Рішення

від 08.09.2009 по справі 5/835

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/835

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" вересня 2009 р. Справа № 5/835

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Шкаровська О.В., довір. від 18.05.09.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (м.Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплект-Інвест" (м.Житомир)

про зобов'язання повернення майна та стягнення 81894,76 грн.

Спір розглядається у більш тривалий строк на підставі ч.3 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 81894,76грн лізингових платежів, з яких 29356,95грн - основний борг, 2926,25грн - пеня, 3724,13грн - інфляційні, 607,51грн - 3% річних, 10617,05грн - штрафу, 34662,90грн - збитків та зобов'язання відповідача повернути позивачу автомобіль, державний номер АА 8006 ЕС.

25.08.09. представник позивача надав додаткові пояснення, згідно яких просить стягнути з відповідача 71277,74грн і повернути автомобіль позивачу (а.с.94-99).

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь  заборгованість у сумі 29356,95грн, збитків у сумі 34662,90грн, пені в розмірі 3537,20грн, інфляційних у сумі 3724,13грн, 3% річних у розмірі 607,51грн, всього - 71888,69грн; зобов'язати відповідача повернути автомобіль позивачу та розірвати договір фінансового лізингу від 14.09.07. (а.с.115-125).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у заяві про збільшення позовних вимог, наданих у засіданні суду (а.с.115-125). Пояснив, що договір фінансового лізингу був укладений строком на шістдесять місяців, а саме - з жовтня 2007 року по жовтень 2012 року, про що свідчить додаток №4 до договору, тому договір є нерозірваним. Надати докази в підтвердження надіслання відповідачеві пропозиції про розірвання договору неможливо, так як вона надсилалася відповідачеві простою кореспонденцією. Також, надсилалися простою кореспонденцією рахунки відповідачеві, але згідно умов договору відповідач повинен був сплачувати лізингові та інші платежі  не пізніше сьомого числа кожного місяця, тобто, якщо рахунок був виставлений в жовтні 2007 року, то відповідач повинен був сплатити лізинговий платіж не пізніше сьомого листопада. За жовтень 2007 року відповідач рахунок оплатив, не сплатив тільки витрати по оформленню договору нотаріусу.

Дослідивши заяву про збільшення позовних вимог, надану в судовому засіданні, з врахуванням вимог ст.22 ГПК України, суд приходить до висновку про прийняття її до розгляду в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29356,95грн, збитків у сумі 34662,90грн, пені в сумі 3537,20грн, інфляційних у сумі 3724,13грн, 3% річних у сумі 607,51грн, всього - 71888,69грн і зобов'язання відповідача повернути автомобіль позивачу та про відмову у прийнятті до розгляду вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу  від 14.09.07., оскільки в цій частині позивач не збільшив позовні вимоги, а звернувся з новою вимогою, тобто змінив як підставу позову, так і предмет позову в порушення ст.22 ГПК України.

Слід зазначити, що під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти зміну кількісних показників, у яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною  розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві,  - така дія кваліфікується як зміна предмету позову.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в п.3.7 роз'яснення від 18.09.97р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", згідно якого під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відхиляє клопотання представника позивача щодо збільшення позовних вимог, а саме:  в частині   розірвання договору фінансового лізингу від 14.09.07., укладеного між сторонами, і розглядає вимоги в межах прийнятих до розгляду, зазначених у заяві про збільшення позовних вимог, зокрема: в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29356,95грн, збитків у сумі 34662,90грн, пені в сумі 3537,20грн, інфляційних у сумі 3724,13грн, 3% річних у сумі 607,51грн, всього - 71888,69грн і зобов'язання відповідача повернути автомобіль.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Суд дослідив у судовому засіданні документи, зокрема: договір від 14.09.07., додатки до договору, акт приймання-передачі, розрахунок суми боргу, рахунки, виписки з банку, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.07. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплект-Інвест" (відповідач) був укладений договір фінансового лізингу №LA07000283, відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) передає, а відповідач (лізингоодержувач) приймає у лізинг згідно додатку №1 до договору транспортний засіб - Jac 1020 Bort вартістю 49199,98грн (а.с.6-7).

На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачеві транспортний засіб, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.10.2007 року (а.с.17).

Відповідно до п.3.4 договору та додатку №4 до договору від 14.09.07. (а.с.14), лізинговий платіж становить 350,58 у місяць, з яких 162,44 - відшкодування вартості предмету лізингу і 188,14 - банківські відсотки та комісія (а.с.6).

Слід зазначити, що сторони погодили графік платежів додатком № 4, згідно якого відповідач зобов'язувався сплачувати лізингові платежі протягом 60 місяців (а.с.14).

Додатком №2 до договору лізингу сторони також погодили, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно договору протягом п'яти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше сьомого числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в договорі та виставленому рахунку. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі відповідно до договору. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. Якщо в договорі вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідно валюти КБ "Надра" плюс один відсоток на дату виставлення рахунку. У разі заміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу лізингоодержувачем, лізингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті (п.8.2 додатку №2).

Позивач виставляв відповідачеві рахунки на оплату лізингових платежів з жовтня 2007 року по січень 2009 року (а.с.19-44, 135-136).

Проте, відповідач   оплатив тільки рахунки: №СФ-003848 на суму 1481,20грн та №СФ-003849 на суму 300,58грн від 31.10.07., всього - 1781,78грн, із яких 825,00грн лізинговий платіж, про що свідчать виписки з банку (а.с. 100-101).

Таким чином, лізингоодержувач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконав частково, сплативши позивачеві 825,00грн, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 29356,95грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Зазначена стаття кореспондується зі ст.292 Господарського кодексу України та ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 29356,95грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі  607,51грн та інфляційні в розмірі 3724,13грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних нарахувань, наданий позивачем разом із заявою про збільшення позовних вимог, суд приходить до висновку, що він є правильним, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Перевіривши розрахунок розміру 3% річних, суд приходить до висновку, що позивач неправильно його здійснив, оскільки не врахував вимоги п.8.2 додатку №2 до договору фінансового лізингу №LA07000283.

Тобто, відповідачем порушено строк виконання зобов'язання по сплаті лізингових та інших платежів за період з 08.11.07. по 01.04.09. (день складення позовної заяви), оскільки повинен був сплачувати вказані платежі до сьомого числа кожного місяця.

Отже, суд здійснює перерахунок суми 3% річних, а саме:

- за період з 08.11.07. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 180,00грн (сума боргу) х 510 (кількість прострочених днів) / 100 = 7,54грн;

- за період з 08.12.07. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1779,88грн (сума боргу) х 480 (кількість прострочених днів) / 100 = 70,21грн;

- за період з 08.01.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1781,78грн (сума боргу) х 449 (кількість прострочених днів) / 100 = 65,75грн;

- за період з 08.02.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1748,98грн (сума боргу) х 418 (кількість прострочених днів) / 100 = 60,08грн;

- за період з 08.03.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1743,32грн (сума боргу) х 389 (кількість прострочених днів) / 100 = 55,73грн;

- за період з 08.04.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1745,20грн (сума боргу) х 358 (кількість прострочених днів) / 100 = 51,35грн;

- за період з 08.05.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1703,77грн (сума боргу) х 328 (кількість прострочених днів) / 100 = 45,93грн;

- за період з 08.06.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1721,44грн (сума боргу) х 297 (кількість прострочених днів) / 100 = 42,02грн;

- за період з 08.07.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1721,44грн (сума боргу) х 267 (кількість прострочених днів) / 100 = 37,77грн;

- за період з 08.08.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1721,44грн (сума боргу) х 236 (кількість прострочених днів) / 100 = 33,39грн;

- за період з 08.09.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1721,44грн (сума боргу) х 205 (кількість прострочених днів) / 100 = 29,00грн;

- за період з 08.10.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 1752,12грн (сума боргу) х 175 (кількість прострочених днів) / 100 = 25,20грн;

- за період з 08.11.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 2137,93грн (сума боргу) х 144 (кількість прострочених днів) / 100 = 25,30грн;

- за період з 08.12.08. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 2379,68грн (сума боргу) х 114 (кількість прострочених днів) / 100 = 22,29грн;

- за період з 08.01.09. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 2740,43грн (сума боргу) х 83 (кількість прострочених днів) / 100 = 18,69грн;

- за період з 08.02.09. по 01.04.09.:

3% (річні) / 365 х 2778,10грн (сума боргу) х 52 (кількість прострочених днів) / 100 = 11,87грн.

Таким чином сума 3% річних, яка підлягає стягненню, становить 602,12грн (7,54грн + 70,21грн + 65,75грн + 60,08грн + 55,73грн + 51,35грн + 45,93грн + 42,02грн + 37,77грн + 33,39грн + 29,00грн + 25,20грн + 25,30грн + 22,29грн + 18,69грн + 11,87грн). А оскільки позивач просить стягнути з відповідача  607,51грн., то суд відмовляє в частині стягнення 3%  річних в розмірі 5,39грн (607,51грн - 602,12грн).

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, розмір якої згідно прийнятої заяви про збільшення позовних вимог становить 3537,20грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

З врахуванням  п.8.9 договору сторони погодили нарахування пені у разі прострочення сплати платежів за договором виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань (а.с.10).

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд приходить до висновку, що розрахунок  є частково неправильним, оскільки останнім не враховано вимоги п.8.2 додатку №2 до договору та сплату відповідачем лізингових платежів за жовтень 2007 року, про що суд зазначав вище, а також вимоги ч.6 ст.232 ГК України, тому здійснює перерахунок, а саме:

- по рахунку-фактурі №СФ-003848 від 31.10.07.:

за період з 08.11.07. по 11.11.07.

16 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 1481,20грн (сума боргу) х 4 (кількість прострочених днів) / 100 = 2,59грн;

- по рахунку №СФ-003849  від 31.10.07.:

за період з 08.11.07. по 12.11.07.:

16 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 300,58грн (сума боргу) х 5 (кількість прострочених днів) / 100 = 0,65грн;

- по рахунку-фактурі №СФ-004115 від 01.11.07.:

за період з 30.04.08. по 09.05.08.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 180,00грн (сума боргу) х 9 (кількість прострочених днів) / 100 = 1,06грн;

Разом по даному рахунку - 17,12грн (4,26грн + 11,80грн + 1,06грн);

- по рахунку-фактурі №СФ-004825 від 30.11.07.:

за період з 08.12.07. по 31.12.07.:

16 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 299,50грн (сума боргу) х 24 (кількість прострочених днів) / 100 = 3,15грн;

Разом по даному рахунку - 30,06грн (3,15грн + 19,64грн + 7,27грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-005606 та №СФ-005607 від 29.12.07.:

за період з 08.01.08. по 29.04.08.:

20 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 366 х 1781,78грн (1481,20грн + 300,58грн) (сума боргу) х 113 (кількість прострочених днів) / 100 = 110,02грн;

Разом по даних рахунках - 188,30грн (110,02грн + 78,28грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0000387 та №СФ-0000388 від 31.01.08.:

за період з 08.02.08. по 29.04.08.:

20 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 366 х 1748,98грн (1645,20грн + 103,78грн) (сума боргу) х 82 (кількість прострочених днів) / 100 = 78,36грн;

Разом по даних рахунках - 190,75грн (78,36грн + 112,39грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0001667 та №СФ-0001668 від 29.02.08.:

за період з 08.03.08. по 29.04.08.:

20 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 366 х 1743,32грн (1642,76грн + 100,56грн) (сума боргу) х 53 (кількість прострочених днів) / 100 = 50,48грн;

Разом по даних рахунках - 197,95грн (50,48грн + 147,47грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0002528 та №СФ-0002529 від 31.03.08.:

за період з 08.04.08. по 29.04.08.:

20 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 366 х 1745,20грн (1643,57грн + 101,63грн) (сума боргу) х 22 (кількість прострочених днів) / 100 = 20,98грн;

Разом по даних рахунках - 202,94грн (20,98грн + 181,96грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0003438 та №СФ-0003439 від 25.04.08.:

за період з 08.05.08. по 06.11.08.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 366 х 1703,77грн (1625,70грн + 78,07грн) (сума боргу) х 183 (кількість прострочених днів) / 100 = 202,45грн;

- по рахунку-фактурі №СФ-004348 від 31.05.08.:

за період з 08.06.08. по 05.12.08.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 366 х 1721,44грн (сума боргу) х 181 (кількість прострочених днів) / 100 = 204,31грн;

- по рахунку-фактурі №СФ-0005266 від 27.06.08.:

за період з 08.07.08. по 05.01.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 1721,44грн (сума боргу) х 181 (кількість прострочених днів) / 100 = 204,87грн;

- по рахунку-фактурі №СФ-0005976 від 31.07.08.:

за період з 08.08.08. по 05.02.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 1721,44грн (сума боргу) х 181 (кількість прострочених днів) / 100 = 204,87грн;

- по рахунку-фактурі №СФ-0006789 від 29.08.08.:

за період з 08.09.08. по 05.03.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 1721,44грн (сума боргу) х 181 (кількість прострочених днів) / 100 = 204,87грн;

- по рахунку-фактурі №СФ-0007614 від 30.09.08.:

за період з 08.10.08. по 15.02.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 1752,12грн (сума боргу) х 131 (кількість прострочених днів) / 100 = 150,92грн;

Разом по даному рахунку - 207,37грн (150,92грн + 56,45грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0008376 та №СФ-0008377 від 31.10.08.:

за період з 08.11.08. по 15.02.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 2137,93грн (1991,13грн + 146,80грн) (сума боргу) х 100 (кількість прострочених днів) / 100 = 140,57грн;

Разом по даних рахунках - 251,63грн (140,57грн + 111,06грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0009110 та №СФ-0009111 від 28.11.08.:

за період з 08.12.08. по 15.02.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 2379,68грн (2095,41грн + 284,27грн) (сума боргу) х 70 (кількість прострочених днів) / 100 = 109,53грн;

Разом по даних рахунках - 281,65грн (109,53грн + 172,12грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0009883 та №СФ-0009884 від 29.12.08.:

за період з 08.01.09. по 15.02.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 2740,43грн (2251,03грн + 489,40грн) (сума боргу) х 39 (кількість прострочених днів) / 100 = 70,27грн;

Разом по даних рахунках - 319,39грн (70,27грн + 214,43грн + 34,69грн);

- по рахунках-фактурах №СФ-0000200 та №СФ-0000201 від 30.01.09.:

за період з 08.02.09. по 15.02.09.:

24 (подвійна облікова ставка НБУ за даний період) / 365 х 2778,10грн (2267,28грн + 510,82грн) (сума боргу) х 8 (кількість прострочених днів) / 100 = 14,61грн;

Разом по даних рахунках - 319,06грн (14,61грн + 217,38грн + 87,07грн);

Отже, сума пені, яка підлягає стягненню, становить 3232,83грн (2,59грн + 0,65грн + 17,12грн + 30,06грн + 188,30грн + 190,75грн + 197,95грн + 202,94грн + 204,45грн + 204,31грн + 204,87грн + 204,87грн + 204,87грн + 207,37грн + 251,63грн + 281,65грн + 319,39грн + 319,06грн). Тому у частині стягнення пені в розмірі 304,37грн (3537,20грн - 3232,83грн) суд відмовляє.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід зазначити, що при подачі позову позивач просив стягнути з відповідача на свою користь штраф у сумі 10617,05грн.

Проте, як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, наданої в засіданні суду і підтриманої в засіданні суду представником позивача, останній відмовився від позову в цій частині, оскільки не просить стягнути зазначений розмір штрафу, а суд розглядає позов у частині заяви про збільшення позовних вимог прийнятої до розгляду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 34662,90грн - невідшкодована вартість транспортного засобу та зобов'язати відповідача повернути позивачу транспортний засіб.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, враховуючи наступне:

Дійсно, згідно п.10.1 додатку №2 до договору, лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію договору у випадку, якщо лізингоодержувач: надає недостовірну інформацію щодо свого фінансового стану, стає неплатоспроможним, порушує будь-яке із зобов'язань, покладене на нього у відповідності до положень договору, та якщо таке порушення не буде виправлене протягом 30 календарних днів після напрвлення відповідної претензії лізингодавцем у письмовому вигляді, не сплатив лізинговий платіж протягом 30 календарних днів з дня виставлення рахунку на сплату платежу.

Лізингодавець має право відмовитися від договору та вимагати повернення транспортного засобу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення сплати складає більше 30 календарних днів (п.10.2 додатку №2 до договору).

У разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов'язаний власними силами та за власний рахунок повернути транспортний засіб лізингодавцю у стані з врахуванням нормального зносу, за адресою, вказаною лізингодавцем. При поверненні транспортного засобюу лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому вартість необхідного ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, зазначених в акті повернення транспортного засобу, за винятком нормального зносу (п.10.3-10.4 додатку №2 до договору).

Усі суперечки, які можуть виникнути з приводу договору або в зв'язку з ними, вирішуються шляхом переговорів між сторонами (п.12.5 додатку №2 до договору).

У випадку, якщо сторони не зможуть досягти згоди по будь-якій суперечці, така суперечка передається на вирішення суду згідно з чинним законодавством України (п.12.6 додатку №2 до договору).

З врахуванням вимог ч.2 ст.188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3 ст.188 ГК України).

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 ГК України).

Проте, позивач не надав належних доказів, які б підтверджували надіслання пропозиції про  розірвання договору, відмову від договору лізингу чи причинення йому збитків на зазначену суму.

Отже, договір фінансового лізингу від 14.09.07. достроково не розірваний, діє, тому безпідставними є вимоги про дострокове повернення автомобіля та збитків - вартості автомобіля.

До того ж, позивач не надав доказів, які б підтверджували відсутність автомобіля у відповідача.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд не приймає повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу за №31-01/2009 від 30.01.09., надане позивачем у матеріали справи (а.с.46), як належний доказ щодо пропозиції про розірвання договору, оскільки доказів про надіслання зазначеного повідомлення відповідачу позивач не надав.

Таким чином, позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові у повному обсязі, а відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив у повному обсязі, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 29356,95грн, пені в розмірі 3232,83грн, інфляційних у сумі 3724,13грн і 3% річних у розмірі 602,12грн обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 304,37грн пені, 5,39грн 3% річних та 34662,90грн збитків, а також щодо зобов'язання відповідача повернути позивачеві  автомобіль Jac 1020 Bort суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.525, 526, 549, 625, 806 ЦК України, ст.ст.173, 188, 193, 232, 292 ГК України, Закону України "Про фінансовий лізинг" та керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відхилити клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог у частині розірвання договору фінансового лізингу №LA07000283 від 14.09.07.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплект-Інвест" (10007, м. Житомир, Шосе Київське, 131; код 34216415)

на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (02100, м. Київ, вул. І.Дубового, 14; код 30726921; п/р 26002013757001 у філії ВАТ КБ "Надра" Київське РУ, МФО 320564):

- 29356,95грн - борг;

- 3232,83грн - пеня;

- 602,12грн - 3% річних;

- 3724,13грн - інфляційні нарахування;

- 369,03грн - витрати, пов'язані зі сплатою державного мита;

- 95,27грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Відмовити в позові в частині зобов'язання відповідача повернути позивачеві автомобіль Jac 1020 Bort та щодо стягнення 304,37грн пені, 5,39грн 3% річних і 34662,90грн збитків.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 14.09.09.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу