Рішення

від 07.07.2009 по справі 2951-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2951-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2009Справа №2-2/2951-2009

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Форум Крим» (99014, м.Севастополь, Камишове шосе, 10)

до відповідача – Приватного підприємства «ТРІВЕЛ» (95034, м.Сімферополь, вул.Декабристів,буд.14/28)

про стягнення 14 332грн50коп.

                                                                                                         Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Лисакова - предст, довір у справі

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АРК  із позовом  до відповідача про стягнення 14332грн50коп. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  позивач здійснив 100% передоплату товару у розмірі 33 000,00грн, тоді як відповідач поставив товар лише на 18 667грн50коп, товар на 14 332грн50коп поставлений відповідачем не був,  що і стало підставою для звернення позивача  із позовною заявою до суду.  

Представник  відповідача  у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну, письмову, нотаріально посвідчену), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Відповідачем був пред'явлений позивачу рахунок – фактура №СФ-0000126 від 11.11.2008р на загальну суму 33 000,00грн.

Позивачем, відповідно до пред'явленого рахунку, у якості  авансового внеску, було сплачено відповідачу 100% вартості товару, а саме: 33 000,00грн,  що підтверджується платіжним дорученням №31 від 12.11.2008р.

Відповідач, відповідно до видаткової накладної №РН-0000114 від 19.11.2008р поставив товар лише на суму 18 667грн50коп, товар на суму 14 332грн50коп відповідачем поставлений позивачу не був.

Позивач листом №116 від 28.4.2009р звернувся до відповідача з вимогою  поставити недопоставлений товар у строк до 08.5.2009р.

Листом від 12.5.2009р позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму передоплати у строк до 22.5.2009р

Але вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення, а сума боргу у розмірі 14332грн50коп за недопоставлений товар відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи, тоді як відповідно до ч.2ст.693 Цивільного кодексу України якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати  товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 14 332грн50коп. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  віднести на відповідача.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини  рішення.

Рішення оформлене та підписане 08.7.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України  

В И Р І Ш И В :  

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  Приватного підприємства «ТРІВЕЛ» (95034, м.Сімферополь, вул.Декабристів,буд.14/28, рахунок №260030771001, у філії КРУ ВАТ «Фінанси та кредит» м.Сімферополь, МФО 384889, ідентифікаційний код 35228306) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Форум Крим» (99014, м.Севастополь, Камишове шосе, 10, рахунок №26000300001306 в СФ АКБ «Форум» МФО 384931, ідентифікаційний код 34271848) 14 332грн50коп заборгованості, 143грн.33коп державного мита, 312грн50коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.