Рішення

від 27.08.2009 по справі 31/40-09-3131     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/40-09-3131     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2009 р.Справа  № 31/40-09-3131

Позивач: ВАТ «Харчовик»

Відповідач: ТОВ «Винконцерн»

Про стягнення 127 974 грн. 93 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Зарицький Д.В.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 127 974 грн. 93 коп. інфляційних, 3% річних, пені.

Представник позивача позов підтримав.

Матеріалами справи встановлено:

01.04.2008 року за № 42 сторони уклали договір, за умовами якого позивач продає відповідачу виноматеріали відповідно до специфікацій. Загальна ціна договору складає 500 000 грн. За порушення умов п. 6.1 договору, відповідач несе майнову відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми контракту за кожен день прострочення.

01.04.2008 року за № 1 сторони уклали специфікацію на загальну суму 264 000 грн. Також цією специфікацією сторони встановили, що оплата товару здійснюється з відстроченням платежів на протязі 75 календарних днів.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 204 486 грн. 01.04.2008 року, що підтверджено накладними.

11.11.2008 року за № 01/08 сторони та ТОВ «Олмар»уклали договір, відповідно до умов якого позивач передав ТОВ «Олмар»право вимоги на суму 85 202 грн. 50 коп. за вказаним договором.

15.12.2008 року за № 02/08 сторони та ТОВ «Олмар»уклали договір, відповідно до умов якого позивач передав ТОВ «Олмар»право вимоги на суму 85 202 грн. 50 коп. за вказаним договором.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за товар станом на 15.12.2008 року складає 34 081 грн. Прострочення оплати почалося з 17.06.2008 року.

В подальшому після подання позивачем позову до суду відповідач сплатив позивачу за товар 34 081 грн. у період з 17.06.2009 року по 08.07.2009 року, що підтверджено виписками по рахунку.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати товару позивач нарахував пеню в сумі 113 443 грн. 02 коп., пославшись на п. 11.3 договору.

В цієї частині в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 11.3 договору - за порушення умов п. 6.1 договору, відповідач несе майнову відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми контракту за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.1 договору –порядок розрахунків: вказується у специфікаціях, які є невідґємною частиною договору.

Отже, в даному випадку по перше сторони не передбачили нарахування пені за прострочення оплати, по друге п. 6.1 договору не передбачає будь –яких строків оплати товару, а передбачає умову щодо зазначення порядку розрахунків у специфікаціях, яка сторонами виконана, що убачається з специфікації № 1 від 01.04.2008 року, у якій сторони на виконання п. 6.1 договору встановили порядок розрахунків.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував 3% річних на суму 3 285 грн. 18 коп. з 16.06.2008 року по 27.05.2009 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив його помилковість.

Правильними є 3% річних в сумі 3 255 грн. 56 коп. з 17.06.2008 року по 27.05.2009 року.

Перевіряючи розрахунок 3% річних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов'язання; переривання перебігу строку позовної давності; ст. 625 ЦК України; зменшення суми боргу.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував інфляційні в сумі 11 246 грн. 73 коп. з липня 2008 року по травень 2009 року включно.

Перевіривши розрахунок інфляційних суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунок  інфляційних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; ст. 625 ЦК України; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов'язання; переривання перебігу строку позовної давності; листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”; зменшення суми боргу.

Загальна сума до стягнення складає 14 502 грн. 29 коп. (3% річних, інфляційні), що зумовлює часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

При цьому частина судових витрат яка приходиться на суму 34 081 грн. основного боргу, яка була сплачена відповідачем позивачу після звернення позивача до суду, покладається на відповідача, оскільки ця сума була б стягнута з відповідача на користь позивача, у випадку не сплати відповідачем позивачу цієї суми після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про   розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Винконцерн»код 24541545 (м. Білгород –Дністровський, вул. Кишинівська, 144 «Б») на користь ВАТ «Харчовик»код 20925875 (м. Болград, вул. Заводська, 34) - 14 502 грн. 29 коп., 492 грн. 16 коп. по держмиту, 93 грн. 68 коп. за ІТЗ судового процесу.

В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.

Покласти на ВАТ «Харчовик»судові витрати у справі по держмиту в сумі 1 149 грн. 51 коп., та за ІТЗ судового процесу в сумі 218 грн. 82 коп.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 28.08.2009                                                          року.

Рішення набуває законної сили з 08.09.2009 р.

Суддя