Рішення

від 08.09.2009 по справі 4/401-36/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/401-36/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/401-36/227

08.09.09

За позовом    Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

                       житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у місті

                       Києві ради

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітос мода»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача       Дніпровська районна у м. Києві рада

Про                     повернення нежилого приміщення

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача             Костенко В.М. –по дов. № 31/08 від 31.08.2009р.                                   

Від відповідача         не з'явився

Від третьої особи      не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у місті Києві ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітос мода»повернути Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради нежиле приміщення площею 249,0 кв.м., по вул. Русанівська набережна, 12 в м. Києві шляхом виселення з вказаного приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітос мода».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2008р. у справі № 4/401 в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2009р. залучено до участі в справі в якості  третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Дніпровську районну у місті Києві раду.

 Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2009р. рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2008р. у справі № 4/401 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 19.05.2009р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2009р. та рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2008р. у справі № 4/401 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. справу № 4/401 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. справу № 4/401 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю., присвоєно їй номер № 4/401-36/227, розгляд справи призначено на 06.07.2009р.

В засіданні суду 06.07.2009р. представник позивача надав суду письмові пояснення на позов, в яких просить суд позов задовольнити.

Представник третьої особи в засіданні суду 06.07.2009р. надав суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого позов підтримує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р., в зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 05.06.2009р., розгляд справи було відкладено на 03.08.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2009р., в зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду від 05.06.2009р. та від 06.07.2009р., розгляд справи № 4/401-36/227 було відкладено на 08.09.2009р.

Відповідач в судове засідання 08.09.2009р. не з'явився, вимог суду викладених в ухвалах  від 05.06.2009р., від 06.07.2009р. та від 03.08.2009р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали надіслано за адресою, що зазначена в позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ (м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12)

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Третя особа в судове засідання 08.09.2009р. не з'явилась. Однак в поданій до канцелярії суду 27.07.2009р. заяві просить суд розглядати справу без участі представника Дніпровської районної у місті Києві ради при цьому позовні вимоги позивача просить задовольнити.

В судовому засіданні 08.09.2009р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністраці № 473 від 08.04.2005р. Відділу з питань майна Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації доручено видати ордер ТОВ «Вітос мода»на право зайняття частини нежилого приміщення по Русанівській набережній, 12, загальною площею 230,9 кв. м. під майстерню по ремонту та пошиву одягу, а Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва доручено укласти договір оренди з ТОВ «Вітос мода»з дати закінчення попереднього договору оренди терміном на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

08.05.2005р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітос мода»(Орендар) було укладено договір № 1811 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір).

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець згідно розпорядження № 473 від 08.04.2005р. Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будинок) за адресою м. Київ, Русанівська набережна, 12, загальною площею 230,9 кв. м. для розміщення майстерні по ремонту та пошиву одягу.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту приймання-передачі від 01.11.2005р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв  в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12 площею 249 кв. м.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 5.12. Договору строк дії договору встановлений сторонами з 01.10.2003р. по 01.10.2006р.

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради № 129 від 25.06.2007р. «Про реформування житлово-комунального господарства»вирішено створити Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради (пункт 1) та визначено, що Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»є єдиним Орендодавцем нерухомого майна комунальної власності  Дніпровського району міста Києва (пункт 4).

Згідно статуту Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради, затвердженого розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 774 від 12.07.2007р. та зареєстрованого реєстратором 02.08.2007р.,  Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» є правонаступником  Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва в частині укладених договорів, окрім договорів з постачальниками комунальних послуг.

27.07.2005р. між Орендодавцем та Орендарем було укладено додаткову угоду до Договору, якою Договір викладено в іншій редакції (далі додаткова угода № 1).

28.10.2005р. між Орендодавцем та Орендарем  було укладено додаткову угоду до Договору, якою сторони погодили нові умови щодо збільшення площі об'єкта оренди, його вартості, розміру орендної плати, тощо (далі додаткова угода № 2).

Відповідно до додаткової угоди № 2 Орендодавець на підставі розпоряджень Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 473 від 08.04.2005р., № 1406 від 28.10.2005р. передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення (об'єкт оренди) за адресою м. Київ, Русанівська набережна, 12, площею 249,0 кв. м. (І поверх), що підтверджується актом прийняття-передачі від 01.11.2005р.

Строк дії Договору у редакції додаткової угоди № 1 залишився з 01.10.2003р. по 01.10.2006р.

Умовами п. 7.3. додаткової угоди № 1 передбачено, що після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Приписами п. 2 статті 17 закону України «Про оренду державного та комунального майна», що кореспондується з приписами ст. 764 Цивільного кодексу України визначено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 2 ст. 291 Господарського кодексу України).

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендодавець листом від 30.10.2006р. № 35-3392/1 повідомив Орендаря про те, що строк дії Договору закінчився 01.10.2006р.

Крім того, Орендодавець у листі від 30.10.2006р. № 35-3392/1 запропонував Орендарю, за умови, якщо він має намір поновити орендні відносини з Орендодавцем, провести за власні кошти оцінку експертної вартості нежилого приміщення за адресою м. Київ, Русанівська набережна, 12.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим зокрема у випадку оренди майна, що є у комунальній власності.

Стаття 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлює, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Тобто, Орендодавець повідомивши Орендаря згаданим листом про закінчення строку дії Договору та запропонувавши йому, у разі наявності наміру орендувати приміщення, здійснити оцінку вартості приміщення, яка передує укладенню договору оренди, Орендодавець тим самим повідомив про припинення Договору та можливість укладення нового.

Крім того, рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради № 56 від 19.03.2002р. (чинного на момент закінчення Договору) затверджено Порядок надання дозволу на передачу в оренду об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва (далі Порядок).

Відповідно до п. 2.11 Порядку питання про надання дозволу на продовження договору оренди вирішується Комісією відповідно до чинного законодавства України та цього Порядку.

Розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо використання майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва є єдиною підставою для укладення договору оренди (п. 2.7 Порядку).

Відповідно до п. 2.6. Порядку підставою для прийняття розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо використання майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва є позитивне протокольне рішення Комісії.

Пунктом 7.3. Договору в редакції додаткової угоди № 1 передбачено, що після закінчення строку дії договору його дія морже бути продовжена на підставі розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, тобто продовження орендних відносин можливе у порядку укладання нового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу комісії з питань надання в оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва № 27 від 29.11.2007р. ТОВ «Вітос мода»відмовлено в переукладені договору оренди приміщення по Русанівській набережній, 12 загальною площею 249,0 кв. м. для розміщення ательє по пошиву та ремонту одягу.

Тобто, орган, який наділений виключними самоврядними повноваженнями з розпорядження, володіння та користування майном територіальної громади Дніпровського району міста Києва виявив небажання щодо надання відповідачу в користування майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва.

Пункт 3 статті 17 закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлює, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Частина 1 статті 777 Цивільного кодексу України визначає, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Виходячи з вищеназваних норм необхідною умовою для їх застосування є належне виконання умов договору.

Так, насамперед важливим є з'ясування чи належним чином виконані істотні умови договору оренди, визначені ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими є:

1. об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

2. термін, на який укладається договір оренди;

3. орендна плата з урахуванням її індексації;

4. порядок використання амортизаційних відрахувань;

5. відновлення орендованого майна та умови його повернення;

6. виконання зобов'язань;

7. забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

8. порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

          9. відповідальність сторін;

10. страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

11. обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно п. 3 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Відповідно до п. 3.3. Договору в редакції додаткової угоди № 1 орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується Орендарем незалежно від наслідків цього господарської діяльності, не пізніше 20-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця. Платіжна вимога-доручення повинна бути виставлена Орендодавцем за три банківські дні до моменту їх оплати.

Згідно п. 3.6. Договору Орендар зобов'язався своєчасно  та в повному обсязі сплачувати орендну плату. В разі порушення Орендарем терміну внесення  орендної плати, він сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пункт 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріали справи свідчать про систематичне порушення умов договору щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати (копії банківських виписок).

Крім того, в матеріалах справи наявні виставлені позивачем платіжні вимоги-доручення, в яких вказано: оренда приміщення по договору № 1811, індекс інфляції, ПДВ та пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України пеня відноситься до штрафних санкцій, які застосовуються в разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 4.9. Договору в редакції додаткової угоди № 1 Орендар зобов'язаний застрахувати об'єкт оренди на користь Орендодавця на весь термін дії договору оренди за всіма прийнятими ризиками на суму не менше, ніж балансова вартість об'єкта оренди. Орендар зобов'язаний надати Орендодавцю копію договору страхування (страхового полісу) та копії платіжних доручень про сплату страхових платежів.

Матеріали справи не містять та не подано відповідачем на вимоги суду викладені в ухвалах від 05.06.2009р., від 06.07.2009р., від 03.08.2009р. докази на підтвердження того, що відповідач застрахував орендоване приміщення та передав відповідну копію договору разом з копіями платіжних доручень про сплату цих платежів Орендодавцю.  

Згідно п. 3.4. Договору Орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеним Орендарем з цими організаціями, або за окремо укладеним договором з Орендодавцем по тарифам, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну орендованій площі частку витрат по технічному обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж. Орендар на момент укладення цього договору повинен надати Орендодавцю копії договорів з постачальниками комунальних послуг або в 10-ти денний термін після підписання цього договору укласти Договір на користування комунальними послугами.

З матеріалів справи вбачається, що Орендар 24.12.2003р. уклав договір з Кооперативом власників приміщень «Слово»про комунальні платежі, однак як свідчить подана КВП «Слово»довідка № 130 від 03.07.2009р. Орендар у період з 2007р. по 2009р. вартість спожитих комунальних послуг не сплачує, в зв'язку з чим існує заборгованість в розмірі 8 549 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем своїх обов'язків орендаря та неналежне виконання умов Договору, що в свою чергу свідчить про втрату відповідачем переважного права оренди спірного приміщення.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Договір припинив свою дію 01.10.2006р.

Пунктом 5.2. Договору в редакції додаткової угоди № 1 передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, …

Умовами п. 5.4. Договору в редакції додаткової угоди № 1 передбачено, що приміщення, яке орендується вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та платежів, зазначених в п. 3.4. цього Договору.

Правові наслідки припинення договору оренди встановлені ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно ч. 1 якої у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Стаття 785 Цивільного кодексу України (п. 1) також визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відтак, після спливу строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, або його правонаступнику. При цьому, якщо протягом місяця після закінчення строку договору оренди наймач продовжує користуватися майном, але мало місце повідомлення орендодавця про закінчення дії Договору, то такий Договір є припиненим.

Водночас, з урахуванням наведених норм права, виставлення платіжних вимог-доручень на сплату платежів за користування майном, не можна розцінювати як згоду Орендодавця на пролонгацію Договору, оскільки відповідач має сплачувати кошти за фактичне користування майном, а Договір оренди є припиненим в силу зазначених приписів норм права. Здійснення платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.06.2008р. у справі № 2-11/9948-2007 Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини   підприємства   з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне  користування майном,  необхідним  орендареві  для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що Договір припинився, відповідних розпорядчих документів відповідачу надано не було, нового договору оренди на спірне приміщення укладено також не було.

Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, чим заважає позивачу здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про повернення позивачу нежилого приміщення площею 249,0 кв. м. по вул. Русанівська набережна, 12 в м. Києві шляхом виселення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача порівну.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітос мода»(м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12, код ЄДРПОУ 22862966) повернути Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради (м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 35207972) нежиле приміщення площею 249,0 кв. м., по вул. Русанівська набережна, 12 в м. Києві шляхом виселення з вказаного приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітос мода»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітос мода»(м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12, код ЄДРПОУ 22862966) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради (м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 35207972) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяТрофименко Т.Ю.