Рішення

від 03.08.2009 по справі 18/138/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/138/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.09                                                                          Справа №  18/138/09

Суддя   

за позовом відкритого акціонерного товариства “Метровагонмаш” в особі Філії - Шполянського заводу запасних частин (20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Леніна, 138)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісметтрейд-2008” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30)

про стягнення 13 899,36 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Бабенко С.В. довіреність № 54 від 20.07.2009 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 01.06.2009 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Метровагонмаш” в особі Філії –Шполянського заводу запасних частин з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісметтрейд-2008” про стягнення грошових коштів –попередньої оплати за непоставлену продукцію у розмірі 13448,38 грн. та 450,98 грн. пені за прострочення повернення коштів, у зв'язку із неналежним виконанням останнім, умов господарського зобов'язання, підтвердженого платіжним дорученням № 4144 від 23.12.2008 р., рахунком-фактурою № СФ-0000054 від 19.12.2008 р. на суму 12636,38 грн. з ПДВ, рахунком-фактурою № СФ-0000055 від 22.12.2008 р. на суму 812,00 грн. з ПДВ та на підставі ст.ст. 205, 206, 218, 526, 530, 552, 611, 614 ЦК України та  ст.ст. 173, 193, 198, 216, 218, 229, 230, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 05.06.2009 року порушено провадження у справі № 18/138/09, судове засідання призначено на 02.07.2009 р. Ухвалою суду від 02.07.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку із нез'явлення представників сторін у судове засідання, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 22.07.2009 р. Ухвалою суду від 22.07.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, за клопотанням представника позивача, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 03.08.2009 р.

У судовому засіданні 03.08.2009 р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви, де нормативно обґрунтував підстави заявлених позовних вимог, а саме: додатково послався на ст. 693 ЦК України, якою передбачено, право покупця, в разі непередачі товару продавцем, вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати. Вказане уточнення до позовної заяви, відповідало вимогам ст. 22 ГПК України, не порушувало будь-чиїх прав, не суперечило чинному законодавству України та було прийняте судом. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду були направлені на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у позові і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.07.2009 р. серії АВ № 615935. Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 03.08.2009 р. розгляд справи закінчений, і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісметтрейд-2008” (надалі –відповідач) виставило відкритому акціонерному товариству “Метровагонмаш” в особі Філії - Шполянського заводу запасних частин (надалі позивач) рахунок-фактуру № СФ-0000054 від 19.12.2008 р. на суму 12636,38 грн. з ПДВ та рахунок-фактуру № СФ-0000055 від 22.12.2008 р. на суму 812,00 грн. з ПДВ. Всього на загальну суму 13448,38 грн.

Згідно вказаним рахункам-фактурам відповідач повинен був поставити позивачу лист 4.0.х1500х6000 СТ 20 в кількості 0,145 тон за ціною 812,00 з ПДВ; лист 1,0х 1250х2500 СТ 08 Ю в кількості 0,063 тон за ціною 333,90 грн. з ПДВ; трубу 250х22,5х300 СТ 20 в кількості 1,295 тон за ціною 12302,48 грн. з ПДВ, всього металопродукції на загальну суму 13 448,38 грн.

Позивач, відповідно до платіжного доручення № 4144 від 23.12.2008 р., перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 13 448,38 грн. за вказану вище металопродукцію.

Як з'ясовано судом, хоча позивач і перерахував відповідачу повну вартість металопродукції, відповідач не поставив позивачу металопродукцію, яка була вже оплачена з боку позивача.

Позивач надіслав позивачу претензію № 1 про стягнення вартості непоставленої продукції від 18.02.2009 р. (№ 112-А), в якій просив відповідача в строк до 28.02.2009 р. перерахувати на розрахунковий рахунок позивача вартість оплаченої, але не поставленої відповідачем металопродукції, у розмірі 13448,38 грн.

Відповідач залишив вказану претензію позивача без задоволення і реагування, не повернув позивачу 13 448,38 грн. попередньої оплати за металопродукцію, що стало приводом для звернення позивача із позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13 448,38 грн. попередньої оплати за металопродукцію обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою рахунка-фактури № СФ-0000054 від 19.12.2008 р. на суму 12636,38 грн. з ПДВ та рахунку-фактури № СФ-0000055 від 22.12.2008 р. на суму 812,00 грн. з ПДВ, де вказані: назва, ціна, кількість товару, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Згідно статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити  товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором  купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. ... Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого товару або повернення  суми попередньої оплати.

Факт того, що відповідач отримав попередню оплату за металопродукцію у сумі 13448,38 грн. та не поставив, як металопродукцію, так і не повернув попередню оплату за неї, представником позивача документально підтверджений в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення із відповідача 13448,38 грн. попередньої оплати є обґрунтованими, а позов, в цій частині, таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути із відповідача 450,98 грн. пені за прострочення повернення коштів за період часу з 01.03.2009 р. по 18.05.2009 р.

Суд, враховуючи позицію позивача щодо стягнення із відповідача 450,98 грн. пені за прострочення повернення коштів за період часу з 01.03.2009 р. по 18.05.2009 р., на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, вважає її хибною, і такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Згідно преамбулі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами  зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей через платіжні системи.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення із відповідача 450,98 грн. пені за прострочення повернення коштів за період часу з 01.03.2009 р. по 18.05.2009 р., є необґрунтованою, оскільки, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки без підписання будь-якого договору, отже умови про встановлення відповідальності сторін, у вигляді сплати пені, сторонами передбачено не було заздалегідь.

Положення Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” застосовуються саме до договірних відносин, отже вимога позивача щодо стягнення із відповідача 450,98 грн. пені за прострочення повернення коштів за період часу з 01.03.2009 р. по 18.05.2009 р., не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісметтрейд-2008” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 35979568, р/р 26007001000340 в ВАТ “МОТОР-БАНК” м. Запоріжжя, МФО 313009,) на користь відкритого акціонерного товариства “Метровагонмаш” в особі філії –Шполянського заводу запасних частин (20600, Черкаська область, м. Шпола,      вул. Леніна, 138, код ЄДРПОУ 05745070, р/р 26007060089366 в  ЧГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 354347,) 13 448 (тринадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 38 коп. попередньої оплати, 134 (сто тридцять чотири) грн. 48 коп. державного мита та 302 (триста дві) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Згідно з оригінал

лом. Спеціаліст 1 категорії

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 10.08.2009 р.