Рішення

від 25.06.2009 по справі 2841-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2841-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

25.06.2009Справа №2-23/2841-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпак Індустрія", м. Севастополь

До відповідача Фізичної особи - підприємця  Еміралієва Мідата Енверовича, м. Сімферополь

Про стягнення  34 635,63 грн.

Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Фурс Т.В., представ. за довір. б/н від 15.06.2009р. у справі

Від відповідача –  Овсяннікова І.В., представ. за довір. від 01.09.2008р.

          Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 18000,00грн. заборгованості за поставлену продукцію,  5313,90грн. пені, 10043,32грн. інфляційних витрат та 1278,41грн. – 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, однак відзив на позов не надав, представив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою з'ясування чи виконаний підпис на накладних про поставку товару Еміралієвим М.Е. чи іншою особою, або навмисно зміненим почерком.

Позивач з заявленим клопотанням не згоден, надав заперечення,  в якому вказує, що підтвердженням виконання укладеного між сторонами договору є неодноразове перерахування відповідачем коштів на виконання умов договору, наявність у документах відбитків печаток.

        Розглянув матеріали справи, заслухав доводи  представників сторін, суд

                                                              Встановив :

03.07.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліпак Індустрія" (постачальник) та Фізична особа - підприємець Еміралієв Мідат Енверович  (покупець) уклали договір поставки продукції №16/7, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар (поліетиленову плівку).  

Пунктом 3 договору передбачено, що покупець оплачує кожну партію товару на підставі рахунку-фактури постачальника шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок або готівкою у касу підприємства  протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару.

Позивач поставив відповідачеві продукцію, що підтверджується витратною накладною №217 від 01.06.2007р. на суму 62106,89грн. (а. с. 21), яка підписана представниками сторін та скріплена печатками.

         Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

        Частина 1 ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

         Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно,  виконати роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

         Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

         Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач здійснив лише частковий розрахунок за поставлений товар на суму 44106,89грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, заборгованість Фізичної особи - підприємця  Еміралієва Мідата Енверовича перед позивачем склала 18000,00грн.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що ним не підписувалася накладна на отримання товару на підставі наступного.

Як вбачається з наданої постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.62) 12.07.2008р. у відповідача були викрадені накладні та печатка, тоді як позивач просить стягнути борг на підставі накладної від 01.06.2007р., тобто вказані обставини не мають відношення до суті спору, оскільки виникли після укладення угоди, підписання накладних і завірення їх відбитками печатки.

У зв'язку з вищенаведеним клопотання відповідача про призначення почеркознавської експертизи не підлягає задоволенню.

Крім того, здійснення відповідачем оплати за договором підтверджує факт визнання ним існування правовідносин з позивачем.

На підставі викладеного сума боргу за договором №16/7  від 03.07.2006р. у розмірі 18000,00грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

        Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

        Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Пунктом 4 договору сторонами передбачено, що сторони несуть майнову відповідальність за порушення умов цього договору, при несвоєчасній оплаті покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 5313,90грн., однак розрахунок пені здійснений невірно.

Відповідно до ч.1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами п.6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення   грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлені за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня підлягає нарахуванню за період із 27.11.2008 року до 27.05.2009 року, за попередні шість місяців подання позову із розрахунку: 18000,00грн. х 12% х2 –365х181 =  2141,15грн.

Таким чином у стягненні 3172,75грн. пені належить відмовити.

 Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем згідно додатку №2 інфляційні витрати у розмірі 10043,32грн. та три відсотка річних у розмірі 1278,41грн., розраховані у додатку №3 до позовної заяви є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому  задоволенню.

         Згідно з п. 6.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

        Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя  може  оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як  позивача,  так  і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності  представника  лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

        За згодою представників сторін в судовому засіданні 25.06.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

     2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця  Еміралієва Мідата Енверовича (95000, м.Сімферополь, вул. Ковильна, буд.36, кв.18, р/р 26008012317801 в КБ «Об'єднаний комерційний банк», м.Сімферополь, МФО 324485, ІПН 2912113658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпак Індустрія" (99003, м.Севастополь, вул.Мелітопольська, буд.21, р/р 26006196 в СФ АППБ  «Аваль», м.Севастополь, МФО 324504, код ЄДРПОУ 24868223) 18000,00грн. заборгованості, 2141,15грн. пені, 10043,32грн. інфляційних витрат, 1278,41грн. 3% річних, 346,36грн. державного мита та  312,50 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

      3.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.     

      4.  В частині стягнення 3172,75грн. пені відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.