Рішення

від 26.08.2009 по справі 05/126-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/126-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2009 р.                                                            Справа № 05/126-09

вх. № 4144/6-05

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - директора Курілова А.П. (наказ № 1 від 05.03.1996 р.),

 відповідача - Солодовнікової Д.Ю. (довіреність від 26.02.08 р.),

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Танаіс" (м. Луганськ)  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (м. Харків)  

про стягнення 60601,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно з умовами договору поставки №16 від 01.06.05 р. в сумі 60601,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №16 від 01.06.05 р.

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що визначений законом 3-річний строк позовної давності сплив і вказує, що відповідачем було визнано зобов'язання за договором №16 на загальну суму 232499,00 грн., оплата за поставлену продукцію здійснювалася відповідачем частинами, тобто перебіг позовної давності переривався та почався заново 20.03.06 р., а з 20.03.06 р. по 23.05.09 р. пройшло більш ніж три роки і у цей строк жодні дії, які б свідчили про визнання відповідачем боргу в розмірі, заявленому у позовній заяві, не вчинялися.

Позивач надав письмові пояснення, в яких вказує, що в процесі вирішення питання щодо погашення існуючої заборгованості, відповідач направив йому підписану тільки відповідачем додаткову угоду №1 від 24.05.06 р. до договору поставки №16 від 01.06.05 р., в якій пропонував здійснити взаємозалік зобов'язань за видатковою накладною №44 від 24.05.06 р., тим самим вчинив дію, яка свідчить про визнання відповідачем боргу. Від так строк позовної давності був перерваний з дати підписання відповідачем додаткової угоди № 1 до договору поставки №16 від 01.06.05 р., а саме з 24.05.06 р.

Відповідач надав письмове пояснення, в якому вказує, що проект додаткової угоди внаслідок недбалості юриста був помилково складений та направлений позивачу замість ПП Авраменко Ю.А., до якого у відповідача виникли вимоги на підставі видаткової накладної №44 від 24.05.06 р. На підтвердження викладеного до пояснень відповідач додав копію вказаної видаткової накладної. Також відповідач зазначає, що внесення змін до договору не може свідчити про визнання стороною свого боргу, а лише є підтвердженням того, що сторони визнають цей договір та бажають врегулювати свої взаємовідносини на майбутнє. Будь-які дії, які свідчили б про визнання боргу, відповідачем не вчинялися, а отже підстави для переривання строку позовної давності відсутні.

Позивач надав письмові пояснення, в яких вказує, що ним не пропущений строк позовної давності, оскільки згідно ст. 264 ЦК України він переривався внаслідок вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, тобто підписанням відповідачем додаткової угоди № 1 від 24.05.06 р. до договору поставки №16 від 01.06.05 р. Також позивач вказує на те, що судова практика визначає, що коли документи, які адресовані кредитору та підписані керівником боржника і в яких зазначається сума заборгованості по конкретному договору, визнається судом дією, якою боржник визнає борг. При цьому позивач посилається на постанову Вищого господарського суду України від 12.02.09 р. по справі №4/737/07-НР.

В судовому засіданні 12.08.09 р. оголошувалася перерва до 26.08.09 р. о 09-30 год.

Після перерви позивач надав письмове пояснення, в якому вказує, що згідно накладної №44 від 24.05.06 р. товар (металоконструкція КК-10) фактично на адресу позивача від відповідача не надходила, в зв'язку з чим заборгованість складає 60601,00 грн.

Також позивач надав суду копії видаткової накладної відповідача №44 від 24.05.06 р., податкової накладної відповідача № 276 від 24.05.06 р. на суму 60601,00 грн. та постанови Вищого господарського суду України від 12.02.09 р. по справі №4/737/07-НР.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.06.05 р. між сторонами був укладений договір № 16 (надалі – спірний договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити на склад покупця (відповідача), а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості, по цінам і в строк, вказаний в специфікаціях-додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2 спірного договору загальна вартість продукції становить 900000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 спірного договору розрахунки за продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 днів з дати поставки продукції.

Згідно специфікації № 1 до спірного договору загальна сума продукції становить 293100,00 грн.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за спірним договором, поставивши відповідачу товар за видатковою накладною №РН-0000040 від 01.06.05 р. на суму 293100,00 грн., що підтверджується підписом уповноваженої відповідачем особи в накладній та копією довіреності відповідача на отримання продукції серії ЯКН №303527 від 01.06.05 р.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання, сплативши позивачу за отриману продукцію в загальній сумі 234499,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача. Внаслідок чого виникла прострочена заборгованість в сумі 60601,00 грн.

24.05.06 р. відповідач надав позивачу підписану тільки ним додаткову угоду до договору № 16 від 01.06.05 р., в якій передбачалося внести наступні доповнення до п. 3.2 спірного договору: „Оплата за відвантажену продукцію на суму 60601,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 10100,17 грн. здійснюється шляхом взаємозаліку за поставлену покупцем продукцію згідно накладної №44 від 24.05.06 р.”.

Відповідач не поставив позивачу продукцію по накладній №44 від 24.05.06 р. Таким чином заборгованість за спірним договором в сумі 60601,00 грн. залишилась не погашеною.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, суд вважає безпідставними, оскільки діюче законодавство не визначає форму та спосіб вчинення дій, що свідчить про визнання особою свого боргу, тому направлення відповідачем позивачу додаткової угоди від 24.05.0.6 р. до спірного договору, яка підписана керівником підприємства відповідача і в якій зазначається сума заборгованості по спірному договору, визнається судом дією, якою боржник визнає свій борг. А від так, згідно ст. 264 ЦК України строк позовної давності перервався і почав свій перебіг заново з 24.05.06 р.

Оскільки позовна заява направлена позивачем поштою до господарського суду 23.05.09 р., то відповідно строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, позивачем не пропущений.

Посилання відповідача на помилковість направлення позивачу додаткової угоди від 24.05.06 р. до спірного договору замість ПП Авраменко Ю.А. та на накладну №44 від 24.05.06 р., суд вважає також безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме наданими позивачем копіями видаткової накладної №44 від 24.05.06 р. та податкової накладної № 276 від 24.05.06 р. на суму 60601,00 грн., виданих відповідачем.

Відповідач, відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів сплати заборгованості або поставки позивачу продукції на суму заборгованості та проведення взаємозаліку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (61082 м. Харків, пр. Московський, 144, к. 704/2. Код ЄДРПОУ 32868567. П/р № 2600812002124 в ХФ АКБ „Правекс-банк” м. Харкова, МФО 350493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танаіс" (91048 м. Луганськ, вул. Черняхівського, 41. Код ЄДРПОУ 24051367. П/р № 26008301204001 в Луганській філії КБ „Приватбанку”, МФО 304795) заборгованість за договором № 16 від 01.06.05 р. в сумі 60601,00 грн., державне мито в сумі 606,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписаний 28.08.09 р.