Рішення

від 04.09.2009 по справі 34/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/424

04.09.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

до

третя особа –1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Вест Ойл Груп»2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Молпром-Фактор»Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Л-О»

простягнення 188 505 702,77 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Бруль А.С. (довіреність № 1-11-17/23 від 01.09.2009);

від відповідача-1 –від відповідача-2 –Федак С.І. (довіреність № 04/08/09 від 04.08.2009);Федак С.І. (довіреність № 04/08 від 04.08.2009).

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі – Банк або позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Вест Ойл Груп»(далі –ТОВ «Альфа Вест Ойл Груп»або відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молпром-Фактор»(далі –ТОВ «Молпром-Фактор»або відповідач-2) про стягнення з кожного по 188 505 702,77 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К/64 від 08.10.2008 (далі –Кредитний договір) у межах вартості предмета іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Л-О»(далі –ТОВ «К-Л-О»або Позичальник), між Банком та відповідачами 07.11.2008 були укладені договори іпотеки, що посвідчені нотаріально та зареєстровані за №№ 8099 та 8187. Через невиконання Позичальником умов Кредитного договору, у Позичальника виникла заборгованість перед Банком в розмірі 188 505 702,77 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів Позичальника, з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 про порушення провадження у справі залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ТОВ «К-Л-О», як боржника за Кредитним договором.

Відповідачі позов не визнали з тих підстав, що ТОВ «К-Л-О»було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру, а отже відповідно до статі 609 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та статті 205 Господарського кодексу України (далі –ГК України) його зобов'язання за Кредитним договором припинились. Таким чином, відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека також вважається припиненою.

У наданих позивачем запереченнях на відзиви відповідачів, Банк зазначив, що в укладених договорах іпотеки сторони у їх пунктах 7.2 погодили, що у випадку припинення діяльності юридичної особи Іпотекодавця та/чи Позичальника (реорганізації або ліквідації), Банк як іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмети іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов'язання чи ні.

Розгляд справи за клопотанням позивача відкладався.

У судовому засіданні призначеному на 02.09.2009 оголошувалась перерва до 04.09.2009.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

8 жовтня 2008 року між Банком та ТОВ «К-Л-О»було укладено Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є порядок та умови надання Банком Позичальнику кредитних коштів у межах відкритої невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі –Кредитна лінія) на наступних умовах:

- Банк встановлює ліміт заборгованості за Кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 173 000 000 гривень (підпункт 1.1.1);

- строк користування Кредитною лінією встановлюється з 8 жовтня 2008 року до 8 жовтня 2013 року (включно) (підпункт 1.1.2).

У підпункті 1.1.3 пункту 1.1 Кредитного договору сторонами був узгоджений розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

Пунктом 1.2 Кредитного договору було погоджено, що видача Банком коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими Траншами.

Транші в межах Кредитної лінії надаються на строк до 8 жовтня 2013 року (пункт 2.3 Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору та додаткових угод до нього №1 від 03.11.2008, №2 від 04.11.2008, Банк надав ТОВ «К-Л-О» кредитні кошти на загальну суму 173 000 000 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань по цьому Договору, які полягають у поверненні Траншів у межах Кредитної лінії, сплаті відсотків за користування ними, комісійної винагороди, а також можливої сплаті неустойки (штрафу, пені) Позичальник забезпечує в строк до 07.11.2008 (включно) надати в іпотеку передбачені у цьому пункті земельні ділянки, які належать відповідачам, як майновим поручителям.

Відповідно до підпунктів 3.3.4, 3.3.5, 3.3.6, 3.3.8 пункту 3.3 Кредитного договору Банку надавалось право:

- перевіряти платоспроможність і фінансовий стан, правоздатність та дієздатність Позичальника;

- проводити перевірку цільового використання Кредитних коштів в межах Кредитної лінії Позичальником і здійснювати контроль за своєчасним поверненням Кредитних коштів;

- виявивши нецільове використання кредитних коштів відмовитись від подальшої видачі Траншів в межах відкритої Кредитної лінії і відповідно до частини 3 статті 1056 ЦК України, пред'явити заборгованість за Кредитною лінією разом з відсотками до дострокового погашення;

- вимагати дострокового повернення Траншів, виданих в межах Кредитної лінії, і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за користування кредитом та/або Кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких інших умов цього Договору та порушення Заставодавцем/Іпотекодавцем договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.

На виконання умов Кредитного договору, зокрема, його пунктів 2.1 та 3.2.2, між Банком (Іпотекодержатель) та відповідачами (Іпотекодавці) 07.11.2008 були укладені договори іпотеки, відповідно до яких Іпотекодавці з метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, цим передали у іпотеку, а Іпотекодержатель прийняв у іпотеку передбачені у цих договорах іпотеки предмети іпотеки (пункти 1.1).

Підпунктами 5.1.6, 5.1.7 пункту 5.1 вказаних Договорів іпотеки передбачено право Банку звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання Зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане. У разі порушення Позичальником Зобов'язань, встановлених Кредитним договором та/чи обов'язків Іпотекодавця за цими Договорами, а також інших обов'язків Іпотекодавця, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки.

Згідно з пунктами 7.2 даних Договорів іпотеки у випадку припинення діяльності юридичної особи Іпотекодавця та/чи Позичальника (реорганізації або ліквідації), Іпотекодержатель має право на звернення стягнення на Предмет іпотеки незалежно від того, настав строк виконання Зобов'язання чи ні.

Позивачем до справи додана довідка від 10.08.2009 за № 25-4-15716 за підписами тимчасового адміністратора та головного бухгалтера Банка відповідно до якої станом на 09.06.2009 року загальна заборгованість ТОВ «К-Л-О»перед Банком за Кредитним договором складає 192 598 451,45 грн., з яких:

- за кредитом –173 000 000 грн.;

- за процентами, які є простроченими –18 043 449,67 грн.;

- нарахована за час прострочення сплати процентів пеня –1 065 386,44 грн.;

- інфляційні нарахування –470 511 грн.;

- штраф за ненадання фінансової звітності –19 104,34 грн.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 10.07.2009, 15.05.2009 до цього реєстру було внесено запис про припинення юридичної особи –ТОВ «К-Л-О»(ідентифікаційний код 33421978) –у зв'язку з визнанням її банкрутом.

За таких обставин справи позов не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, позов заявлено про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Зобов'язальною стороною за цим Договором (боржником) є ТОВ «К-Л-О».

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Аналогічне положення закріплено і частиною 3 статті 205 ГК України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відповідно до частини 3 статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Під ліквідацією Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розуміє припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Враховуючи особливості ліквідації юридичної особи внаслідок її банкрутства, зважаючи на положення частини 2 статті 14, частин 5, 6 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги заявлені до боржника за зобов'язаннями останнього, у випадку не задоволення їх у процесі банкрутства цього боржника, вважаються погашеними.

Відтак, ліквідація юридичної особи внаслідок її банкрутства є її припинення без правонаступництва.

Відповідно до положень частини 5 статті 111 ЦК України, частини 7 статті 59 ГК України юридична особа (суб'єкт господарювання) є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Дані норми кореспондуються із положеннями закріпленими у статтях 6, 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Так, згідно з частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Абзацом 2 частини 6 статті Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Таким чином, у зв'язку із ліквідацією ТОВ «К-Л-О»внаслідок визнання його банкрутом, відсутністю у нього правонаступника, зобов'язання, які виникли з Кредитного договору є такими, що припинились.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Позивач у супереч вказаної норми не довів суду факт існування заборгованості за Кредитним договором, і не спростував обставин на які посилаються відповідачі заперечуючи проти позову.

Згідно з абзацом першим статті 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (стаття 17 Закону України «Про іпотеку»).

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Банку не можуть вважатися за законні та обґрунтовані, а відтак задоволенню не підлягають.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 04.09.2009