Рішення

від 12.08.2015 по справі 603/484/15-ц

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/484/15-ц

Провадження №2/603/176/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

при секретарі - Смолінчук М.М.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області

про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1, звернулась до Монастириського районного суду Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме:

- ? житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: вул. Панська №4, с. Устя-Зелене, Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 49,2 кв. м., житловою площею 40, 5 кв. м., під літерою «А», Сарай під літерою «Б», Сарай під літерою «В», Сарай під літерою «Г», Ворота, хв. №1, Огорожа №2;

- ? земельної ділянки площею 0,1 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по вул. Панська №4, с. Устя-Зелене, Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124288800:02:001:0330.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 січня 2015 року помер ОСОБА_3, з яким вони проживали однією сім'єю, тобто були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки, вели спільне господарство, після чого відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно.

Позивач зазначає, що являється спадкоємцем за законом четвертої черги, після смерті спадкодавця спадщину прийняла, оскільки на час смерті проживала спільно із спадкодавцем, проте звернувшись у Монастириську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та оформлення документів на спадкове майно, їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом четвертої черги та відсутністю документів які підтверджують факт прийняття спадщини після померлого 17 січня 2015 року ОСОБА_3

Позивач у судове засідання не з'явилась, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує у повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд не вбачає підстав для відкладення справи і вважає можливим розглянути її на підставі наявних у справі доказів та приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення виходячи із наступного.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що 17 січня 2015 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД №179224 виданого Виконавчим комітетом Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 19 січня 2015 року (а.с. 4).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить ? житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: вул. Панська №4, с. Устя-Зелене, Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 49,2 кв. м., житловою площею 40, 5 кв. м., під літерою «А», Сарай під літерою «Б», Сарай під літерою «В», Сарай під літерою «Г», Ворота, хв. №1, Огорожа №2 що належав ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно договору купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями серії ВТ №379907 від 06 червня 2013 року про що внесено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4523402 від 06 червня 2015 року та ? земельної ділянки площею 0,1 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по вул. Панська №4, с. Устя-Зелене, Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124288800:02:001:0330 згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки серії ВТ №379908 від 06 червня 2013 року про що внесено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4523279 від 06 червня 2015 року.

Факт належності вищевказаного майна померлому 17 січня 2015 року ОСОБА_3, підтверджується також довідкою виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області №682 від 16 липня 2015 року, з якої вбачається, що на час смерті ОСОБА_3, йому належала ? житлового будинку за адресою : вул. Панська №4, с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області та ? земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою : вул. Панська №4, с. Устя-Зелене, Монастириського району Тернопільської області.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався в нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю доказів родинних стосунків між ОСОБА_1 та померлим 17 січня 2015 року ОСОБА_3 а також відсутністю доказів прийняття спадщини позивачем, що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу (а.с. 13).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення факту проживання однією сім'єю. Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення такого факту необхідно заявникові для визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 фактично проживала з спадкодавцем гр. ОСОБА_3 однією сім'єю більше п'яти років, тобто вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області №682 від 16 липня 2015 року, яка видана на підставі опитування свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

А тому беручи до уваги вищевказане та аналізуючи всі подані позивачем докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що факт проживання позивача спільно з спадкодавцем однією сім'єю протягом останніх п'яти років є доведеним.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу №176/01-16 від 11 серпня 2015 року, з якої вбачається що після смерті ОСОБА_3 спадщина на вищевказане майно не заводилась, до нотаріальної контори з приводу відкриття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину ніхто не звертався.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Крім того, суд бере до уваги те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб та приймаючи до уваги, що відповідно до вимог діючого законодавства позивач має право на спадкування за законом на майно, яке належало спадкодавцю, в установленому законом порядку спадщину прийняв, іншого порядку визнати за ним право власності чинним законодавством не передбачено, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали, жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було надано, а факт проживання позивача з спадкодавцем однією сім'єю підтверджується матеріалами справи та позивач фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3, суд приходить до висновку про наявність підстав визнати за позивачем право власності на зазначене майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1264, 1268 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- ? житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: вул. Панська №4, с. Устя-Зелене, Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 49,2 кв. м., житловою площею 40, 5 кв. м., під літерою «А», Сарай під літерою «Б», Сарай під літерою «В», Сарай під літерою «Г», Ворота, хв. №1, Огорожа №2;

- ? земельної ділянки площею 0,1 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташований по вул. Панська №4, с. Устя-Зелене, Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124288800:02:001:0330.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя ОСОБА_6