Рішення

від 14.07.2009 по справі 17/52-1112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/52-1112

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2009 р.Справа № 17/52-1112

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Кулагіній Т.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м. Тернопіль       

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта", м. Тернопіль

за участю представників сторін:   

позивача:  Решетуха А.В., начальник юридичного відділу, довіреність №128/1 від 19.01.09р.;

відповідача:  Божонок В.В., керівник, паспорт серії МС №478689 від 15.12.98р.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду Тернопільської області 03.06.2009р. з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта", м. Тернопіль, 11189,11 грн. заборгованості (в тому числі 3432,59 грн. нарахованої пені), посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1131 від 01.11.2000р.

Позов обґрунтовується копією договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1131 від 01.11.2000р. з додатками до нього; копією угоди про доповнення і зміну договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 17.07.03р.; копіями актів про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2007/2008рр. від 22.10.2007р. та в опалювальний період 2008/2009рр. від 21.10.08р.; довідкою про розрахунки за теплоенергію; розрахунком пені за період з 01.11.2008р. по 30.04.2009р.; розрахунком суми позову; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2009р. порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 25.06.2009р. В судовому засіданні оголошувалася перерва  в порядку ст. 77 ГПК України до 11:20 год. 14.07.2009р. для надання можливості сторонам подати додаткові документи на обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судових засіданнях заборгованість за використану згідно договору №1131 від 01.11.2000р. теплову енергію визнає. Разом з тим, вказує, що в січні 2008 року товариство зверталося до позивача та просило від'єднати від теплопостачання аптеку у зв'язку з важким фінансовим становищем, однак згідно наданої відповіді було повідомлено, що від'єднати від теплопостачання окреме приміщення неможливо, оскільки будинок №13 по вул. Черняхівського в м. Тернополі не входить до переліку об'єктів, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №796 від 21.06.07р., який підлягає від'єднанню від центрального опалення та гарячого водопостачання. На підтвердження наведеного товариством долучено листи Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради №480/15 від 20.02.08р., №159/3 від 22.01.2009р. та лист ТОВ "Аптека Віта" №5 від 29.05.09р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши додатково подані докази, суд встановив:

01 листопада 2000р. між Тернопільським комунальним підприємством „Тернопільміськтеплокомуненерго”, як Енергопостачальною організацією, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта", як Споживачем, укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1131 (далі –Договір), згідно розділу 1 якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно пункту 2.1. Договору теплова енергія постачається „Споживачу” в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального періоду; гаряче водопостачання –протягом року.

У відповідності до п. 3.2.2 договору відповідач зобов'язався проводити оплату за спожиту теплову енергію згідно з умовами цього договору, а саме: за три дні до початку розрахункового періоду з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3. Договору). Згідно п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 5.1. та п.5.5. розділу 5 Договору відповідно облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом; за відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Пунктом 10.1. Договору сторони встановили, що договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2002 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п. 10.4. Договору).

Як вказує позивач в судовому засіданні договір №1131 діє на даний час. Цих обставин відповідач не заперечив.

Також, 17 липня 2003 року між сторонами укладено Угоду про доповнення і зміну договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2000р. №1131, згідно п.1 якої Енергопостачальна організація і Споживач у зв'язку із запровадженням двоставкового тарифу на опалення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09 липня 2003р. №773, прийшли до згоди доповнити і змінити договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2000р. №1131, а саме:

п.2 - Пункт 6.5., викладено у такій редакції: "6.5. Абонентна плата за опалення нараховується як при наявності, так і при відсутності теплолічильника щомісяця від 1 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) споживача до (від) системи опалення) за тарифом, встановленим в грн. за 100 Ккал/год приєднаного теплового навантаження".

п.3 - За несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати  суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3. угоди).

Відповідно Додаток №1 до договору №1131 про постачання теплової енергії в гарячій воді (про опалення, гаряче водопостачання, розподіл теплової енергії за кварталами) викладено в новій редакції (належним чином засвідчена копія Додатку №1 знаходиться в матеріалах справи).

Беручи до уваги, що права та обов'язки між сторонами виникли з договору, який  був укладений до набрання чинності положеннями Цивільного та Господарського Кодексів України (01.01.2004 р.), а позовні вимоги позивача стосуються заборгованості відповідача за період 2008-2009 рр., тому розгляд справи здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, стаття 11 якого визначає підставами виникнення зобов'язань договори та інші правочини, дії осіб, юридичні факти, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Згідно вимог ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором сторони передбачили порядок надання послуг, порядок ведення обліку використаної теплової енергії та проведення розрахунків, а також відповідальність за порушення умов договору.

Судом встановлено, що між сторонами немає розбіжностей щодо кількості та вартості теплової енергії, проданої позивачем відповідачу у заявлений період (березень 2008 р. - квітень 2009 року включно), як і немає розбіжностей по загальних щомісячних сумах оплати, проведених відповідачем протягом цього ж періоду (в розмірі 2363,35 грн.).

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №1131 від 01.11.2000 року про постачання теплової енергії в гарячій воді позивач надав відповідачу послуги по постачанню теплової енергії на об'єкті відповідача по вул. Черняховського, 13 в м. Тернополі, що підтверджується актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2007/2008рр. від 22.10.2007р. та в опалювальний період 2008/2009рр. від 21.10.08р.; довідкою про розрахунки за теплоенергію; рахунками №1131, що виставлялися відповідачу за період з березня 2008р. по квітень 2009р. включно.

Однак, в порушення умов договору, що також не заперечується відповідачем у справі, останній  не виконав своїх зобов'язань, та не провів в повному обсязі розрахунків за спожиту теплову енергію , про що свідчать надані довідки по розрахунках КП “Тернопільтеплокомуненерго”, допустивши станом на 01.05.2009 р. заборгованість  у розмірі 7756,52 грн. згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1131.

Обов'язок по перерахуванню грошових коштів за надані послуги по постачанню теплової енергії на об'єкт відповідача встановлено розділами 3, 6 Договору та випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості відпущеної йому теплової енергії в повному розмірі, та відновлення тим самим порушених майнових прав  кредитора  на момент  розгляду спору судом, матеріали справи не містять.

Статтею 43Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За даних обставин, суд вважає правомірними та документально підтвердженими доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 7756,52 грн. основного боргу, а тому, згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Разом з тим, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Відповідно до  ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

За правилами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Належне виконання грошових зобов'язань по здійсненню розрахунків за теплову енергію Споживачем забезпечено сторонами у п. 7.2.3. Договору у вигляді пені в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (з урахування змін, внесених до договору згідно угоди від 17.07.03р.).   

Абзацом 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені в розмірі 0,5% та подані суду розрахунки пені (за період з 01.11.08р. по 30.04.2009р.), виходячи з розміру щомісячних нарахувань, що за підрахунками позивача становить 3432,59 грн., господарський суд вважає, що дані вимоги підлягають до задоволення, як такі, що відповідають вимогам ч.6 ст. 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»та п. 7.2.3. договору, а також не суперечать чинному законодавству.

З приводу заперечень відповідача щодо неможливості оплатити надані послуги з теплопостачання через фінансове становище Товариства та у зв'язку з цим надані відповідачем листи Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради №480/15 від 20.02.08р., №159/3 від 22.01.2009р., лист ТОВ "Аптека Віта" №5 від 29.05.09р. як докази звернення останнього стосовно від'єднання підприємства від теплопостачання, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Умовами договору № 1131 сторонами визначено порядок та розміри оплати за отриману теплову енергію, а також порядок та спосіб її подачі.

Також даний договір містить умови щодо припинення його дії, зокрема, у зв'язку із закінченням строку, на який він укладений; за згодою сторін про його припинення (п. 10.2).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на день розгляду справи в суді сторонами не подано, а судом не здобуто будь-яких доказів стосовно того, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1131 від 01.11.2000р. припинив свою дію чи був  достроково розірваний у порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України. На даний час договір є чинним, не визнаним в судовому порядку недійсним, не розірваний за згодою сторін, а тому є обов'язковим до виконання обома сторонами.

У зв'язку з цим позовні вимоги підлягають до задоволення в заявленому позивачем розмірі 11189,11 грн., в тому числі 7756,52 грн. основного боргу та 3432,59 грн. пені, як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, навпаки визнані ним в судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.07.2009р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 193, 230-232  ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта", м. Тернопіль, вул. Черняховського, 13, ідентифікаційний код 14042775, - 7756,52 грн. основного боргу, 3432,59 грн. пені та 424,39 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Івана Франка, 16, ідентифікаційний код 14034534.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "20" липня 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя