Рішення

від 10.08.2009 по справі 20/99-09-3117     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/99-09-3117     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2009 р.Справа  № 20/99-09-3117

За позовом: Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області

до відповідача: Приватного підприємства "Візит-Прем`єр"

про  визнання договору оренди комунального майна недійсним

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від прокурора: Будзул-Лавренюк К.Я., діюча за посвідченням № 48 від 29.04.2009 року;

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Ізмаїльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Візит-Прем`єр", в якій просить визнати недійсним договір оренди комунального майна від          01.01.2008 року, укладений між Суворівською селищною радою та Приватним підприємством "Візит-Прем`єр"; зобов'язати Приватне підприємство "Візит-Прем`єр" передати об'єкт          оренди –частину нежитлового приміщення площею 7 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, за актом приймання-передачі Суворівський селищній раді Ізмаїльського району.  

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що в ході прокурорської перевірки було встановлено, що 01.01.2008 року між Суворівською селищною радою та Приватним підприємством "Візит-Прем`єр" був укладений договір оренди комунального нерухомого майна –приміщення, загальною площею 7 кв.м, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, з метою використання його у службових цілях орендаря. Проте, в порушення вимог ст. 76 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, зазначений договір оренди був укладений без проведення конкурсу, що також підтверджується довідкою Суворовської селищної ради від 22.04.2009 року № 86 та поясненнями голови Суворовської селищної ради Генчевського П.Д. та головного бухгалтера Суворовської селищної ради Мінова Д.П., згідно яких при передачі в оренду ПП "Візит-Прем`єр" об'єкту комунальної власності конкурс не проводився, конкурсна комісія для проведення конкурсу з оренди комунального майна не створювалась, перелік комунального майна, що підлягає передачі в оренду не складався і не затверджувався, відповідні оголошення в засобах масової інформації не друкувались, що зробило неможливим надходження будь-яких інших заяв на оренду вказаного майна. Крім того, оспорюваний договір укладено виконавчим комітетом Суворовської селищної ради, а не Суворівською селищною радою, до виключної компетенції якої належить розпорядження комунальним майном. Зазначені обставини, з огляду на ч. 3 ст. 215 ЦК України, ч. 1 ст. 203 ЦК України, є підставою для визнання договору оренди недійсним та у відповідності до ст.ст. 386, 387 ЦК України –підставою для витребування земельної ділянки із незаконного володіння Приватного підприємства "Візит-Прем`єр".  

У судовому засіданні 10.08.2009 року прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив, але 22.06.2009 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких він підтверджує, що при передачі ПП "Візит-Прем`єр" об'єкту комунальної власності конкурс не проводився, конкурсна комісія для проведення конкурсу з оренди комунального майна не створювалась, перелік комунального майна, що підлягає передачі в оренду не складався і не затверджувався, відповідні оголошення в засобах масової інформації не друкувались, що зробило неможливим надходження будь-яких інших заяв на оренду вказаного майна. З урахуванням чого підтримує позовні вимоги, заявлені прокурором, та просить визнати недійсним договір оренди комунального майна від 01.01.2008 року, укладений між Суворівською селищною радою та Приватним підприємством "Візит-Прем`єр", та зобов'язати Приватне підприємство "Візит-Прем`єр" передати об'єкт оренди –частину нежитлового приміщення площею 7 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, за актом приймання-передачі Суворовській селищній раді Ізмаїльського району.  

Представник відповідача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008 року між Виконавчим комітетом Суворівської селищної ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Візит-Прем`єр" (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду частину нежилої площі в приміщенні, загальною площею 7 кв.м, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, з метою використання його у службових цілях орендаря, строком дії на 3 роки, з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року.

Як встановлено судом та зазначається прокурором та позивачем, об'єктом оренди за спірним договором є майно комунальної власності територіальної громади смт. Суворове Ізмаїльського району Одеської області, у зв'язку з чим на правовідносини, що виникли між Суворівською селищною радою та Приватним підприємством "Візит-Прем`єр" за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008 року, розповсюджуються вимоги Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно до ст. 2 зазначеного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном.

У відповідності до ст.10 зазначеного Закону істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; забезпечення виконання зобовязань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування  орендарем взятого ним в оренду майна.

Як вбачається з тексту оскаржуваного договору оренди, зазначені істотні умови у ньому відсутні. Отже, договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008 року укладений з порушенням норм законодавства, що було чинним на момент укладення договору, що є однією з підстав для визнання такого договору недійсним.

Крім того, статтею 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VІ встановлено, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (в тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні), Пенсійному фонду України та його органам, державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження.

Оскільки спірний договір оренди нежитлового приміщення був укладений              01.01.2008 року, на нього розповсюджуються дії Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від           28.12.2007 року № 107-VІ. Проте, в порушення вищенаведеної норми, договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008 року був укладений без проведення конкурсу. Зазначений факт підтверджується довідкою Суворівської селищної ради від 22.04.2009 року    № 86, з якої вбачається, що Суворівською селищною радою не приймалось рішень про передачу повноважень по розпорядженню комунальним майном, про затвердження переліку комунального майна, яке підлягає передачі в оренду, про створення конкурсних комісій, необхідних для проведення конкурсу на право оренди комунального майна, а щодо договору оренди від 01.01.2008 року з Приватним підприємством "Візит-Прем`єр" –зазначене комунальне майно фактично знаходиться у користуванні ПП "Візит-Прем`єр", перед укладанням договору конкурс не проводився, договір оренди на сесії селищної ради не затверджувався, оцінка вартості не проводилась.

Факт того, що спірний договір оренди від 01.01.2008 року укладався без проведення конкурсу також підтверджується поясненнями голови Суворівської селищної ради від 22.04.2009 року та головного бухгалтера Суворівської селищної ради від 13.02.2009 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Разом з тим, договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008 року був укладений строком на 3 роки з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року (п.1.2 договору) без його нотаріального посвідчення.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільному та Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов його дійсності, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Крім того, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, – відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, що існують на момент відшкодування.  

У даному спорі мова йде саме про визнання недійсним правочину, за яким одержане однією із сторін полягає у користуванні майном, отже, єдиним наслідком визнання недійсним договору оренди від 01.01.2008 року є зобов'язання орендаря повернути орендодавцю об'єкт оренди.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Суворовської селищної ради Ізмаїльського району, про визнання недійсним договору оренди комунального майна від 01.01.2008 року, укладеного між Суворівською селищною радою та Приватним підприємством "Візит-Прем`єр", та зобов'язання ПП "Візит-Прем`єр" передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі Суворівський селищній раді Ізмаїльського району є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.      

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди комунального майна від 01.01.2008 року, укладений між Суворовською селищною радою (68640, Одеська область, Ізмаїльський район,                        смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, код 04379166) та Приватним підприємством "Візит-Прем`єр" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чапаєва, 56, код ЄДРПОУ 35406679).

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Візит-Прем`єр" (68600, Одеська область,                  м. Ізмаїл, вул. Чапаєва, 56, код ЄДРПОУ 35406679) передати об'єкт оренди –частину нежитлового приміщення площею 7 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, за актом приймання-передачі Суворівський селищній раді Ізмаїльського району (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, код 04379166).   

4. Стягнути з Приватного підприємства "Візит-Прем`єр" (68600, Одеська область,                  м. Ізмаїл, вул. Чапаєва, 56, код ЄДРПОУ 35406679):

-  на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 -  держмито в сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп.

-  на користь Державного бюджету України на п/р  31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області,  банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн.     00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             

рішення підписано 14.08.2009р.