Рішення

від 31.08.2009 по справі 17/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/152

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.09 р.                                                                                     Справа № 17/152                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Інтертранс”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛАРД-ТРАНС”, м. Донецьк

про стягнення 137'125,48 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Дунаєвський І.В. - довіреність

від відповідача: не з'явився

Закрите акціонерне товариство “Інтертранс”, м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛАРД-ТРАНС”, м. Донецьк про стягнення 137'125,48 грн., з яких: основна заборгованість складає - 103'303,56 грн., інфляційні – 7'127,95грн., 3% річних – 1'086,99грн., пеня – 8'696,02 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №670 від 04.03.08р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявки на транспортування вантажу, акти виконаних робіт, рахунки, CMR, повідомлення про вручення поштових відправлень, претензія.

В якості правої підстави позову посилається на ст.ст..526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином; в порушення ст..59 ГПК України відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою від 20.07.2009р. продовжено строк розгляду справи на один місяць.

          Ухвалою від 20.07.2009р. господарський суд направив запит Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “ Слард- Транс”.

З наданої ЄДР довідки вбачається, що місцезнаходження товариства – є м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, буд. 60 “В”.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, встановив:

04.03.2008р. між сторонами був підписаний договір №670 від 04.03.08р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі – «договір») (а.с. 9-11). Предметом якого  - є регулювання відносин, що виникли між сторонами при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому і міжнародному сполученнях.

Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 п.5 договору, розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 10 днів з часу отримання документів, що підтверджують виконання перевезення. Порядок і форми оплати за перевезення визначаються у кожному конкретному випадку, відповідно до транспортної заявки, а саме: повна передоплата, часткова передоплата, оплата за копіями провізних документів, оплата за оригіналами провізних документів.

Відповідно до п.п.6.6. п.6 договору, у разі невиконання сторонами термінів взаєморозрахунків, винна сторона сплачує пеню за погодженням з іншою стороною, а у разі відсутності такого погодження  - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно додатково узгоджених сторонами замовлень від 29.10.2008р., 30.10.2008р., 31.10.2008р., 26.11.2008р. позивач здійснив перевезення вантажів автотранспортом у міжнародному сполучені.

Належне виконання позивачем зобов'язань  по договору підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу.

Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи, документи, що підтверджують виконання перевезення, були направлені на адресу відповідача та ним одержані.

Перевезення було виконано без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача.

За надані послуги позивач виставив рахунки на загальну суму 162'196,89грн., які відповідачем були оплачені неповністю, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на суму 98'003,56 грн.

По заявкам №№КI 5551 та КI 5560 позивачем були нараховані штрафні санкції, на підставі п.п.6.4 п.6 договору, відповідно 300,00грн. та 5000,00грн.

Відповідно до п. 6 договору та ст.ст. 549-550, 625 Цивільного кодексу України позивачем були також нараховані додатково сума пені, інфляційні та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима;

-          до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          доказів оплати заборгованості відповідач суду не надав, доказів, які спростовують заборгованість та додаткові нарахування також надано не було;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-          у разі порушення зобов'язання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

-          платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”);

-          відповідач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав;

-          інфляційні позивач просить стягнути у сумі 7'127,95грн., але ця сума відповідно до діючого законодавства повинна становити 6'762,25 грн.;

-          стосовно 3% річних та пені, за вказані позивачем періоди ці суми, відповідно, повинні становити: 3% річних – 1'085,01 грн., пеня – 8'680,16 грн.;

-          нарахування позивачем штрафних санкцій по заявкам №№КI 5551 та КI 5560 на загальну суму 5300,00грн. – є необґрунтованими та недоведеними, адже відповідно до п.п.15.1 п.15 “Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні” розбіжності між Перевізником і вантажовідправником, які можуть служити підставою для матеріальної відповідності, оформлюються актом, у якому, зокрема, засвідчується простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; позивач такого акту суду не надав;

-          вимога про стягнення 16'910,96грн. взагалі не підтверджена будь-якими доказами,

господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 114530,98грн.

Вимоги позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Наявність згаданих обставин позивач не довів.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛАРД-ТРАНС” (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 60 “В”; фактична адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80, р/р26000000729001 АТ “Індекс банк”, МФО 335850, ЄДРПОУ 34990418) на користь Закритого акціонерного товариства “Інтертранс” (03049, м. Київ, вул. Фурманова, 1/7, р/р26004064583 в АБ “Експрес – Банк”, МФО 322959 у м. Києві, ЄДРПОУ 32461684) заборгованість у розмірі 98'003,56 грн.; інфляційні – 6'762,25 грн., 3% річних – 1'085,01 грн., пеню – 8'680,16 грн.; 1'145,31 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 261,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя