Рішення

від 04.08.2009 по справі 32/24-5020-3/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

32/24-5020-3/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" серпня 2009 р. справа № 32/24-5020-3/260

За позовом           Комунального закладу „Шкірно-венерологічний диспансер”

(99011, м. Севастополь, вул. Очаківців, 14);

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Дерматовенерологія”

(99006, м. Севастополь, вул. Частніка, 66);

Комунального підприємства „Аррікон” Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8-2);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5);     

Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3);

про зобов'язання вчинити певні дії.

                                                                                                                       Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивач –Лебедєв О.В., представник, довіреність б/н від 09.02.2009, КЗ "Шкірно-венерологічний диспансер";

відповідач –Довгуняк В.Б., представник, довіреність б/н від 24.06.2009, ТОВ "Центр Дерматовенерологія";

відповідач –не з'явився, КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради;

третя особа –не з'явилася, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

третя особа –не з'явилася, Севастопольська міська Рада;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний заклад „Шкірно-венерологічний диспансер” (далі –Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Дерматовенерологія” (далі –Відповідач 1) та Севастопольської міської Ради (далі –Відповідач 2) про визнання незаконною відмови Севастопольської міської Ради в ініціюванні питання щодо виселення відповідача та зобов'язання відповідача звільнити займане ним приміщення.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ “Центр Дерматовенерологія”, на думку позивача, безпідставно займає приміщення, яке згідно з рішенням Міської комісії по оренді комунального нерухомого майна від 18.03.2008, має бути передано в оренду КЗ „Шкірно-венерологічний диспансер”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2009 позовна заява Комунального закладу „Шкірно-венерологічний диспансер” прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 32/24.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2009 в порядку статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи № 32-24 надіслані за підсудністю до господарського суду міста Севастополя для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.05.2009 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. з привласненням справі номеру 32/24-5020-3/260.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про зміну предмета позову, згідно з якою просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” звільнити займані ним приміщення, розташовані за адресою: 99006, м. Севастополь, вул. Частніка, 66, і передати ці приміщення за актом приймання-передачі Комунальному підприємству “Аррікон” Севастопольської міської Ради; зобов'язати Комунальне підприємство “Аррікон” Севастопольської міської Ради прийняти у Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” приміщення, які розташовані за адресою: 99006, місто Севастополь, вул. Частніка, 66, за актом приймання-передачі.

Ухвалою від 21.07.2009 цю заяву прийняту судом до розгляду.

Цією ж ухвалою виключено зі складу відповідачів Севастопольську міську Раду та залучено її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; залучено другого відповідача –Комунальне підприємство “Аррікон” Севастопольської міської Ради та виключено його зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; судовий розгляд почато заново; розгляд справи призначений на 04.08.2009.

Представник позивача у судовому засіданні 04.08.2009 висловив позовні вимоги, просить позов задовольнити.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Центр Дерматовенерологія”) надав відзив на позов, згідно з яким проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити з причин необґрунтованості, оскільки договір оренди, укладений з Фондом комунального майна Севастопольської місткої Ради не є розірваним; крім того вважає, що позивач не має правових підстав для звернення до суду з цим позовом, оскільки не є стороною за договором оренди та ніколи не користувався спірними приміщеннями на правах орендаря.

          Відповідач (Комунальне підприємство “Аррікон” Севастопольської міської Ради) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, до його початку надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні (вх. №8003), витребувані судом документи не надав, відзив на позовну заяву не представив.

Клопотання відповідача (Комунальне підприємство “Аррікон” Севастопольської міської Ради) про відкладення розгляду справи суд відхилив у зв'язку з наступним.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

                    Неможливість явки у судове засідання представника відповідача не позбавляє права відповідача забезпечити явку іншого представника, оскільки відповідач є юридичною особою, тому не обмежений колом представників, яких він може призначити для представництва своїх інтересів в господарському суді.

          Треті особи (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, Севастопольська міська Рада) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про його дату, час і місце повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В :

21.04.2001 між Державним комунальним підприємством “Аррікон” (орендодавець) (правонаступником якого є Комунальне підприємство “Аррікон” Севастопольської міської Ради) та суб'єктом підприємницької діяльності Колієвим Валерієм Каніковичем (орендар) був укладений договір №50 оренди комунального нерухомого майна (далі –Договір, арк.с.30-32).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно –окремо розташовану будівлю загальною площею 532,2 кв.м, яка знаходиться на балансі Державного комунального підприємства “Аррікон” та розміщується за адресою: місто Севастополь, вул. Частніка, 66.

          Строк дії договору оренди відповідно до пункту 7.1 Договору встановлений Сторонами до 27.03.2008.

             15.11.2004 між Державним комунальним підприємством “Аррікон” і Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” укладений Протокол узгодження змін до Договору оренди комунального майна № 50 від 21.04.2001 (арк.с.33).

          Вказаним Протоколом сторонами внесені зміни до Договору оренди №50 від 21.04.2001 в частині заміни сторони за Договором –Орендаря.

          З моменту підписання Протоколу від 15.11.2004 Орендарем за Договором №50 є Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія”.

          22.02.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” звернулося до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із заявою про продовження на той же строк та на тих самих умовах договору оренди № 50 від 21.04.2001.

          Листом від 04.04.2008 за вих. №1306 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” про те, що його заява розглянута на засіданні Міської комісії по оренді комунального майна, яке відбулося 18.03.2008, де було прийняте рішення у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” про продовження строку дії договору оренди №50 від 21.04.2001 відмовити з тих підстав, що на оренду вказаного приміщення подана заявка бюджетної установи –Комунального закладу “Шкірно-венерологічний диспансер”.

          04.04.2008 за вих. №1307 та 08.04.2008 №1353 Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради на адресу позивача скеровані листи аналогічного змісту (арк.с. 38-39).

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою про визнання продовженим договору оренди.

          22.07.2008 рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 5020-2/173 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” відмовлено (арк.с. 21-22).

          02.09.2008 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” задоволена, договір оренди № 50 від 21.04.2001 продовжений з Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” до 05.03.2015 (арк.с. 23-25).

          16.09.2008 на підставі вказаного судового рішення між Комунальним підприємством “Аррікон” Севастопольської міської Ради і Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” укладений Протокол узгодження змін до договору оренди комунального майна № 50 від 21.04.2001, яким були внесені зміни до пункту 7.1 Договору оренди із зазначенням, що договір вважається пролонгованим до 05.03.2015.

          27.11.2008 постановою Вищого господарського суду України постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 скасована, рішення господарського суду міста Севастополя від 22.07.2008, яким у позові відмовлено, залишено без змін (арк.с. 26-29).          

          16.12.2008 позивач звернувся до Комунального підприємства “Аррікон” Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської Ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з листом, в якому просив визнати за ним право на укладення договору оренди комунального нерухомого майна по вул. Частніка, 66 у місті Севастополі, укласти відповідний договір строком на п'ять років; ініціювати в судовому порядку питання про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” із займаних приміщень.

          25.12.2008 за вих. №705 Комунальне підприємство “Аррікон” Севастопольської міської Ради скерувало на адресу позивача лист, відповідно до якого у задоволенні заяви було відмовлено в повному обсязі.

Комунальний заклад „Шкірно-венерологічний диспансер” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства “Аррікон” Севастопольської міської Ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської Ради про спонукання до укладання договору оренди.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.03.2009 у справі №5020-5/036 (суддя Євдокімов І.В) позов задоволено повністю, визнано за Комунальним закладом „Шкірно-венерологічний диспансер” право на укладення договору оренди комунального нерухомого майна, розташованого у місті Севастополі по вул. Частніка, 66 (арк.с. 113-115).

Рішення мотивовано тим, що підставою для задоволення позовних вимог є рішення міської комісії з оренди комунального майна від 18.03.2008 та скасування постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008 постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 у справі №5020-2/173.

14.07.2009 постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду міста Севастополя від 12.03.2009 залишено без змін (арк.с. 124-128).

          23.06.2009 між Комунальним підприємством “Аррікон” Севастопольської міської Ради (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №50, згідно з умовами якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду комплекс будівель і споруд в цілому, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Частніка, 66, які знаходяться на балансі Комунального підприємства “Аррікон” Севастопольської міської Ради (арк.с. 93-96).

Відповідно до пункту 7.1. цей договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору та на підставі Рішення Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 (справа №5020-2/174), строком до 05.03.2015.

          Згідно з пунктами 7.2, 7.3, 7.5 Договору, зміна чи розірвання його може мати місце за згодою сторін. Договір може бути розірваним за вимогою однією із сторін, за рішенням господарського суду у випадку невиконання істотних умов договору і з інших підстав, передбачених законодавством України. Дія договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який він був укладений; рішення господарського суду; загибелі об'єкта оренди; приватизації об'єкта оренди орендарем, банкрутства орендаря.

          23.06.2009 сторонами Договору складений Акт приймання-передачі орендованого нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Частніка, 66            (арк.с. 99-100).

          Акт підписаний представниками Орендаря та Орендодавця.

Станом на день розгляду справи в суді Договір оренди нерухомого майна №50 від 23.06.2009, укладений між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Аррікон” та ТОВ “Центр Дерматовенерологія” не є розірваним, а Комунальному закладу „Шкірно-венерологічний диспансер” зазначене майно передано не було, договір оренди відповідного майна з позивачем укладений не був, що й стало причиною його звернення до суду з позовом про зобов'язання ТОВ “Центр Дерматовенерологія” звільнити займані ним приміщення, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Частніка, 66 і передати ці приміщення за актом приймання передачі Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради “Аррікон”, зобов'язання Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррікон” прийняти у Товариства з Обмеженою відповідальністю “Центр Дерматовенерологія” вказані приміщення за актом приймання-передачі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами діючого законодавства, а також, із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, окрім перелічених у пунктах 1-3, є інші юридичні факти.

Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

          Відповідно до статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі –Закон), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

          Згідно з частиною 1 статті 7 Закону, ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною 7 статті 9 вказаного Закону.

Відповідно до абзацу 13 частини 4 статті 9 Закону у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

          Міською комісією по оренді комунального майна 18.03.2008 прийняте рішення про укладення договору оренди зазначеного майна з Комунальним закладом “Шкірно-венерологічний диспансер” строком на 5 років для розміщення диспансеру.

          Визнання права на укладення договору оренди не є тотожним укладенню такого договору, та не породжує у сторін будь-яких прав та обов'язків.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні положення містяться також у статті 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 зазначеної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 284 Господарського кодексу України визначає істотні умови договору оренди, до яких, зокрема, належить строк, на який укладається договір оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом частини 1 статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, встановлені ст. ст. 782, 783 Цивільного кодексу України. Таке право наймодавець має у разі, коли наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; користується річчю всупереч договору або призначенню речі; без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; не приступив до проведення капітального ремонту (якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача). Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Право розірвати Договір рішенням господарського суду на вимогу сторони з підстав невиконання або порушення умов цього договору та з інших підстав встановлено пунктом 7.3 Договору.

Підстави припинення Договору зазначені у пункті 7.5 Договору, а саме: закінчення строку, на який він був укладений; рішення господарського суду; загибелі об'єкта оренди; приватизації об'єкта оренди орендарем, банкрутства орендаря.

Також частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

На момент винесення рішення Господарському суду міста Севастополя не надано доказів розірвання договору оренди нерухомого майна №50 від 23.06.2009, укладеного між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Аррікон” та ТОВ “Центр Дерматовенерологія”, припинення його дії у встановленому законом порядку чи визнання недійсним.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач правомірно на підставі договору оренди №50 від 23.06.2009 займає нерухоме майно –окремо розташовану будівлю загальною площею 532,2 кв.м, яка знаходиться на балансі Державного комунального підприємства “Аррікон” та розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Частніка, 66, а тому позовні вимоги КЗ “Шкірно-венерологічний диспансер” суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Скасування рішення суду, на підставі якого був укладений договір оренди, не є безумовною підставою для розірвання цього договору або визнання його недійсним. Більше того, інша сторона договору –КП СМР “Аррікон” –підтвердила правомірність користування відповідачем спірним приміщенням та відсутність свого бажання розірвати договір оренди (арк.с. 132).

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За приписами частини 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Повноваження щодо управління комунальним майном відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 31.01.2006 № 4657 передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Тобто власником зазначеного майна є громада міста Севастополя в особи Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що, враховуючі приписи статті 391 Цмвільного кодексу України, у Комунального закладу „Шкірно-венерологічний диспансер” відсутні підстави для зобовязання відповідача ТОВ “Центр Дерматовенерологія” звільнити займані ним приміщення, розташовані за адресою:                   м. Севастополь, вул. Частніка, 66, оскільки позивач не є власником зазначеного нерухомого майна.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                 В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 10.08.2009.

Розсилка

1.          КЗ „Шкірно-венерологічний диспансер”

(99011, м. Севастополь, вул. Очаківців, 14)

2.          ТОВ „Центр Дерматовенерологія”

(99006, м. Севастополь, вул. Частніка, 66)

3.          Севастопольська міська Рада

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

4.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

5.          КП „Аррікон” СМР

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8-2)

Справа