Рішення

від 30.09.2009 по справі 12/1030

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/1030

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2009 р.Справа № 12/1030

За позовом: Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький  

до Дочірнього підприємства "ЖЕК" №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" м. Хмельницький

про стягнення боргу  за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі    65798.46 грн., пені в сумі 6004.81грн., інфляції в   сумі  10773.02 та 3% річних в сумі  1520,02 грн.

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "ЖЕК" №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" м. Хмельницький

до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький

про визнання договору №2429 від 02.01.2007року недійсним.

                    Суддя                     Шпак В.О.

Представники сторін:

Позивача : Носачова Н.В. - за довіреністю №20 від 05.01.2009р.

Відповідача : Златогурський В.О. - за довіреністю №31 від 09.06.2009р.

Рішення приймається 30.09.2009року, оскільки в засіданні оголошувалась перерва.  

Суть спору: Міське комунальне підприємство "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький  звернулось з позовом до Дочірнього підприємства "ЖЕК" №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" м. Хмельницький про стягнення  боргу  за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 65798.46 грн., пені в сумі 6004.81грн., інфляції в   сумі  10773.02 та 3% річних в сумі  1520,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на такі обставини.

02.01.2007р. між МКП "Хмельницькводоканал" та ДП "ЖЕК" №1 ТзОВ "Комунпостачсервіс" укладено договір №2429 на надання послуг юридичним особам з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до договору МКП "Хмельницькводоканал" постачає воду та приймає в міську каналізаційну мережу скинуті ним стічні води, а ДП "ЖЕК" №1 ТзОВ "Комунпостачсервіс" зобов'язано вчасно оплачувати надані послуги. Відповідач вчасно не розраховувався за спожиті послуги, і станом на 01.04.2009р. виникла заборгованість в сумі 65798,46 грн.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача борг за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 65798,46 грн., пеню в сумі 6004,81 грн., індекс інфляції в сумі 10773,02грн. та 3% річних в сумі 1520,02 грн., всього на суму 84096,32 грн.

До прийняття рішення по справі представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. У заяві позивач зазначив, що 4 вересня 2007року господарським судом Хмельницької області по справі №14/4216 було прийнято рішення про стягнення відповідно до вищевказаного договору з ДП "ЖЕК" №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" заборгованість за водопостачання та водовідведення 15 612,72 гривень станом на 24.07.2007 року.

Борг на 14. 04.2009 року становив 65 798,46грн —15 612,72 гривні, по яких було прийнято рішення суду = 50 185,74грн.

50 185,74грн + 10 755,62грн. які були стягнуті виконавчою службою в рахунок погашення боргу по вищевказаному рішенні суду буде дорівнювати 60 941,36 грн..

Таким чином заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення Відповідача за період з 25.07.2007 року по 14.04.2009 року становить - основний борг в сумі 60 941,36 гривень, пеня з 911,11 грн., 3% річних— 1117.91 грн., індекс інфляції 7 598,16 грн.

Відповідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, предметом судового розгляду є розмір позовних вимог, зазначений в заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що  до позовної не додано належного розрахунку суми позову. Не подано належних доказів отримання відповідачем рахунків.  

Крім того, ним подано зустрічний позов до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький про визнання договору №2429 від 02.01.2007р. про надання послуг юридичним особам з постачання холодної води і водовідведення недійсним.

В обґрунтування зустрічного позову позивач посилається на такі обставини.

02.01.2007року між сторонами укладено договір №2429 про надання послуг юридичним особам з постачання холодної води і водовідведення. Зазначений договір підписано сторонами на вимогу та у запропонованій відповідачем редакції, однак є таким, що суперечить чинному законодавству.

Предметом цього договору є надання послуг з постачання холодної води і водовідведення за адресами: М.Хмельницький, вул. Рибалко. 3/1; Проскурів ська, 23; Зарічанська. 46; Зарічанська, 46/1; Свободи, 22 (друга черга).

Сторонами по договору позивач іменується споживачем, а відповідач виконавцем.

Позивач стверджує, що в дійсності за вказаними у договорі адресами знаходяться багатоповер хові житлові будинки, в яких проживають фізичні особи, а також знаходяться нежитлові приміщення юридичних осіб. У цих будинках позивач не здійснює своєї виробничо-господарської діяльності і фактично не є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, адже згідно ст.1 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” споживачем питної води є юридична чи фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Відповідач не уповноважував позивача бути його повноважним пред ставником по наданню послуг з водопостачання та водовідведення для власників житлових та нежитлових приміщень у вказаних у договорі бу динках.

Згідно статуту позивач не має правових підстав здійснювати такий вид господарської діяльності як надання послуг з водопостачання та водовідведення споживачам цих послуг. За діючим законодавством такий вид ді яльності підлягає ліцензуванню, однак у позивача такої ліцензії немає, а згідно існуючих ліцензійних умов її взагалі отримати неможливо, оскільки для цього фактично необхідне набуття статусу спеціалізованого підприєм ства.

Разом з тим, згадані житлові будинки побудовані з дотриманням технічних умов відповідача, які передбачали обладнання кожного окремого приміщення засобами обліку споживання води з обов'язковим їх опломбуванням. Після введення будинків в експлуатацію, їх власниками створені обєднання співвласників багатоквартирних житлових будинків. Рішення ці юридичні особи щодо забезпечення будинків питною во дою та водовідведенням саме підприємством позивача не приймали.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що укладений сторонами договір суперечить Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" в частині відсутності такого поняття як "виконавець" послуг водопостачання і водовідведення, адже в дійсності саме відповідач є підприємством питного водопостачання, а також типовому до говору, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року як за формою, так і за змістом. Приміром у договорі не зазначена характеристика об'єкта надання послуг, засобів обліку води, споживач є юридичною особою, а тарифи визначені як для фізичних осіб, не визначені пільги, звужені права споживача, а зобов'язання збільшені, тощо.

У частині 4 ст. 179 ГК України говориться, що сто рони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови, однак вимога ця не дотримана.

На підставі викладеного позивач у зустрічному позові та представник позивача в судовому засіданні просить суд визнати договір №2429 від 02.01.2007р. про надання послуг юридичним особам з постачання холодної води і водовідведення недійсним.  

Крім того, у доповненні від 14.09.2009року зазначив, що в порушення ст. 20 ЗУ „Про питну воду та питне водопостачання” в договорі не зазначено  такі істотні умови, як

-    режим надання послуг;

-    обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання;

-    порядок надання послуг з водовідведення.

Оскільки зазначені вимоги закону не знаходять свого відображення у оспо рюваному договорі, то відповідно до ст. 180 ГК України договір вважається не укладеним.

В судовому засіданні представник подав заяву про уточнення правових підстав зустрічного позову, в якій він просить суд визнати недійсним договір на підставі ст.215 Цивільного кодексу України .

Представник відповідача за зустрічним позовом у письмовому відзиві зазначила, що зустрічний позов відповідач не визнає з наступних причин:

Даний договір був укладений сторонами на підставі заяв ДП ЖЕК №1 ТОВ „Комунпостачсервіс” до МКП "Хмельницькводоканал" з проханням зареєструвати абонентом на послуги водопостачання та водовідведення за адресами по яких проводиться діяльність, а саме Зарічанській 46//1,3арічанській 46,Проскурівській 23/1, Рибалко,3/1 Свободи, 22. Позивач в зустрічному позові зазначив, що посередництво між ДП ЖЕК № І ТОВ „Комунпостачсервіс” та МКП "Хмельницькводоканал" є не можливе, але в статуті ДП ЖЕК № 1 ТОВ „Комунпостачсервіс” від 24.11.1998р №4 п. 2.2 зазначено що метою та предметом діяльності підприємства є здійснення посередницьких, комерційних, торгівельно - закупівельних та бартерних операцій.

Відповідно до правових підстав здійснювання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення то МКП "Хмельницькводоканал" має ліцензію серія АБ № 218821 видана 24.12.2004 року Державним комітетом України з питань житлово - комунального господарства .

12.03.1998 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради за №2256 у зв'язку з введенням в дію "Правил надання послуг з водопостачання-, теплопостачання та водовідведення" був затверджений порядок розмежування відповідальності взаємовідносини суб'єктами надання населенню послуг водо-, теплопостачання та водовідведення.

В п.1.2 визначено термін "Абонент" - власник, представник власника, орендар або користувач будинку чи окремих його приміщень, які забезпечуються послугами з водопостачанням-, теплопостачання та водовідведення.

Абонентами визначаються:- для будинків міської ради - відповідні ЖЕКи або приватні підприємства, які залучаються до обслуговування житлового фонду міської ради

- для кооперативних будинків - житлово - експлуатаційне обєднання кооперативних будинків

-          для житлових будинків (об'єднання) –об'єднання співвласників будинку, або підприємство, яке обслуговує будинок за договором

-для відомчих житлових будинків та гуртожитків —підприємства, організації на балансі яких перебуває будинок та.ін.

Враховуючи вищевикладене, відповідач за зустрічним позовом просить відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

02 січня 2007року між МКП ”Хмельницькводоканал” та ДП „ЖВК №1” ТзОВ „Комунпостачсервіс” укладено договір № 2429 про надання послуг юридичним особам з водопостачання та водовідведення .

Відповідно до п.п.1,2 договору МКП”Хмельницькводоканал” постачає воду та приймає в міську каналізаційну мережу скинуті ним стічні води, а ДП „ЖЕК №1” ТзОВ „Комунпостачсервіс” зобов'язався вчасно оплачувати надані послуги .

В п.13 вказано, що  тарифи на послуги для юридичних осіб становлять:

з централізованого постачання холодної води для населення 1,61 грн/м2,

з водовідведення для населення   1,41 грн./м2. відповідно до рішення Хмельницького міськвиконкому №725 від 12.10.2006р.

Згідно з п.5 та п.6 договору Відповідач повинен проводити розрахунки за надані Водоканалом послуги  щомісячно не пізніше 3-х днів моменту одержання рахунку. Термін подання відомостей про спожиті послуги та отримання рахунку Споживачем у Виконавця –10 число розрахункового місяця.

Пунктом 34 встановлено, що договір укладається терміном на один рік і набирає чинності   з „01” січня   2007 р.   до   „31”   грудня 2007р. Договір вважається щорічно продовженим якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не письмово заявлено про розірвання або необхідність його перегляду.

Позивачем як доказ надання послуг по договору надано рапорти відповідача та рахунки, виставлені позивачем для оплати.

Позивач по зустрічному позову просить визнати договір № 2429 від 02.01.2007року на надання послуг юридичним особам з водопостачання та водовідведення  недійсним, оскільки вважає, що він не відповідає положенням чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі (частина третя цієї статті).

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме відповідність  змісту   угод  вимогам  закону  ;  додержання  встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою : у чому конкретно полягає неправомірність дії сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.19 Закону України „ Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:

    підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

    підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;

    об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;

    власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

В п.4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при   укладенні  господарських  договорів  сторони  можуть визначати зміст договору на основі:

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи  у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

Відповідно до п.8 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення послуги повинні відповідати” , затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 р. N 630 послуги  надаються  споживачеві  згідно  з  договором,  що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).

Таким чином, законодавством, що регулює дані правовідносини, не передбачено заборони відступати від змісту Типового договору, а лише зазначається, що вказаний договір береться за основу.

ДП ЖЕК-1 стверджує, що тарифи в договорі зазначено, у розмірі тарифів для населення і він фактично є посередником для постачання води населенню.

Доводи про те, що ДП ЖЕК -1 не може бути споживачем послуг по водопостачанню і тому довір підлягає визнанню недійсним судом не приймаються.

Сторони в договорі на основі вільного волевиявлення погодили, які послуги надаються.

ЖЕК погодився приймати послуги по водопостачанню на певних умовах ( погодив тарифи, порядок оплати тощо). Сам факт відсутності у позивача по зустрічному позову  (споживача по договору) ліцензії на постачання послуг іншим особам не є підставою для визнання недійсним договору на отримання ним самим таких послуг.

Ліцензія необхідна для надання послуг на водопостачання, а не на отримання  послуг від  організації, яка має таку ліцензію.

Крім того, постання води населенню не є предметом регулювання спірного договору.

Поряд з цим,12.03.1998 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради за №2256 у зв'язку з введенням в дію „Правил надання послуг з водопостачання-, теплопостачання та водовідведення” був затверджений порядок розмежування відповідальності взаємовідносини суб'єктами надання населенню послуг водо-, теплопостачання та водовідведення.

В п.1.2 визначено термін „Абонент” - власник, представник власника, орендар або користувач будинку чи окремих його приміщень, які забезпечуються послугами з водопостачанням-, теплопостачання та водовідведення.

Абонентами визначаються:

- для будинків міської ради - відповідні ЖЕКи або приватні підприємства, які залучаються до обслуговування житлового фонду міської ради

- для кооперативних будинків - житлово - експлуатаційне об'єднання кооперативних будинків

-          для житлових будинків (об'єднання) –об'єднання співвласників будинку, або підприємство, яке обслуговує будинок за договором

- для відомчих житлових будинків та гуртожитків —підприємства, організації на балансі яких перебуває будинок та.ін.

З огляду на викладене, у зустрічному позові про визнання недійсним договору №2429 від 02.01.2007року про надання послуг юридичним особам з водопостачання та водовідведення необхідно відмовити.

Стосовно первісного позову суд виходить з наступного.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених   законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення  господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо,  а також шляхом підтвердження   прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання  господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір №2429 від 02.01.2007року про надання послуг юридичним особам з водопостачання та водовідведення.

Доказів про те, що вказаний договір сторонами розривався суду не подано, відповідно є чинним на час вирішення спору.

Відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно здійснення оплати за отримані послуги не виконав.

В розрахунку позивач стверджує, що  станом на 01.04.2009 року за позивачем рахується  заборгованість в сумі 50 185грн.74коп. ( за мінусом суми 15 612,72 гривні, по яких було прийнято рішення суду по справі №14/4216). Однак, вказує, що з врахуванням 10 755грн. 62коп. яка вже була стягнута виконавчою службою з відповідача на користь позивача по іншому рішенню суду, борг буде становити  60 941грн. 36коп.

Здійснивши розрахунок суми основного боргу відповідно до розрахунку наданого позивачем (визначивши суми нараховану позивачем з 08.2007р. по 04.2009р. та виключивши суми оплат відповідача) суд встановив, що борг відповідача становить 60 941грн.36коп.

Відповідно до ст. 220  Господарського кодексу України  боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

За змістом ч.1 ст.221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського  зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше  не  встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 23.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів виконання зобов'язання щодо оплати обов'язкових платежів за надані Виконавцем послуги стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивачем в межах строку позовної давності і відповідно до положень договору нараховано 3 911грн.11коп. пені.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поданий позивачем розрахунок щодо нарахування 3% річних в сумі 1117грн.91коп.  та 7598грн.16коп. інфляції відповідає діючому законодавству, не спростований відповідачем.

Доводи ж відповідача про те, що вказаний договір є неукладеним, оскільки сторони не погодили усі істотні умови, зокрема режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання;  порядок надання послуг з водовідведення, судом не приймаються, оскільки рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.09.2007року по справі №14/4216 між тими сторонами вказаний договір уже досліджувався і на підставі вказаного договору (як укладеного) здійснювалось стягнення з відповідача.

Посилання відповідача про те, що він не отримував рахунків спростовуються матеріалами справи. Зокрема підписами на рахунках посадових осіб відповідача. Крім тго, відповідач здійснював часткову оплату відповідно до рахунків, що підтверджується розрахунком суми позову.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі належить покласти на відповідача  пропорційно до обґрунтовано заявлених вимог.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44-49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький  до Дочірнього підприємства "ЖЕК" №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" м. Хмельницький про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі    60941,36грн., пені в сумі 3911,111грн., інфляції в   сумі  7598,16 та 3% річних в сумі  1117,91грн. задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства ЖЕК  №1 Товариство з обмеженою відповідальністю „Комунпостачсервіс” м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 4 (р/р 26002300102404 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 315018, код 30318410) на користь Міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал” м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75 (р/р 26004300101447 в Укрсоцбанку, МФО 315018, код 03356128) –60 941грн.36коп. (шістдесят тисяч дев'ятсот сорок одну гривню 36коп.) заборгованості, 3 911грн.11коп. (три тисячі дев'ятсот одинадцять гривень 11коп.) пені, 7598грн.16коп.  (сім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 16коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 1117грн.91коп. (одну тисячу сто сімнадцять гривень 91коп.) 3% річних, 735грн. 68коп. (сімсот тридцять п'ять гривень 68коп.) державного мита, 273грн. 38коп. (двісті сімдесят три гривні 38коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В  зустрічному позові   Дочірнього підприємства "ЖЕК" №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" м. Хмельницький до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький про визнання договору №2429 від 02.01.2007року недійсним відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірника: 1 - до справи, 2 - позивачу; 3 –відповідачу.