пункт є дійсним, оскільки його недійсність у судовому порядку встановлена не була, а отже, в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи встановлене судом порушення відповідачем умов укладеного договору, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат» на користь позивача підлягає також штраф у сумі 3 420,00 грн., що дорівнює 30% від суми невиконаного зобов'язання.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що суми інфляційних втрат у розмірі 1 368,00 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунку, обчислені  позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробнича  фірма «ХЕЛП-АГРО».

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольненський консервний комбінат»  (96200, смт. Роздольне, Роздольненський район, вул. Рябікі, 5/11,  ідентифікаційний код 31143732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробничої фірми «ХЕЛП-АГРО» (61072, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42-А, оф. 406, ідентифікаційний код 30511419) суму заборгованості у розмірі 11 400,00 грн., штраф у сумі 3 420,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 368,00 грн., 161,88 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.