Рішення

від 18.08.2009 по справі 11/33-1067

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/33-1067

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2009 р.Справа № 11/33-1067

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Буд", пр. Текстильна,18 м. Тернопіль.

до відповідача: Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова,15 м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

Позивача:  Дзюба В.М. –представник.

Відповідача:

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Буд", пр. Текстильна,18 м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова,15 м. Тернопіль –43 582 грн. 96 коп., із них 42541,32 грн. заборгованості отриманий товар та 1 041,64 грн. пені.

Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На день розгляду справи від позивача по справі надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у зв‘язку зі сплатою відповідачем 5000 грн. (платіжне доручення №8090 від 13.07.2009 року), також уточнив позовні вимоги в частині стягнення пені, та просить суд стягнути з відповідача 37 541,32 грн. основного боргу та 1 469,46 грн. –пені.

В судовому засіданні 11.08.2009 року оголошувалась перерва до 18.08.2009 року в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Буд»по видаткових накладних №РН-0000007 від 15.01.2009 р., №РН-0000013 від 21.01.2009 р., №РН-0000015 від 22.01.2009 р., №РН-0000027 від 29.01.2009 р., №РН-0000040 від 10.02.2009 р., №РН-0000046 від 13.02.2009 р., №РН-0000050 від 16.02.2009 р., №РН-0000055 від 20.02.2009 р., №РН-0000056 від 20.02.2009 р. відпустило відповідачу ПП "Продекспорт" товар на загальну суму 42 541,32 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків підписаним сторонами.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 25.04.2009 року, яка надіслана відповідно до квитанції 29.04.2009 р., з вимогою погасити заборгованість в сумі 42 541,32 грн.

Відповідач свої зобов‘язання належним чином не виконав та за отриманий товар розрахувався частково в сумі 5000 грн., про що свідчить платіжне доручення №8090 від 13.07.2009 року.

На день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 37 541,32 грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За неналежне виконання грошових зобов‘язань позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 469,46 грн., що включає в згідно поданого розрахунку 716,79 грн. втраченої вигоди, 448,17 грн. прямої пені; 304,50 грн. пені інфляційної.

Розглянувши поданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що при розрахунку суми пені позивач керувався ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, в розумінні прямої пені позивач нарахував відповідачу 3% річних, що склало 448,17 грн. та збитки спричинені інфляційними процесами в Україні, що скало 304,50 грн.

Дослідивши розрахунок 3% річних судом встановлено, що позивачем проведено розрахунок за період з 28.02.2009 року по 05.08.2009 року всупереч вимог ст.530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Оскільки претензія з вимогою погасити заборгованість позивачем направлена на адресу відповідача 29.04.2009 року, про що свідчить квитанція відділення зв‘язку, а отже право на нарахування 3% річних у позивача виникло через 7 днів з дня надіслання претензії, тобто з 07.05.2009 року. З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 28.02.2009 р. по 07.05.2009 року необґрунтованими.

Крім того, позивач нарахував відповідачу 716,79 грн. втраченої вигоди. Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої вигоди), повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не надав господарському суду жодних доказів, підтверджуючих суму 716,79 грн. втраченої вигоди, тобто дохід, який би міг одержати за звичайних умов, якби його право не було порушене, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 716,79 грн. втраченої вигоди не обгрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Буд", пр. Текстильна,18 м. Тернопіль обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в частині стягнення 37 541,32 грн. основного боргу; 304,50 грн. інфляційних нарахувань, 311,82 грн. 3% річних.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Продекспорт», вул. Живова,15, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30047671 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Буд», пр. Текстильна,18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34826686 –37541 грн. 32 коп. заборгованості за одержану продукцію; 311 грн. 82 коп. 3% річних; 304 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань; 381 грн. 72 коп. в повернення сплаченого державного мита та 273 грн. 60 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

Суддя