28/210
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 28/210
18.08.09
за позовом закритого акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Метал-Профіль”, м. Київ
про стягнення 117 123,81 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Свириденко М.А., предст. за дов. б/н від 16.02.2009 року
від відповідача: не з‘явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство „Західно-Український Консорціум” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Метал-Профіль” про стягнення 117 123,81 грн., в тому числі 79320,0 грн.- основний борг, 5 349,55 грн. –штраф, 14 568,55 грн. – пеня, 6 070,46 грн. –10 % річних, 11 815,25 грн. –втрати від інфляції.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем його зобов'язань за Договором № 41 від 06.07.2007 року щодо повної оплати вартості поставленого товару. Також за порушення виконання умов договору позивач, з посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача втрати від інфляції та з посиланням на п. 7.3, п. 7.5 Договору пеню, штраф та 10 % річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.06.2009 року.
Розгляд справи відкладався.
Під час розгляду справи до суду надійшла заява позивача від 24.07.2009 року про зміну позовних вимог, в якій позивач фактично відмовився від позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 5 349,55 грн. та збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції, відсотків річних та пені. Згідно поданої заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 79 320 грн., пеню в розмірі 15 220,45 грн., втрати від інфляції в розмірі 16 111,71 грн., 10% річних у розмірі 8 428,05 грн.
Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 31.07.2009 року продовжено строк вирішення спору.
В судові засідання, зокрема засідання призначене на 18.08.2009 року представники відповідача не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/210 від 04.08.2009 року направлено сторонам за адресами їх реєстрації, а відповідачу додатково на поштову адресу, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 07.08.2009 року.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.
Причини неявки представника відповідача в судове засідання 18.08.2009 року суду не відомі.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 18.08.2009 року від останніх до суду не надходило.
При цьому, суд враховує, що в зв'язку з неявкою представників відповідача в судове засідання розгляд справи неодноразово відкладався.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про його дату представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 18.08.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ :
06.07.2007 року між закритим акціонерним товариством „Західно-Український Консорціум”, Постачальник (надалі за текстом –ЗАТ „Західно-Український Консорціум”, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Метал Профіль”, Покупець (надалі за текстом –ТОВ „Метал-Профіль”, відповідач) було укладено договір поставки № 41 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався систематично постачати, а відповідач зобов'язувався своєчасно приймати товар та здійснювати його оплату.
Відповідно до п. 3.1 Договору асортимент, ціна товару, технічні характеристики, розмір окремих партій, загальна сума та строк поставки партії товару, умови оплати товару, тощо визначаються сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника, вказаний у Договорі, грошової суми, зазначеної у специфікації на наступних умовах: 50 % - до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки за даною Специфікацією та 50% не пізніше 5 числа поточного місяця здійснення поставки, якщо інші умови не встановлено сторонами у специфікації. Датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 4.2 Договору).
На виконання умов договору, позивачем протягом серпня –листопада 2008 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 348 510,5 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
№ ЗУ-0001519 від 11.08.2008 року на суму 511 734 грн. (рахунок- фактури № ЗУ-0001387 від 04.08.2008 року);
№ ЗУ-0001930 від 06.10.2008 року на суму 542 237 грн. (рахунок- фактури № ЗУ-0001792 від 02.10.2008 року);
№ ЗУ-0001958 від 09.10.2008 року на суму 64 574 грн. (рахунок- фактури № ЗУ-0001836 від 08.10.2008 року);
№ ЗУ-0002085 від 31.10.2008 року на суму 178318,5 грн. (рахунок- фактури № ЗУ-0001933 від 30.10.2008 року);
№ ЗУ-0002111 від 06.11.2008 року на суму 51 646,5 грн. (рахунок- фактури № ЗУ-0001954 від 05.11.2008 року).
Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печатками позивача та відповідача.
Повноваження осіб на отримання товару від позивача підтверджуються довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей № 956766/38 від 11.08.2008 року, № 956796/68 від 06.10.2008 року, № 956797/69 від 08.10.2008 року, № 9 від 30.10.2008 року, № 17 від 05.11.2008 року.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за отриманий товар в установлені договором строки не розрахувався сплативши 1 233 510,5 грн.
При цьому, відповідачем в повному обсязі оплачено поставку товару за накладними № ЗУ-0001519 від 11.08.2008 року, № ЗУ-0001930 від 06.10.2008 року, № ЗУ-0001958 від 09.10.2008 року, № ЗУ-0002111 від 06.11.2008 року. Поставка товару по накладній № ЗУ-0002085 від 31.10.2008 року оплачена частково на суму 8 318,5 грн. Крім того, в рахунок погашення заборгованості по зазначеній накладній позивачем врахована здійснена відповідачем переплата за іншими накладними на суму 55 000 грн.
16.03.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі продажу № 16/03, відповідно до якого позивач придбав у відповідача товар ( рулон оцинкований 0, 45*1000 мм) на загальну суму 35 680 грн. (видаткова накладна № РН-0000091 від 19.03.2009 року).
19.03.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про залік взаємних вимог, відповідно до якого сторони погодились на зарахування заборгованості позивача перед відповідачем за Договором № 16/03 в розмірі 35 680 грн. в рахунок заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 41.
В зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась і станом на день розгулу справи складає 79 320, 0 грн., що підтверджується довідкою за підписом голови правління та головного бухгалтера позивача та не спростовується матеріалами справи.
При цьому суд враховує, що подавши заяву про зміну позовних вимог позивач фактично відмовився від стягнення штрафу в розмірі 5 349,55 грн. Таким чином провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як встановлено вище, п. 4.1 Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника, вказаний у Договорі, грошової суми, зазначеної у специфікації на наступних умовах: 50 % - до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки за даною Специфікацією та 50% не пізніше 5 числа поточного місяця здійснення поставки, якщо інші умови не встановлено сторонами у специфікації.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем по поставці товару по накладній № ЗУ-0002085 від 31.10.2008 року на суму 79 320,0 грн.
Як убачається зі специфікації № 6/2008 від 30.10.2008 року, що підписана сторонами на поставку товару згідно зазначеної накладної, сторонами погоджено умови оплати товару -100% передоплати з моменту виставлення рахунку. Рахунок - фактури № ЗУ-0001933 було виставлено відповідачу 30.10.2008 року, однак відповідач у встановлені строки не розрахувався.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 79 320,0 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Відповідно до п. 7.3 Договору за несвоєчасну та/або у неповному розмірі оплату вартості товару Покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 3% вартості неоплаченого в строк товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від неоплаченої вартості товару.
За таких обставин суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за розрахунком позивача в розмірі 15 220,45 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.5 Договору встановлено, що сторони визнають, що за невиконання грошових зобов'язань за даним Договором, сторона яка порушила своє зобов'язання, за вимогою іншої сторони сплачуватиме їй 10 % річних від простроченої суми.
Таким чином, п. 7.5 Договору сторони погодили інший розмір процентів річних, що підлягає сплаті за порушення грошового зобов'язання, ніж встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача: інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі 16 111,71 грн., а 10% річних в розмірі 8 428,05 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача в повному обсязі не надав.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Крім того, судом враховується той факт, що позивачем заявою від 24.07.2009 року було фактично збільшено суму позову щодо стягнення з відповідача пені, відсотків річних та втрат від інфляції, однак державне мито в повному обсязі сплачене не було. В зв'язку з тим, що судом розглянуті всі вимоги позивача, господарський суд вважає за доцільне стягнути з позивача несплачену суму державного мита. Судові витрати, що сплачені позивачем при поданні позову за частину вимог від яких позивач відмовився під час судового розгляду справи покладаються на позивача, в зв'язку з припиненням провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
В И Р І Ш И В :
Провадження по справі в частині стягнення штрафу в розмірі 5 349,55 грн. припинити.
Решту позовних вимог задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Метал –Пролфіль” (03127, м. Київ, пр-т 40-річччя Жовтня, 100/2, 03150, м. Київ, вул. Горького, 95, 04123, м. Київ, вул. Світлиць кого, 35, р/р 26007301119 у філії в АКБ „Меркурій”. М. Київ, МФО 300755, ЗКПО 32155398 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерного товариства „Західно –Український Консорциум” (м. Львів, вул. Джерельна, 29/7, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59, к.1610, р/р 26006010029179 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) 119 080,21 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч вісімдесят гривень двадцять одна копійка), з яких 79 320, грн. (сімдесят дев'ять тисяч триста двадцять гривень) основного боргу, 15 220,45 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять гривень сорок п'ять копійок) пені, 8 428,05 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять вісім гривень п'ять копійок) відсотків річних, 16 111,71 грн. (шістнадцять тисяч сто одинадцять гривень сімдесят одну копійку) інфляційних нарахувань, а також 1 190, 80 грн. (одну тисячу сто дев'яносто гривень вісімдесят копійок) –державне мито та 229,06 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень шість копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процессу.
Стягнути закритого акціонерного товариства „Західно –Український Консорциум” (м. Львів, вул. Джерельна, 29/7, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59, к.1610, р/р 26006010029179 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) на користь державного бюджету України 53,49 грн. (п'ятдесят отри гривні сорок дев'ять копійок) державного мита
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4848424 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні