Рішення

від 03.09.2009 по справі 2956-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2956-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

03.09.2009Справа №2-24/2956-2009

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон" (99055, АР Крим,                          м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 41, ідентифікаційний код 24847092)

до  відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112,                        м. Київ, вул. Рижська,  8-а, ідентифікаційний код 35073676)

в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" в м. Сімферополі (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ясна, 37, / 95022,АР Крим, м. Сімферополь, а/с 701, ідентифікаційний код 35531314)

про стягнення  17 479,56 грн.  

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача  – не з'явився   

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю  "Фаетон" звернулось до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю   "Вестер Україна" в особі  Філії Товариства з обмеженою відповідальністю    "Вестер Україна" в м. Сімферополі про стягнення  з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон"  суми заборгованості у розмірі 17 479,56 грн., у тому числі  16 093,37 грн. основного боргу, 817,87 грн. пені, 101,61 грн. трьох процентів річних, 466,71 грн. індексу інфляції.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон" державне мито  та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  у порушення  умов договору поставки  № 124 СМФ 2008/2835 від 14 листопада 2007 року, відповідачем  належним чином не було виконано зобов'язання  щодо  оплати  поставленого  позивачем товару, у зв'язку з чим станом на 31.01.2009р. у відповідача утворилась заборгованість  у розмірі 19 921,07 грн.

Позивач у  позовній заяві зазначає, що  після підписання акту звірки  05 лютого 2009 року, відповідачем було здійснено повернення  товару на суму 1 261,34 грн.,  який було прийнято  позивачем по справі, та 12 лютого 2009 року  відповідач перерахував на розрахунковий рахунок  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон"  грошову суму  у розмірі 2 314,03 грн. Таким чином,  заборгованість  відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю  "Фаетон"   станом на 15 лютого 2009 року  склала 16 093,37 грн., що позивач зокрема підтверджує  актом звірки  розрахунків, підписаним сторонами по справі.

27 лютого 2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена  претензія з вимогою  сплатити заборгованість,  проте  вказана заборгованість залишається не погашеною, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим.

17.08.2009 р. позивачем була надана заява про  уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої він просить  стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" в м. Сімферополі  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон"  суму заборгованості  у розмірі 16 661,69 грн., у тому числі: 16 093,37 грн. основного боргу, 101,61 грн. – три проценти річних, 466,71 грн. індексу інфляції та покласти на відповідача  судові витрати.

Підставою для вказаних уточнень позовних вимог позивачем  стало не врахування ним при  розрахунку пені  вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.08.2009 р. суд прийняв зменшені позовні вимоги до розгляду.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

14.11.2007 р. між ТОВ "Фаетон" (Постачальник) та ТОВ «Вестер Україна» в особі філії ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополі (Покупець) був укладений господарський договір поставки № 124 СМФ 2008/2835  із протоколом розбіжностей від 14.11.2007 р. (а.с. 11-20).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні – Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти товар, далі – Товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно до п. 9.7 Договору, оплата товару виконується шляхом безготівкового розрахунку протягом 25 банківських днів з дня отримання Товару Покупцем.

Строк дії договору визначений п. 14.1 Договору та становить з моменту підписання сторонами та по 31.12.2008 р. включно.

Додатком № 1 до договору поставки № 124 СМФ 2008/2835 від 14.11.2007 р. сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2009 р.

ТОВ "Фаетон" у виконання своїх зобов'язань за Договором було поставлено відповідачу відповідний товар  на суму 19921,07 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с.52, 54,57-58,60,62).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладній та печатка філії відповідача.

Відповідачем частково було оплачено вартість отриманого товару, а також згідно накладним про повернення товару частково був повернутий отриманий товар.

Проте, відповідачем не було сплачено залишок вартості отриманого товару у відповідності до умов договору у розмірі 16093,37 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 16093,37 грн. за поставлений товар.

Відповідно до акту взаєморозрахунків відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості у розмірі  19921,07 грн. станом на 31.01.2009 р.

Як зазначалось, у подальшому відповідачем було здійснено повернення  товару на суму 1 261,34 грн.,  яке було прийнято  позивачем по справі, та 12 лютого 2009 року  відповідач перерахував на розрахунковий рахунок  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон"  грошову суму  у розмірі 2 314,03 грн.

У зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати вартості отриманого товару у розмірі 16093,37 грн., що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон" з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по оплаті виконаних робіт в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Більш того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.02.2009 р. між сторонами, підписаний як з боку позивача так з боку відповідача, відповідно до якого відповідач підтвердив наявну за ним заборгованість за отриманий товар за договором № 124 СМФ 2008 від 14.11.2007 р. на суму 16093,37 грн. (а.с.25).

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем  існує заборгованість у розмірі 16093,37 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд  відповідно до заяви про зменшення позовних вимог стягнути з відповідача 466,71 грн. інфляційних втрат та 101,61 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю   "Вестер Україна" 3% річних обґрунтованими, а суму 3 % річних у розмірі 101,61 грн., розрахованих за період з 13.02.2009 р. по 30.04.2009 р. на суму  заборгованості у розмірі 16093,37 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю   "Вестер Україна"  індексу інфляції обґрунтованими, а суму індексу інфляції у розмірі 466,71 грн., розрахованих за період з лютого 2009 р. по  березень 2009 р. на суму  заборгованості у розмірі 16093,37 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю   "Вестер Україна" (04112,                        м. Київ, вул. Рижська,  8-а, ідентифікаційний код 35073676) в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" в м. Сімферополі (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ясна, 37, / 95022,АР Крим, м. Сімферополь, а/с 701, ідентифікаційний код 35531314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фаетон" (99055, АР Крим,   м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 41, ідентифікаційний код 24847092; р/р 26002055003401 в СО ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) 16093,37 грн. основного боргу, 466,71 грн. інфляційних втрат, 101,61 грн. річних,  166,62 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.